Переважна більшість українців (85%) позитивно ставляться до жінок, які проходять службу у Збройних силах України, лише 3% респондентів мають протилежну думку.
Про це свідчать результати опитування «Дискримінація різних соціальних груп у ЗСУ: погляди військових та цивільних», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) та «Українського ветеранського фонду» Міністерства у справах ветеранів України.
Так само переважна більшість (80%) позитивно налаштовані щодо жінок-ветеранок.
«Всі захисники і захисниці, ризикуючи своїм життям і здоров’ям заради України, однаково заслуговують на повагу від суспільства і держави», — вважає керівниця з досліджень і вироблення політик НАКО Світлана Мусіяка.
За її словами, останнім часом ситуація з нерівністю і дискримінацією у ЗСУ покращується, особливо від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, втім це покращення не є рівномірним щодо різних соціальних груп.
Мусіяка зауважила, що в армії досі зберігається чимало стереотипів, через які жінкам доводиться «продиратися», щоб мати змогу служити. Чимало стереотипів, за словами представників фокус-груп, мають так звані «командири з радянського минулого», які також можуть бути відвертими сексистами.
Загалом, на думку 48% опитаних українців, нерівність між жінками й чоловіками у ЗСУ є рідкісним явищем, навпаки вважають 19% респондентів. Кожній третій людині (33%) було важко визначитися з відповіддю на запитання «На скільки розповсюджені нерівності між жінками і чоловіками, які зараз служать в Збройних силах України?».
Також 55% українців вважають, що нинішні умови проходження військової служби враховують потреби військовослужбовиць, протилежну думку мають 28%.
Трохи більше половини респондентів (51%) переконані, що військовослужбовиці під час служби в ЗСУ не зазнають дискримінації. Не погоджується з цим 24%. Ще чверть опитаних (25%) не змогли відповісти на запитання.
Респонденти наголосили, що велику роль відіграє ставлення командира і командування до дискримінації чи недискримінації. За словами однієї з учасниць фокус-груп, якщо командир — «нормальний», то і ставлення до жінок у підрозділі «теж нормальне».
Однак 65% українців упевнені, що жінкам, котрі служать в армії, важче робити кар’єру, ніж чоловікам (не погоджуються — 29%). Хоча переважна більшість респондентів (81%) вважають, що жінка може командувати бойовим підрозділом, так само як і чоловік, але 54% українців думають, що жінкам в армії краще виконувати небойові завдання (не погоджуються — 40%).
Лише 18% опитаних переконані, що жінки, які служать у бойових підрозділах, відволікають
чоловіків від виконання завдань. Не погоджуються із цим 76% людей.
Водночас більшість опитаних (67%) вважають, що в Україні взагалі явище гендерної нерівності є рідкісним, протилежну думку обстоюють 22% українців.
До того ж серед опитаних поширений найпопулярніший стереотип, що головне покликання жінки — народити дітей: погоджуються — 59% (зокрема, серед жінок так вважають 57%, а серед чоловіків — 62%), не погоджуються — 41%.
Натомість лише 24% вважають, що чоловіки є кращими керівниками, ніж жінки. Протилежну думку мають 74% (69% серед чоловіків та 77% серед жінок).
Окремо під час дослідження розглядали ставлення суспільства до ЛГБТ-осіб, зокрема серед військових. Загалом ситуація поступово покращується, хоча гомофобів у лавах армії досі чимало, і переважно «нормальне ставлення» є там, де є адекватний командир.
Водночас досі є підрозділи та роди військ, де представники ЛГБТ-спільноти є небажаними: «в “Азов”, десантно-штурмові війська та розвідку не візьмуть, тому доводиться приховувати свій статус».
Як показали результати опитування, найбільше серед українців людей, які ставляться до ЛГБТ-спільноти нейтрально — 48%, трохи менше опитаних (41%) — негативно. Про позитивне ставлення розповіли 9%.
Ставлення до ЛГБТ-військових є трохи кращим, ніж до представників спільноти загалом: нейтрально — 44%, позитивно — 27%, негативно — 25%.
Попри це переважна більшість опитаних українців підтримали ідею надати ЛГБТ-людям право на впізнання та видачу тіла у разі загибелі на війні партнера, який служив у ЗСУ, як передбачає закон для всіх військовослужбовців та членів їх сімей: 69% — за, 7% — проти. Забезпечення цього права, зокрема, гарантує законопроєкт про створення інституту реєстрованих партнерств.
Кожна четверта людина (25%) під час опитування не змогла відповісти на запитання «Чи зазнають дискримінації під час проходження служби в Збройних силах України особи ЛГБТ?». На думку 43% респондентів, ЛГБТ-військові стикаються із дискримінацією, 32% не погоджуються із цим.
Опитування проводили 27–29 березня методом телефонних інтерв’ю (на основі випадкової вибірки номерів) з 2000 респондентів віком від 18 років в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
- У Збройних силах України нині проходять службу 60 тисяч жінок. З них 42 тисячі — військові, решта — цивільні працівниці. Безпосередню участь у бойових діях зараз беруть п’ять тисяч жінок. 107 жінок загинули, також є поранені. Понад 350 військовослужбовиць отримали державні нагороди, мають звання Героя України, деякі посмертно.
- 30 грудня 2022 року Кабінет міністрів затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, зокрема правила військового обліку жінок. Згідно з ним, жінки з медичною та фармацевтичною спеціальністю будуть зобов’язані ставати на військовий облік.
- Раніше колишня товарознавиця Юлія Матвієнко розповіла DIVOCHE.MEDIA про те, як жінки вибивали право служити на бойових посадах, як був влаштований військовий побут і чому деякі командири не хочуть брати жінок на службу.
