Гендерні стереотипи та брак підтримки часто заважають жінкам реалізувати свій потенціал та обіймати лідерські позиції. Наприклад, більшість персоналу в галузі медицини — жінки, але влада досі в чоловіків: тільки кожна 176-та лікарка обіймає керівну посаду, тоді як серед чоловіків кожен 30-й — керівник.
Як долати упередження та ставати лідерками, розповіли експертки з Канади та США на національному форумі «Жінки в медицині: голос змін», що відбувся у Львові в співорганізаторстві Global Medical Knowledge Alliance (GMKA), UA-MED, University of Toronto та Razom. Поради, якими панелістки поділилися з учасницями форуму, будуть корисні кожній жінці, яка прагне професійно зростати та впливати на розвиток своєї команди й галузі.
Жінкам потрібні жінки
Тема жіночого лідерства, сестринства та взаємопідтримки стала однією з ключових на форумі. Жінкам потрібні союзниці — інші жінки, які стануть опорою і будуть готові прийти на допомогу. Наприклад, в Україні досі є упередження щодо хірургинь: 80% лікарок чули, що ця спеціальність не для них.
Краще, коли під час професійного становлення в медикинь є колеги-наставниці, які вже мають подібний досвід і можуть поділитися, як долати виклики швидше та якісніше.
«Якось на хірургічній конференції в Україні до мене підійшли хірурги-чоловіки й запитали, чи я практикую в хірургії. Я здивувалася — як хірург може не бути практиком, адже в мене так само є мозок і дві руки. Так, до хірургинь у Канаді та США є мікроагресія. Але в Україні це макроагресія. Дві лікарки, для яких я була менторкою, виїхали до Польщі та Італії, бо в Україні не могли стати хірургинями. Ще одна моя підопічна — онкохірургиня Інеса Гуйванюк — прокладає свій шлях в Україні», — розповіла хірургиня-онкологиня у Brigham and Women’s Hospital, Assistant Professor of Surgery в Harvard Medical School, співзасновниця GMKA Неля Мельничук.
Розставляйте пріоритети
Панелістки вважають, що балансу між клінічною роботою, управлінськими проєктами та сім’єю досягнути важко, тому потрібно пріоритезувати, що важливо саме для конкретної жінки.
«Я хотіла допомагати Україні ще відколи виїхала до США: хотіла віддячити. Тому заснувала організацію GMKA, що створює, поширює та популяризує медичні знання, засновані на свідченнях, реалізує освітні та соціальні проєкти для українських цивільних та військових медиків для досягнення глобальної мети — зміцнювати медичну спроможність України, створюючи стратегічні партнерства із провідними міжнародними медичними установами та українськими лікарнями. Наш пріоритет — модернізація протоколів надання допомоги та навчання, щоб ефективно реагувати на нагальні потреби і сприяти системним покращенням в охороні здоров’я. GMKA — моя пристрасть, друга повноцінна робота. Щоб встигати більше, потрібно покладатися на команду та вміти делегувати», — поділилася Неля Мельничук.
Жінки також порушили питання поєднання кар’єри та материнства. Хірургині часто відкладають народження дитини через високе навантаження на роботі, а майже половина лікарок відчувають, що материнство обмежує їхнє кар’єрне зростання. Однак панелістки погодилися, що найважливіше — знайти партнера та друзів, котрі підтримають на шляху, який ви для себе обрали.
«Молоді фахівчині чітко відчувають, коли їм не вдається бути лікаркою, науковицею і мамою водночас. Я раджу — не тисніть на себе, бо ви не можете бути всюди й одразу. Пріоритезуйте дітей: вони маленькі один раз. Я шкодую, що не провела з ними досить часу. Тепер часу більше, але діти вже дорослі», — згадала головна лікарка в Sunnybrook Health Sciences Centre, професорка в University of Toronto (Канада) Мішель Гладуневич.
Експертки вважають, що почуття провини — це нормально. Головне — бути добрішими до себе.
«Були моменти, коли я відчувала успіх і як хірургиня, і як мама. А були моменти, коли відчувала, що все завалюю. Інколи треба просто відпустити ситуацію: всяке трапляється», — додала пластична хірургиня, Associate Professor в McMaster University (Канада) Каролін Левіс.
Знайдіть свій стиль лідерства
Часто молоді фахівці, які прагнуть обіймати керівні посади, ризикують асимілюватися та перейняти стиль свого ментора чи поточного керівника. Експертки на форумі порадили не відступати: ваш унікальний стиль — ваша перевага.
«На початку я була однією жінкою в хірургічному колективі, наслідувала наявний стиль лідерства. Проте чоловіки й жінки неоднакові: у нас різні підходи в роботі. Я еволюціонувала, прийнявши факт, що я як лідерка і як частина команди функціоную, слідуючи власним принципам. Потрібні впевненість і досвід, щоб чітко сказати: “Я так керую, і все”. Керуйтеся своїми переконаннями і залишайтеся чесними самі з собою», — зауважила Каролін Левіс.
Її підтримала гематологиня та голова відділення трансфузійної медицині у St. Michael’s Hospital — Unity Health Toronto, Associate Professor кафедри лабораторної медицини та патобіології в University of Toronto (Канада) Катеріна Павенскі: «Не уникайте боротьби. Лідерка має випромінювати впевненість і запал. Не дозвольте брати вас у колектив, тільки щоб зробити символом урівноваження гендерної статистики. Говоріть, будьте голосними, доводьте, що ви гідні бути частиною команди».
Співпрацюйте з людьми
Бути гарним керівником чи керівницею — це не лише вміти якісно управляти командою, а і створювати простір для розвитку всіх членів команди.
«Ви досягаєте більше, якщо співпрацюєте з людьми. Раніше я говорила перед тим, як вислухати, а зараз навпаки — спершу слухаю. Ви як лідерка створюєте середовище, в якому саме ви є рольовою моделлю. Тому просіть вибачення, якщо помилилися, будьте добрими до колег, виявляйте емпатію до пацієнтів», — порадила Мішель Гладуневич.
Попри різницю між США, Канадою та Україною, досвід лідерок у медицині схожий: шлях до визнання ніколи не буває легким. Проте приклад панелісток доводить — жінки, які мають амбіції, прагнуть трансформації та підтримують одна одну, змінюють правила гри навіть у найбільш консервативних галузях.
