Верховна Рада 28 квітня ухвалила в першому читанні проєкт Цивільного кодексу (№15150), що містить низку дискримінаційних положень щодо жінок, дітей, ЛГБТК+ спільноти, людей з інвалідністю, а також щодо свободи слова та права власності.
Того ж дня на акцію протесту в Києві вийшла феміністична ініціативна група сапфічних жінок «NeКонвенційна», вимагаючи накласти вето на новий ЦК.
У суботу, 2 травня, до них долучились небайдужі в Дніпрі. Ще одна акція, за попередніми даними, запланована на 5 травня.
Переглянути цей допис в Instagram
Також мирний протест 5 травня у Маріїнському парку (початок о 19.00, вхід до парку з боку станції метро «Арсенальна») проведе феміністична ініціатива «Марш Жінок».
Окрім цього, заплановані акції протесту в інших містах України:
- Харків — 6 травня (19.00)
сад Шевченка біля станції метро «Університет» - Ужгород — 7 травня (20.00)
біля Поштової, 4 - Львів — 7 травня (19.00)
біля пам’ятника Тарасу Шевченку - Вінниця — 7 травня (19.00)
Майдан Незалежності - Чернівці — 9 травня (12.00)
Центральна площа - Луцьк — 9 травня (16.00)
(місце проведення наразі не оголошено) - Одеса — 10 травня (10.00)
Біржова площа - Івано-Франківськ — 10 травня (14.00)
біля будівлі ОДА (вулиця Михайла Грушевського, 21) - Харків — 10 травня (12.00)
сад Шевченка, біля пам’ятника Тарасу Шевченку
У громадській організації UKRAINEPRIDE наголосили, що у нинішній редакції проєкт Цивільного кодексу містить норми, які не відповідають сучасним європейським стандартам, суперечать підходам у сфері прав людини, створюють ризики звуження прав і свобод, що вже існують.
Окремо активіст(к)и зауважили, що ще у грудні 2025 року подавали правки до попередньої версії Цивільного кодексу, розроблені разом із правозахисниками, але вони не були враховані.
«Правозахисна спільнота звернулась до Руслана Стефанчука з ініціативою провести робочу зустріч для обговорення напрацьованих пропозицій та можливих шляхів їх врахування у проєкті Цивільного кодексу України в рамках його доопрацювання до другого читання. Це звернення підписали 84 правозахисні та громадські організації. Ми переконані, що врахування запропонованих поправок дозволить підвищити якість законодавчого регулювання та забезпечити належний рівень захисту прав людини», — додали в організації.
Водночас громадська спілка «Українська мережа за права дитини» та благодійна організація «СОС Дитячі Містечка Україна», проаналізувавши документ, виявили понад 40 положень, які, на їхню думку, потребують доопрацювання. Зокрема, вони заявили, що частина норм не відповідає загальнонаціональній доктрині захисту прав дитини, що імплементована в низку затверджених та ратифікованих документів, серед яких Конвенція ООН про права дитини, Стратегія Ради Європи з прав дитини (2022–2027), Європейська гарантія для дітей в Україні на період до 2030 року, Національна стратегія захисту прав дитини у сфері юстиції на період до 2028 року тощо.
«Деякі положення прямо суперечать інтересам дітей та формують правові колізії між національним законодавством та міжнародними зобов’язаннями держави. Серед найбільш критичних моментів: обмеження права дитини знати своє походження, можливість зміни відомостей про дату і місце народження дитини після усиновлення, розширення випадків скасування усиновлення, допустимість залишення дитини у пологовому будинку або закладі охорони здоров’я через “істотні вади фізичного та/або психічного розвитку”, збереження складної процедури усиновлення та тривалості розгляду справ у суді, послаблення сімейних зв’язків без належного врахування інтересів дитини, надмірні повноваження органів опіки, перенесення прав дитини у площину домовленостей між дорослими, а також відсутність належного захисту та встановлення спеціального режиму захисту дитини в інформаційному, медичному та цифровому середовищі», — заявили в організаціях.
Водночас аналітики компанії YouControl переконані, що новий проєкт Цивільного кодексу може перетворитися на інструмент захисту корупції. Серед іншого, вони виділили найбільш критичні загрози для відкритості та прозорості даних:
- «право на забуття» для корупціонерів — будь-хто зможе вимагати видалити інформацію про себе з медіа та пошукових систем, якщо вона нібито «втратила суспільний інтерес»;
- приватність для компаній — унеможливить перевірку контрагентів на зв’язки з рейдерами, підсанкційними особами чи боржниками;
- блокування аналітичних систем — створення «цифрового профілю» особи на основі відкритих державних реєстрів без її згоди стане порушенням, що паралізує роботу сервісів перевірки та журналістів-розслідувачів;
- право на «інформаційний спокій» — фігуранти розслідувань зможуть через суд змушувати журналістів припиняти публікації матеріалів про їхні злочини чи борги.
Народна депутатка від партії «Голос» Наталія Піпа ще перед голосуванням за проєкт нового ЦК заявила, що він може легалізувати незаконно приватизоване майно.
«Він легалізує придбання вкраденого: лісів, узбережжя, пам’яток, земель, громад», — заявила вона з трибуни та закликала Національне агентство з питань запобігання корупції перевірити його на корупційні ризики.
Своєю чергою народна депутатка Інна Совсун («Голос»), яка теж виступає проти нового проєкту ЦК, пояснила, що процес подання поправок до цього кодексу триватиме до 19 травня, але подавати їх можуть тільки народні депутати.
«Я, зі свого боку, готова подати всі притомні пропозиції від громадських організацій. З багатьма з них моя команда вже зустрічалась, багато поправок ми вже акумулювали. Будемо їх поступово подавати для того, аби до 19 числа (травня — прим.ред.) встигнути подати всі притомні пропозиції. Але факт подання поправок зовсім не гарантує, що вони будуть враховані. Для того, аби їх врахували, треба далі демонструвати, що суспільство невдоволене тими нормами, які зараз ухвалені. Тому будь-які форми публічної комунікації зараз дуже допомагають із просуванням реальних змін, які треба зробити в цьому проєкті Цивільного кодексу. Є оголошені акції протесту. Дивіться у ваших містах, долучайтеся до цих акцій. Доля майбутнього Цивільного кодексу залежить від кожного і кожної зараз. Не опускаємо руки, продовжуємо боротися», — додала вона.
Переглянути цей допис в Instagram
- У січні 2026 року група депутатів із різних політсил на чолі з керівництвом парламенту зареєструвала у Верховній Раді проєкт нового Цивільного кодексу. Документ передбачав можливість реєстрації шлюбу для жінки у 14 років — «у разі вагітності або народження дитини». Таке право людина мала б отримати за рішенням суду, «якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам». Ця норма обурила українське суспільство та спричинила резонанс, тож голова Ради Руслан Стефанчук виступив із заявою, пообіцявши вилучити її з проєкту та залишити норму, яка діє нині.
- Також проти законопроєкту виступила низка громадських ЛГБТ-організацій, наголосивши, що документ суперечить європейським стандартам і порушує зобов’язання України в межах вступу до ЄС. Найбільше занепокоєння правозахисників викликали положення щодо одностатевих шлюбів.
Фото: феміністична ініціатива сапфічних жінок «NeКонвенційна»
