Вперше я дивилася «Секс і місто», коли навчалася у школі. Досить рано, якщо вже з погляду мене теперішньої. Останній сезон серіалу вийшов у 2004-му, коли я ту школу щасливо закінчила.
Згадуючи серіал перед виходом «І просто так» (And just like that ) — продовженням «Сексу та міста» від того самого Даррена Стара з тим самим, але скороченим і водночас розширеним акторським складом, я вперше осягнула, наскільки він тоді на мене вплинув.
Річ навіть не в тому, що якось я зробила у школу зачіску, як у Керрі в вечірній серії, і це помітив лише один однокласник, і не в тому, що я хотіла сукню на випускний у стилі Бредшоу (насправді корсет та пишну спідницю, які, може, і не з’являлися в серіалі, але були компіляцією круговерті дорогих образів, та, якщо чесно, нічого путнього з цього не вийшло), а в бажанні жити так.
Носити босоніжки з шубою, бігати на вечірки, клацати тексти на комп’ютері, закохатися у Супермена (бо саме так називали Містера Біга в українському перекладі), ходити на побачення, обговорювати це все з подругами за бранчем та купувати чергові маноло бланік.
Хоча навіть існування останніх піддавала сумніву. Це зараз пару, як у Керрі, можна купити в ЦУМі, тоді там продавалися лише «Житомирські шкарпетки».
У Києві наприкінці 90-х – на початку 2000-х мріяти про таке життя — це було так само, як мріяти полетіти на Місяць. Тоді й Нью-Йорк здавався іншою планетою, хоча зараз вже зрозуміло, що Даррен Стар просто створив новий всесвіт для жінок, а з погляду телебачення — здійснив той самий перший політ на Місяць.
«Секс і місто» і наступні серіали
На той час «Секс і місто» був проривом на ТБ, не тільки для мене-підлітки. Це був серіал, який вперше показав дорослих та самостійних жінок, закріпивши образи Керрі, Шарлотти, Саманти та Міранди у свідомості аудиторії.
Говорити зараз про вплив на мене «Сексу та міста» якось незручно, як і згадувати, скільки разів я його переглядала та звертала увагу на вже інші деталі. Але давайте чесно, я тут така не одна.
Звичайно, всі ми досить рано зрозуміли, що доросле життя, м’яко кажучи, інше, і, пишучи одну колонку на тиждень, вижити складно у будь-якому місті світу. Чомусь саме аргумент про грошову неспроможність Керрі найчастіше наводять, критикуючи серіал. Ну і про те, що загалом ніхто не займається сексом у ліфчиках та й мало хто так часто. Та серіал дав можливість втекти у цей вигаданий світ від реального дорослого життя.
Потім у світі телебачення з’явилася Лена Данем, яка зробила черговий прорив, знявши серіал «Дівчата» (Girls) для тих (і про тих) молодих жінок, які виросли на «Сексі і місті». Її героїні молодші та мають реальніші проблеми, а Містер Біг перетворився на неідеального Адама Драйвера — одного з головних акторів сучасного кіно.
Повернути Керрі на ТБ у 2013-му намагалася авторка всієї цієї історії — Кендіс Бушнелл. Тоді вийшла екранізації її роману «Щоденник Керрі» (The Carrie Diaries) — про молоді роки Бредшоу, та серіал не знайшов відгуку.
А от Даррен Стар із переосмисленням «молодої Керрі Бредшоу» знову потрапив у топ переглядів, випустивши минулого року «Емілі в Парижі» (Emily in Paris) на Netflix (новий сезон виходить 22 грудня). Стилісткою серіалу стала Патриція Філд, без якої ми ніколи б не дізналися, що усім потрібні туфлі від «Маноло Бланік».
Стар знову прокрутив свій фінт — створив стереотипний світ, де СММ-ниця (вже не журналістка — нові тренди у світі) може дозволити собі шафу дорогих речей та (що найдивніше) мати дуже мало підписників.
Відгуки слави «Секс і місто» проглядаються і в іншому серіалі — «Жирним шрифтом» (The Bold Type), де троє подруг працюють у жіночому журналі, просувають феміністичні ідеї та вирішують безліч інших проблем. «Жирний шрифт» різноманітніший за героями та героїнями, сучасніший за темами, але й не забуває показати гламурной бік глянцевого (нехай вже більше диджитал) світу.
Повернення легенди
«Секс і місто» надовго зник із порядку денного, це й не дивно, бо серіал дійсно втратив актуальність у сучасному світі. Ще років десять тому. Неможливо ігнорувати всі стереотипи у серіалі і про зовнішність жінок, і про їхню головну мету — найти вдалого чоловіка для заміжжя. Єдине, що досі хвилює і молодшу, і старшу аудиторію, — стиль головної героїні.
Попри тодішню прогресивність, «Сексу і місту» закидають і сексизм, і мізогінію, і стереотипне висвітлення ЛГБТ спільноти, і ще багато чого. Останні серії серіалу, коли Керрі зустрічається з російським художником, — це взагалі методичка про аб’юзивні стосунки. З яких її, як справжню попелюшку початку нульових, рятує принц. Нехай навіть одягаючи шубу з першого сезону (так, за ті всі рази, що я переглядала серіал, можна помітити і не такі деталі), вона каже, що треба обирати себе, це не впливає на банальність ситуації.
Далі у тексті є спойлери.
«Час реваншу», — напевно, подумав Даррен Стар та взявся повертати улюблених героїнь на екран через 17 років після серіалу (або 11 після другого фільму).
Розмови навколо «І просто так» (And Just Like That) були гучними ще на початку фільмування, коли прихильники дізналися, що у новому серіалі не буде Саманти Джонс (Кім Кетролл) та побачили перші світлини зі знімального майданчика. Кількість ейджистських коментарів лише довели необхідність показати на екрані 50-річних жінок, які не намагаються молодитися.
Заради чистоти експерименту тут варто згадати ще такі серіали: «Місто хижачок (Cougar Town), «Красуні у Клінвенді» (Hot in Cleveland), «Юна» (Younger) та новинку Netflix «На межі» (On the Verge).
«У відповідь ми отримали дуже багато мізогінії, яку б ніколи не почули, якби ми були чоловіками, — говорить Паркер в інтерв’ю для Vogue, коментуючи ситуацію. — “Сиве волосся. У неї сиве волосся!” Кожному є що сказати, особливо у соціальних мережах. “У неї занадто багато зморшок, у неї надто мало зморшок”. Таке відчуття, що люди не хочуть, щоб нам було окей бути собою зараз, ніби вони насолоджуються, що ми повинні відчувати біль через свій вигляд, не важливо, чи ми вибираємо старіти природним шляхом і не виглядати ідеально, чи робимо щось, якщо від цього нам стає краще. Я знаю, як я виглядаю. Я не маю вибору. Що я збираюся з цим робити? Зупинити старіння? Зникнути?».
Та зникнути з серіалу випало Кім Кетролл, яка грала Саманту. Про четверту подругу згадують у перші хвилини сезону, коли трійця зустрічає Бітсі фон Муффлінг (героїня з «Сексу та міста», яка з’являється у п’ятому та шостому сезонах серіалу. Грає Джулі Галстон). Коли Бітсі запитує про Саманту, подруги розповідають, що вона переїхала до Великої Британії через роботу (до речі, Кетролл проводить багато часу у Лондоні). «Спокусниці у віці там мають попит», — відповідає Бітсі.
Після обіду ми дізнаємося про історію втечі Саманти більше. Через занепад книжкового бізнесу Керрі була вимушена відмовити Саманті у роботі піарницею, у відповідь на це «Саманта звільнила її з друзів». Усі жінки телефонували та писали Саманті, але відповіді не отримали.
Можливо, і у цій розмові є натяк на реальність, адже між Паркер і Кетролл триває ворожнеча, за чутками, через різницю в оплаті праці в серіалі. «Я завжди думала, що ми четверо будемо друзями назавжди», — сумно каже Керрі та додає: «Я думала, що я для неї більше, ніж банкомат».
У другому епізоді сценаристи вирішили надати історії зворушливості — Саманта надсилає квіти, у такий спосіб підтримуючи подругу, хоч і колишню.
Про вік героїнь згадають теж на перших хвилинах — Шарлотта не схвалює, що Міранда не зафарбовує сивину, а та відповідає, що не варто молодитися. Коли Керрі знімає сторіс для інстаграму та говорить, що веде подкаст, Міранда жартує: «Щось хтось тут теж молодиться».
Жінки у новому світі
Отже, ми маємо трьох дорослих жінок у Нью-Йорку після Metoo, BLM та ковіду.
Керрі Бредшоу (Сара Джессіка Паркер) активна у соціальних мережах та стала співведучою подкасту, але соромиться говорити про мастурбацію, що досить несподівано для тієї, хто зробила приголомшливу кар’єру на колонці про секс. Живе зі своїм Містером Бігом — Джоном Джеймсом Престоном (Кріс Нот) у шикарних апартаментах, запікає лосось у духовці та танцює під старі платівки на кухні.
Міранда Хоббс (Синтія Ніксон) відмовилася від корпоративного права та отримує ступінь магістра в галузі прав людини, бо «рожевої шапочки на жіночому марші малувато». Вона не почувається впевнено у новій царині, говорить дурниці та плутається у займенниках. Водночас переживає бурхливе сексуальне життя стрімко змужнілого сина та те, що у чоловіка Стіва Брейді (Девід Ейгенберг) слуховий апарат. А ще має певні проблеми з алкоголем. Принаймні намагається випити келих у барі до одинадцятої та приносить пляшку вина на дитячий концерт класичної музики.
Шарлотта Йорк (Крістен Девіс) все ще відчайдушно намагається бути ідеальною дружиною для Гаррі Голденблатта (Еван Гендлер) та мамою двох доньок. Старша Лілі (Кеті Ан), здається, готова перейняти естафету ідеальності, а от молодша Роуз (Алекса Суінтон) хоче їздити на скейті, а не одягати розкішну сукню від Оскара де ла Рента. Нового собаку Шарлотти звуть Річард Бертон, і це важливо для тих, хто пам’ятає її чарівну Елізабет Тейлор.
Серед знайомих героїв і подружжя Ентоні Марантіно (Маріо Кантоне) та Стенфорда Блетча (Віллі Гарсон). Гарсон тривалий час боровся з онкологією та помер у вересні цього року.
Є місце і для новачків, на яких покладають великі надії — небінарної співведучої Керрі — Че Діас (Сари Рамірес), професорки, яка викладає на курсі Міранди, Нії Уоллес (Карен Питтман) та Лізі Тодд Векслі (Николь Арі Паркер) — нової подруги Шарлотти зі шкільної ради. Гендерна та расова різноманітність — важливий крок для серіалу не лише на екрані, а й у складі сценаристів.
У цьому умовно комфортному світі, стається «бум». Або те, через що обурилася частина моєї стрічки у фейсбук, поки інша втирала сльози серветками. Коли Керрі була на концерті дочки Шарлоти, її Супермен помирає через серцевий напад. «And just like that… Big died».
Чутки про його смерть ходили, ще коли планували третій фільм франшизи, та все одно сцена багато кого шокувала (здебільшого через те, що Керрі заніміла, а не викликала 911).
За хвилину до серцевого нападу Містер Біг займався на велотренажері Peloton. Представниця бренда навіть відповіла на сюжетну лінію
«Фани SATC, як і я, засмучені новиною про те, що Містер Біг помирає від серцевого нападу», — сказала докторка Сюзанна Стейнбаум, членкиня консультативної ради Peloton із питань здоров’я та самопочуття та профілактична кардіологиня. — Містер Біг вів те, що багато хто назвав би екстравагантним способом життя — включаючи коктейлі, сигари та великі стейки, — і був у зоні ризику, оскільки мав кардіологічну операцію в шостому сезоні. Вибір такого способу життя і, можливо, навіть його сімейна історія, яка часто є важливим фактором, були ймовірною причиною його смерті. Їзда на велосипеді Peloton, можливо, навіть допомогла відтермінувати серцевий напад».
На красивому та зворушливому прощанні з Бігом головну фразу каже Сюзан Шерон (грає Моллі Прайс. Епізодично з’явилася у кількох епізодах серіалу «Секс і місто»): «Чи я єдина, хто пам’ятає, як він погано з нею поводився?» Це тонкий реверанс для тієї частини аудиторії серіалу, яка так і не зрозуміла романтизації токсичного союзу або проаналізувала його з сучасного погляду.
Руйнівний момент, напевно, задасть тон подальшій історії та спрямує життя Керрі у новий напрямок, де потрібно починати спочатку після втрати, знову покладатися лише на себе та подруг, розв’язувати проблеми свого нового часу та шукати відповідь на запитання, яке вона сама формулює: «Що мені тепер робити?».
Для інших героїнь запитання ще не сформовані, та ми помічаємо безліч натяків на них.
Чи буде це чесне зображення 50-річних жінок з їхніми реальними потребами — побачимо у найближчих епізодах, яких планується десять у першому сезоні.
Поки що негативні та позитивні відгуки про «І просто так» йдуть поруч. Часом критикують за примітивні діалоги, відсутність легкого гумору, притаманного оригіналу, натягнутість частини сцен та відверте загравання з актуальним порядком денним. «Більше нагадує цинічне бізнес-рішення, ніж справжнє повернення», — пишуть критики. «Серіал такий класний, що Кетролл, мабуть, кусає лікті», — відповідають їм інші.
До серіалу велика довіра через щемку ностальгію, яку відчули глядачі в усьому світі, ніби побачивши давніх подруг, яким можеш багато що пробачити, бо вже довго сумували. Та не забуваємо, що це все зовсім нова історія.
Напевно можна сказати лише, що нам часом буде незручно на це дивитися. Сподіваємося, що для зменшення напруги повернеться закадровий голос Керрі.
