Жінки-снайперки у ЗСУ

The Economist розповів про українських снайперок, які протистоять російським військам

Почати
5 хв на читанння

Збройні сили України дедалі більше набувають жіночих рис. Найчастіше військовослужбовці виконують тилові ролі як медикині, пресофіцерки, кухарки, офіцерки секретного зв’язку або займаються евакуацією живих чи загиблих. За даними Міноборони України, нині щонайменше п’ять тисяч жінок перебувають на передовій. Десятки з них — снайперки.

Британський тижневик The Economist опублікував розповідь про трьох жінок-снайперок із ЗСУ.

Жінки, які беруть участь у снайперській підготовці, говорять, що на кожному етапі свого шляху стикаються із супротивом. Як правило, з боку чоловіків, які здебільшого дотримуються думки, що жінки не підходять для цієї роботи.

«Ми ніколи не шукали легкого життя, але ми доводили свою спроможність щоразу, коли нам ставили запитання», — говорить військова «Фенікс», запевняючи, що не має жодних ілюзій щодо небезпеки.

Снайперам відводиться особливе місце у психології військовослужбовців, і якщо вони потрапляють у полон, то з ними вчиняють показову розправу. Приналежність до жіночої статі навряд чи дасть перевагу.

«Якщо жінка-снайпер потрапить у полон, її зґвалтують, принизять, катуватимуть, а потім стратять. Снайперка завжди має бути готова підірвати себе гранатою», — говорить військова на прізвисько «Оксана».

Під час воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення росії, українським жінкам, на відміну від чоловіків призовного віку, не заборонено виїжджати за межі країни. Тож жінки, які воюють, роблять це добровільно. Родичі багатьох із них навіть не знають про те, чим вони займаються. «Оксана» розповідає, що її мати пропонувала їй гроші, щоб вона виїхала в Європу, коли почалася війна. Схоже, вона навіть не знає, що її донька служить в армії. Водночас «Фенікс» та ще одна снайперка «Султан» залишили вдома маленьких дітей та чоловіків.

«Султан» називає свою дитину причиною того, що вона повинна боротися, і згадує, як її восьмирічна донька вже замислювалася про те, що вона може загинути: «Вона сказала мені, що, якщо це станеться, їй буде сумно, але в її серці завжди буде місце для мене… Я роблю все, щоб її поколінню не довелося мати справу з Путіним і його божевільним світом».

Всі три жінки відзначилися як бійчині-доброволиці у підрозділах територіальної оборони. Тож їх відібрали Сили спецоперацій України для проходження поглибленої снайперської підготовки в лісах Західної України.

Програму тренувань снайперів розробив небагатослівний командир на псевдо «Депутат» — це єдина біографічна деталь, яку він назвав журналістам. Окрім стрілецької практики, тренування включають в себе заняття з тактики, балістики та пересування. За звичайних обставин підготовка тривала б півтора року. Проте нині цикли життя і смерті в Україні пришвидшилися, тому військова підготовка може тривати лише кілька тижнів. Їхнє перше місце дислокації — північний кордон із Білоруссю, де російські війська, можливо, готують або принаймні погрожують, повторним нападом на Київ.

«Депутат» каже, що спочатку скептично ставився до ідеї підготовки снайперок. Зараз же він вважає, що жінки більше підходять для цієї професії, ніж чоловіки. За його словами, жінки легкі та спритні, здатні відступити, не зронивши жодного звуку. Загалом, вони також «більш терплячі» і менш схильні до невиправданого ризику. Але найбільше його переконало те, як жінки впоралися з виснажливим військовим випробуванням на виживання, так званим «фізо». З 90 кандидатів до кінця тесту залишилось лише п’ятеро. Двоє з них — чоловіки.

«Інших трьох ви бачите перед собою», — додав він.

Фото: The Economist