Громадська організація «Батько має право» під виглядом юридичної допомоги чоловікам упродовж майже дев’яти років організовує в Україні викрадення і переховування дітей.
Про це свідчать результати розслідування журналістів NGL.media.
ГО «Батько має право» існує з 2015 року, її засновником та очільником є Олександр Швець. Спочатку організація декларувала, що «допомагатиме усім, хто бореться за право бачитися зі своїми дітьми чи онуками, без поділу на статі». Але згодом Швець вирішив, що допомагатиме лише чоловікам.
«Ми і дітей допоможемо залишити з батьком, і майно поділимо на користь батька, і з вашої квартири колишню допоможемо вигнати, і аліменти на неї повісити. А ви будете жити зі своєю дитиною, трах.ючи нових молодих кобіт, якщо часу вистачить після піклування за дитиною, та живучи нове життя», — вказано в одному з дописів ГО.

«Організація має всі ознаки розгалуженої, але закритої секти, куди заманюють новобранців, користуючись їхнім пригніченим станом. Організація має харизматичного лідера, залежність від себе “віруючих” і неухильне виконання його настанов. Ну і головне: учасники ГО переконані, що вони потрапляють у коло обраних, а їхній лідер регулярно повторює, що вони увійдуть в історію як батьки-реформатори. Реформувати мають намір українське законодавство. А поки це не вдалось, то використовують всі можливі прогалини», — зазначає NGL.media.
Журналісти розповідають історії декількох із 72 верифікованих жінок, котрі намагаються повернути своїх дітей, яких не бачили роками після викрадення, — Алли Голинської з містечка Балта на Одещині, слідчої Держбюро розслідувань із Києва Владислави Лало, Анни Струніної з Дніпра, колишньої дружини Швеця, співачки Дар’ї Медової, яка зникла безвісти після суду. Їхні колишні чоловіки є клієнтами або активістами ГО.
В усіх випадках події розгортались за однаковим сценарієм: жінки самі віддавали дітей батькам на чергову заплановану зустріч, після чого телефони були відключені, і дітей повністю ізолювали від матері, розраховуючи, що суд віддасть дитину тому з батьків, з ким вона проживає останні кілька років, «керуючись інтересами дитини, щоб ще більше не травмувати її». Важливим елементом стратегії є створення святкової атмосфери для дитини — поїздки на море, у гори, подорожі, нові враження тощо — заради створення контрасту з упорядкованим попереднім життям із матір’ю.
«Про інтереси дітей, зазвичай, не йдеться. У таких справах батько використовує дитину як інструмент помсти та засіб тиску на колишню дружину. Такий батько може залякувати дитину “з мамою опинишся під парканом на вулиці”, “мама тебе не любить і здасть у дитячий будинок” чи маніпулювати дитиною, купуючи дорогі подарунки, не зважаючи на шкоду, яку завдає психічному здоров’ю та розвитку дитини», — пояснює адвокатка правозахисного центру «Жіночі перспективи» Галина Федькович.
За даними NGL.media, лише одна мати змогла повернути дитину після викрадення. Але тоді колишній чоловік через фінансові проблеми сам звернувся до жінки і запропонував «продати» доньку за 6500 євро.
Зв’язатися з організацією можна лише через Олександра Швеця — саме його особистий номер вказаний на усіх публічних сторінках «Батько має право» у різних соцмережах. Тільки після розмови з ним чоловік може потрапити у закриту групу в Telegram, де її учасники в 25 чатах «за інтересами» обговорюють різні аспекти своєї діяльності: від новин та коментарів юристів щодо мобілізації до порад про те, як не дати жінці без згоди чоловіка перевести дитину в іншу школу. Також є чат SOS, куди можна писати тільки в екстрених випадках — наприклад, щоб «відбити» дитину в матері, або потрібна підтримка «громадськості» під час судового засідання.
Як вдалося з’ясувати журналісту NGL.media під виглядом батька двох дітей, одного з яких він намагається відсудити у колишньої дружини, щоб вступити у закриту Telegram-групу, потрібно сплатити 450 гривень (150 гривень на місяць, передоплата одразу за три місяці). Наразі група налічує 117 учасників, зокрема чинні та колишні правоохоронці, успішні бізнесмени та політики, — це близько 200 тисяч гривень на рік.
Після цього чоловіку пропонують дві особисті консультації від Швеця: перша триває дві години, її вартість — 300 євро, друга — мінімум чотири години і коштує 600 євро. Активні учасники організації у чаті також ненав’язливо нагадують новеньким про необхідність таких консультацій.
Окрім цього, ГО співпрацює з декількома київськими адвокатами — Миколою Якименком та Ніною Каменською, яких, за словами Швеця, він контролює: «Фактично, вони мої руки і ноги». Адвокати працюють на погодинній оплаті — 80 євро за годину. Також оплачується час простою чи очікування в суді — 40 євро за годину.
«Швець попереджає, що судова тяганина може затягнутися на роки, тому клієнт одразу має покласти на депозит 1000 євро, поповнюючи його щомісяця ще на 250 євро — аж доки не збереться 3000 євро. Додатковий бонус у 500–1000 євро залежно від судової інстанції адвокат отримує за виграну справу. Плюс потрібні гроші на збір доказів. Ця сума залежить уже від фінансової спроможності клієнта, проте Швець наполягає, що чим більше доказів, то краще. Йдеться про різного роду експертизи, насамперед психологічні», — додає видання.
Зокрема, ГО співпрацює з психологами Тетяною Вакуліч, Людмилою Федосовою і Віктором Вусом, які за чималі гроші пишуть «висновки на підтвердження важливості батька у вихованні дитини і, відповідно, згубність впливу матері».
Сам Олександр Швець запевняє, що працює безоплатно, а його ГО лише дає поради чоловікам.
«Я кажу батькові — якщо ти хочеш повноцінно виховувати свою дитину, то бери і виховуй! Я ж не можу сказати, що саме їм треба робити. Це їхній вибір і їхня відповідальність», — сказав він в офіційному коментарі виданню, наголосивши, що дітей не викрадали, а вони «самі втекли через насильство з боку матерів».
Після публікації матеріалу ГО «Батько має право» опублікувала допис на своїй сторінці у Facebook, в якому назвала NGL.media «грантоїдським тампаксоорієнтованим медійним ресурсом».
«Як і у кожному подібному дописі можна почитати про біль ображених мандалін, присипаний купою неправдивого лайна у бік ГО “Батько має право” та психічних видумок виколупаних зі слібенького мозку. Так відпрацьовуються гранти грантоїдами. За бабло в Україні жінки готові хоч посмоктати, хоч статтю написати. За бабло будь-яка примха. Журналісточки не виключення. Це типово», — додали в ГО.
Фото: Medine Dilek Kizmaz: Pexels