У Києві 20 травня у Маріїнському парку відбулася пресконференція «Цивільний кодекс: масові протести, сотні сторінок правок, що далі?».
Під час заходу, який організувала ГО «ZMINA. Центр прав людини», виступили адвокаційний менеджер ГО «Точка опори UA» Олег Максим’як, нотаріус, член Ради Нотаріальної палати Дмитро Кирилюк, голова ГО «ЛГБТ-військові за рівні права», оборонець Маріуполя та «Азовсталі» Олександр Деменко і голова ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк. Подію модерувала адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Пресконференцію провели наступного дня після завершення терміну подання правок до проєкту нового Цивільного кодексу. Спікери та спікерки розповіли про те, як готували пропозиції до цього документа, про ключові застереження щодо нього та майбутні перспективи.
Пропозиції коаліції громадських та медіаорганізацій
Адвокаційний менеджер ГО «Точка опори UA» Олег Максим’як розповів, що у грудні 2025 року, коли проєкт Цивільного кодексу ще не був зареєстрований у Верховній Раді, пропозиції до нього збирали у закритому режимі. Проте їх проігнорували. У січні 2026 року новий проєкт ЦК містив багато суперечливих положень, чим викликав неприйняття у суспільстві, й був перереєстрований. Олег Максим’як координував збирання поправок від коаліції громадських організацій, яку створили у лютому 2026-го. До коаліції долучились понад 10 громадських організацій, зокрема тих, що займаються правами жінок, дітей, ЛГБТІК+ осіб та осіб з інвалідністю. Пізніше до них приєдналися медіаорганізації, зокрема група, яку очолював «Інститут масової інформації». Тож поправки від цієї широкої коаліції зайняли понад 100 сторінок дев’ятим кеглем.
«Після укладення правок коаліція звернулась до голови Верховної Ради з проханням про зустріч із громадськістю, однак подія не відбулася. Крім того, коаліція передала пропозиції щодо проєкту нового Цивільного кодексу понад 80 депутатам і депутаткам, з якими співпрацювали ГО. Наразі понад 15 депутатів подали ці пропозиції повністю або частково у систему електронного документообігу Верховної Ради. Їх під час доопрацювання Цивільного кодексу у другому читанні розглядатиме комітет», — повідомив Максим’як.
Також він наголосив: критично важливо включити представників громадськості до Комітету під час цього доопрацювання, щоб ті змогли контролювати процес розгляду правок та інформувати суспільство про його перебіг.
Як зазначила Альона Луньова, ввечері 18 травня стала відома кількість наявних правок — 3,5 тисячі. На її думку, за добу ця цифра могла зрости до п’яти тисяч.
Інститут права власності
На думку представника професійної спільноти юристів Дмитра Кирилюка, складнощі у розумінні нового проєкту ЦК можуть виникнути через термінологію, запозичену з римського права.
«З одного боку, це демонструє високий рівень підготовки авторів кодексу і має привабливий вигляд з академічного погляду. Але для звичайних громадян ця термінологія може бути незрозумілою», — припустив він.
Крім того, нотаріус переконаний, що одна з Книг проєкту нового Цивільного кодексу містить російський слід.
«У Кодексі є дуже цікава книга — Книга 9. За стилем написання вона відрізняється від решти документа. І цікава історія її подання. Як ми знаємо, Кодекс подавався кілька разів і пройшов кілька перших читань. Наступне переподання виправляло певні “баги” цього проєкту. Один із таких — стаття з символічним номером 1917 з Книги 9. Ця стаття передбачає реформу нотаріату. І вона повністю скопійована з ЦК російської федерації, дослівно. Хтось із науковців казав: “А що не так? В росії не все так погано. Там міцна школа права”. Такі заяви прозвучали на четвертому році повномасштабного вторгнення! Але в другому читанні цю статтю прибрали», — розповів Кирилюк.
Також представник юристів вважає проблематичним «реєстровий пріоритет», за якого перевагу над іншими правами власності мають записи в електронному реєстрі, зокрема на нерухоме майно. На його думку, це дозволить недобросовісно набувати, розпоряджатись, продавати та відчужувати державну і комунальну власність, яка до цього не була внесена в електронний реєстр.
Інша небезпека електронного реєстру, за словами нотаріуса, полягає в тому, що він може стати мішенню кібератаки росії. Такий прецедент трапився півтора року тому, внаслідок чого реєстр не працював місяць.
Водночас Дмитро Кирилюк вбачає ширшу тенденцію до реформи права власності, яку передбачає проєкт нового Цивільного кодексу.
«Що це означає на практиці? Що в нас буде другий перерозподіл права власності. Перший відбувся у 1991–2000 роках. Взагалі реєстровий пріоритет — непогана річ для країн, де історія права власності налічує 200–500 років, як Італія чи Франція. Але в нашій країні право власності виникло лише у 1991-му після розпаду радянського союзу. Українським відносинам власності всього 35 років», — зазначив він.
На думку нотаріуса, чинний Цивільний кодекс не потребує радикальних змін — лише осучаснення, пов’язаного з війною.
«Нинішній Кодекс має 23 роки судової практики — цього достатньо. Кодекс непоганий — треба його осучаснити, врахувати обставини війни. Новий проєкт ЦК містить непогані аспекти, які варто акумулювати в окремий нормативний акт, внести їх як зміни до чинного Кодексу і врегулювати ними певні питання. Цікаво, як президент зреагує на реформування приватного права за новим ЦК, коли Конституція “на паузі”. Такі реформи доцільні у період стабільності та спокою. Наш Кодекс ще дуже молодий. Навіть Франція та інші прогресивні європейські країни дуже обережні у підходах до реформування приватного права», — пояснив Кирилюк.
Окремо він зауважив, що впровадження нового Цивільного кодексу потребуватиме як значних грошових вкладень, так і загалом чималого ресурсу для зміни великої кількості підзаконних нормативних актів.
Права вразливих категорій населення
Ветеран Олександр Деменко під час пресконференції порушив тему ризиків для військових та перспективи цивільних партнерств у проєкті нового Цивільного кодексу.
«Я обороняв Маріуполь, отримав поранення на “Азовсталі”, перебував 20 місяців у російському полоні не для того, щоб держава обмежувала мої права. Проєкт нового ЦК обмежує доступ військовослужбовців до своєї цифрової інформації та соцмереж і прирівнює їх у цьому до неповнолітніх», — розповів він.
Деменко наголосив, що для ЛГБТІК+ військових гостро стоїть питання цивільного партнерства: «Це не лише про базові права, але й мортальні права — можливість поховати свого партнера. Це дуже актуально для ЛГБТІК+ спільноти, адже не всіх приймають батьки. ЛГБТІК+ військові жертвують своїм здоров’ям і життям та не мають часу, щоб його гаяти».
Контроверсійне поняття «доброзвичайність»
«Доброзвичайність згадується у проєкті нового Цивільного кодексу понад 45 разів. Вона подається там як сукупність моральних засад суспільства. Але кожен суд зможе трактувати цей термін на свій розсуд, що призведе до зловживань і маніпуляцій. До прикладу, якщо це суперечитиме “доброзвичайності”, людину можуть позбавити права користуватися своїм майном, розпоряджатися власним тілом або взагалі захищати свої права. Тому ми наполягаємо на абсолютному виключенні терміну “доброзвичайність” із проєкту нового ЦК», — заявив Олег Максим’як.
На думку адвокаційного менеджера ГО «Точка опори», проєкт нового Цивільного кодексу містить норми, що утискають шлюбні права жінок: «ЦК повністю інтегрував книгу Сімейного кодексу, тож він значно впливатиме на правову регуляцію шлюбних відносин. З негативного: він надає чоловікам лазівки для несплати аліментів, примушує подружжя примирятись пів року замість розлучення. Також він визначає сімейний союз як союз чоловіка і жінки, що унеможливить одностатеві цивільні партнерства».
Окремо Максим’як спрогнозував, що утиски стосуватимуться прав дітей і людей з інвалідністю: «Опіку над людьми з інвалідністю можна буде “передати у спадок”. Або визнавати недієздатними людей із психічними та іншими розладами — зокрема з ПТСР».
Свобода слова та доступ до інформації
Голова «Інституту масової інформації» Оксана Романюк висловила занепокоєння щодо дотримання свободи слова у проєкті нового Цивільного кодексу. Зокрема, вона говорить про окремі норми, які вважає небезпечними для сфери медіа, журналістики та, особливо, антикорупційних розслідувань.
«Одне з таких нововведень — розширення норми права на відповідь. Зараз вона прив’язана до неправдивої інформації: людина може звернутись до медіа з проханням виправити інформацію, яку вважає неправдивою. Однак проєкт нового ЦК пропонує, щоб право на відповідь надавалося з будь-якого приводу. Тобто ви, приміром, написали щось про якогось політика, і він може звернутися до вас із проханням опублікувати його власну відповідь. Ви будете зобов’язані це зробити, не редагуючи її та у необмеженому обсязі. Отож журналістика перетвориться на дошку оголошень і спам», — спрогнозувала Романюк.
За її підрахунком, таких норм у проєкті нового Цивільного кодексу одинадцять.
«Серед інших небезпечних — норма про попередню цензуру. Приміром, якщо хтось запідозрить, що медіа готується випустити “сумнівний” матеріал, особа може звернутись до суду, щоб він заборонив публікувати цей матеріал. Також юридичні особи прирівнюються до фізичних. Наприклад, таємниця листування юридичних осіб може стати порушенням», — додала вона.
За словами Романюк, до широкої коаліції громадських організацій приєдналися десять медіаорганізацій і разом подали до парламенту частину правок. Інша частина правок була подана через медійних депутатів, зокрема Ярослава Юрчишина.
«Завдяки цим нормам депутати хочуть захистити свою репутацію. Але таким чином вони порушують суспільний договір. Вони знищують прозорість і те, чим ми відрізняємось від росії. Нам дуже важливо зберегти демократичну свободу слова — журналістику, політичну критику, розслідування», — закликала Оксана Романюк.
Наразі коаліція громадських та медіаорганізацій чекає реакції Офісу президента на петицію проти ухвалення нового Цивільного кодексу, що набрала 25 тисяч голосів за 13 годин.
