«Життя висить на волосині»: Олександра Матвійчук і ще 112 нобелівців закликали Іран звільнити тяжкохвору активістку Наргес Мохаммаді

12.05.2026
166 переглядів
2 хв на читання
понад 110 нобелівських лауреатів і лауреаток закликали Іран звільнити тяжкохвору активістку Наргес Мохаммаді

Понад 110 лауреатів та лауреаток Нобелівської премії закликали іранську владу до «негайного та безумовного» звільнення правозахисниці Наргес Мохаммаді, яку через погіршення стану здоров’я перевели з в’язниці до лікарні.

Наразі спільну заяву, розміщену на сайті Фонду Наргес 12 травня, підписали вже 113 нобелівців, і до них продовжують долучатися інші.

«Ми, що підписалися нижче, висловлюємо нашу серйозну стурбованість щодо швидкого погіршення стану здоров’я лауреатки Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді, яка залишається ув’язненою в Ірані. Повідомлення Фонду Наргес та інших достовірних джерел свідчать про те, що її стан став критичним. Вона має серйозні ускладнення здоров’я, включаючи значну втрату ваги, нестабільний артеріальний тиск та серйозні серцеві симптоми. Медичні експерти попереджають, що її життя може бути під безпосередньою загрозою. Їй терміново потрібна спеціалізована медична допомога, яка не надавалася протягом місяців утримання під вартою. Відмова в такій допомозі наражає її на небезпеку незворотної шкоди», — йдеться у заяві.

Окрім звільнення Наргес Мохаммаді, нобелівські лауреати та лауреатки вимагають зняти з неї всі несправедливі звинувачення за її активістську діяльність, а також надати постійний доступ до необхідного та своєчасного лікування.

Серед тих, хто підписали спільне звернення: 26 лауреатів/ок Нобелівської премії з хімії, 12 — з економіки, п’ять — із літератури, 30 — з фізіології або медицини та 29 — із фізики, а також 11 лауреатів та лауреаток премії миру, зокрема українська правозахисниця, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

«Наргес Мохаммаді ніколи не мала бути доведена до межі смерті, перш ніж їй нададуть спеціалізовану медичну допомогу. Хоча її переведення до лікарні є позитивним кроком, це не скасовує несправедливості її ув’язнення чи страждань, спричинених відмовою у своєчасному лікуванні. Ніхто, ніде, не повинен бути ув’язнений за мирний протест чи за захист прав людини», — наголосила американська активістка Джоді Вільямс, яка отримала Нобелівську премію миру 1997 року за очолення Міжнародного руху за заборону протипіхотних мін.

Єменська журналістка та лауреатка Нобелівської премії 2011 року Тавакколь Карман додала, що Мохаммаді «є безстрашним голосом жінок, які чинять опір гнобленню та вимагають свободи».

«Жодна в’язниця не може заглушити боротьбу за гідність і справедливість. Наргес має бути звільнена, а світ повинен продовжувати підтримувати жінок Ірану», — зазначила вона.

Напередодні, 11 травня, Наргес Мохаммаді після посилення міжнародного тиску перевели до лікарні Парс у Тегерані. Вона перебуває у відділенні інтенсивної терапії через необхідність постійного моніторингу життєво важливих показників. Враховуючи наявні повідомлення про фізичну нестабільність, сильні коливання артеріального тиску, серцеві напади та періодичний біль у грудях, лікарі вважають, що клінічні симптоми можуть бути пов’язані з кількома захворюваннями одночасно.

«Тимчасового призупинення виконання покарання моєї матері просто недостатньо. Після багатьох років ув’язнення, зокрема одиночного, та систематичного медичного нехтування її життя все ще висить на волосині. Ми прагнемо не просто випустити її з камери на кілька днів; ми вимагаємо остаточного припинення цього судового переслідування. Моїй мамі потрібна безумовна свобода та довгостроковий спеціалізований догляд без загрози повернення до середовища, яке мало не вбило її», — сказав співпрезидент Фонду Наргес та син активістки Алі Рахмані.