Верховна Рада ухвалила законопроєкт про домашнє, гендерно зумовлене та насильство, пов’язане зі збройним конфліктом

текст
13.05.2024
1.4K переглядів
2 хв на читання
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про домашнє, гендерно зумовлене та насильство, пов’язане зі збройним конфліктом

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10249, спрямований на удосконалення механізмів запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Законопроєкт пропонує привести національне законодавство у відповідність до Стамбульської конвенції, ратифікованої Україною влітку 2022 року.

Законопроєкт вносить зміни до Сімейного кодексу України та інших законів, створює нові органи виконавчої влади та розширює перелік спеціалізованих служб підтримки постраждалих, включаючи постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом.

Законопроєкт також пропонує відмову від заходів щодо примирення подружжя при наявності фактів насильства. Зокрема передбачені зміни до статті 3 Закону України «Про медіацію», а саме – про заборону проведення медіації у випадку домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Чинне законодавство (стаття 110 Сімейного кодексу) передбачає, що «позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини».

Законопроєкт пропонує додати до цього положення ще таку умову: «крім випадків, коли один із подружжя вчинив домашнє насильство».

В аналітичному центрі ЮрФем зазначили, що вважають за необхідне розширити зміни до статей 110 і 111 Сімейного кодексу України, щоб повністю усунути обмеження, що стосуються розлучення подружжя. Тобто дати можливість парам добровільно виходити зі шлюбу, якщо у подружжя є дитина до одного року або жінка вагітна — не лише тоді, коли вчиняються домашнє насильство чи інша протиправна поведінка, а й за інших життєвих обставин.

Стаття 48 Стамбульської конвенції передбачає заборону на застосування обов’язкових альтернативних процесів вирішення спорів, у тому числі посередництва та примирення, стосовно всіх форм насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції.

Особливістю підтриманого проєкту Закону також є визначення поняття насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом.

«Законопроєкт важливий, тому що дозволяє збільшити на рівні громад кількість уповноважених служб, які можуть надати допомогу постраждалим від насильства, надати доступ до спеціалізованих послуг тим людям, які постраждали від насильства, пов’язаного з війною, в тому числі СНПК, закріпити зобов’язання проведення моніторингу та контролю надання допомоги постраждалим, в тому числі якості такої допомоги»,- сказала заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва, звертаючись до депутатів перед голосуванням.

Законопроєкт дещо змінює перелік спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб. Так, до них належать притулки, денні центри соціально-психологічної допомоги, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, в тому числі пункти первинної медико-психологічної допомоги, спеціалізовані центри для роботи з дітьми, які постраждали від насильства або стали його свідками, спеціалізована «гаряча лінія» з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, зокрема сексуальному, пов’язаному зі збройним конфліктом, та насильству стосовно дітей. До осіб, які можуть звертатись до спеціалізованих служб підтримки постраждалих, законопроєкт відносить відтепер ще й осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом, — підкреслюється у висновку в аналітичному центрі ЮрФем.

  • Стамбульська конвенція або Конвенція Ради Європи про попередження і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнього насильства — міжнародна угода, уперше підписана у 2011 році. Першою країною, яка ратифікувала цей документ, стала Туреччина. Вона ж першою скасувала конвенцію через 10 років — у березні 2021 року. Наразі конвенцію підписали понад 40 країн. Україна брала участь у розробці конвенції та підписала її 11 листопада 2011 року, але ратифікація документа затягнулася на довгі роки, адже проти виступала Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, які стверджували, що конвенція «нав’язує гендерну ідеологію». Верховна Рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію лише в червні 2022 року. У червні 2023 року до Стамбульської конвенції приєднався Євросоюз.
  • За інформацію МВС України, за 2023 рік кількість випадків домашнього насильства зросла на 20%. За минулий рік Національна поліція України зареєструвала понад 291 тисячу фактів домашнього насильства.