Газлайтинг — слово 2022 року, згідно з версією Merriam-Webster. Того року кількість пошукових запитів терміну в інтернеті зросла на 1740%. Хоча про поняття газлайтингу заговорили в середині 20-го століття, з часом його значення змінювалось. Наразі фахівці визначають газлайтинг як психологічну маніпуляцію, що має на меті змусити людину сумніватися у власній реальності, пам’яті або сприйнятті подій. Тобто здатність людини робити висновки, оцінювати реальність, виводити судження ставиться під сумнів.
Керівниця центру доказової терапії in;re, акредитована КПТ-терапевтка Олена Дівеєва розповіла DIVOCHE.MEDIA, як розрізнити газлайтинг, які визначення цього виду насильства є в професійних джерелах та чи завжди потрібно розривати стосунки з газлайтером.
Як вивчали явище газлайтингу
Використання терміну «газлайтинг» спочатку стосувалось ситуацій прямої зловорожої маніпуляції. До прикладу, родичі поміщали людину до психіатричної лікарні, часто через майнові питання. Переважно чоловіки запроторювали жінок до таких закладів. У 70–80-х роках з’явились праці психоаналітиків, в яких фахівці додавали несвідомий аспект, коли партнер (найчастіше чоловік) не хотів визнавати свою відповідальність у зраді. Це несвідоме заперечення також почали називати газлайтингом.
У газлайтингу іноді звинувачували чоловіків-психіатрів і психотерапевтів, які в роботі з клієнтками заперечували їхню реальність і свідчення. Сам Фройд, змінивши свою теорію про причини істерії, багато в чому долучився до заперечення травматизації від сексуального насильства, назвавши це «вигаданими спогадами». Це може бути один із видів газлайтингу в терапії.
Теодор Дорпат у своїй праці в 1996 році вказав — більшість людей використовують газлайтинг несвідомо, але наслідки для постраждалих можуть бути критичними й без злих намірів. Люди, що пережили газлайтинг, стикаються з депресією, тривожними розладами, іноді навіть психозом.
Дорпат також говорить, що зміна значення відбулась через вживання терміну як для рідкісних і свідомих актів газлайтингу, що здійснювались з конкретною метою, наприклад — запроторити в психічну лікарню, так і для часто несвідомого і дуже поширеного розпорошеного побутового сексизму. Мотиви газлайтерів у літературі змінюються з матеріальних на емоційні.
У 2007 році вийшла книжка Робін Стерн The Gaslight Effect: How to Spot and Survive the Hidden Manipulation Others Use to Control Your Life (в українському перекладі: «Ефект Газлайту. Посібник із відновлення: Ваш особистий шлях зцілення від емоційного насильства») і зробила термін знов популярним. Робін виділяє три категорії газлайтерів, також дає перші опитувальники для ідентифікації, чи є хтось у ситуації насильства. Дослідниця додає, що у постраждалих є вплив на ситуацію через передавання влади у стосунках.
Новий виток у вивченні поняття та наслідків газлайтингу
У 2013-му відбувається сплеск інтересу до газлайтингу. Це явище розглядають не тільки психологи, а й філософи, соціологи та медики. Поняття стає популярним та виходить за рамки малих груп.
Філософиня Кейт Абрамсон дослідила моральний аспект газлайтингу. Більшість ранніх праць мали підґрунтя психоаналізу, тож мотивацією вважалась так звана «проєктивна ідентифікація» — термін психоаналітичної теорії, де людина проєктує на інших свої відділені частини особистості, які не хоче в собі визнавати. Наприклад, зрадник починає звинувачувати у зраді партнера. Але Абрамсон вважає, що це не вся мотивація газлайтера. Вона розвиває ідею Стерн: газлайтер не може толерувати критичні зауваження чи незгоду іншої людини. Також Кейт Абрамсон додає важливе зауваження: якщо газлайтинг триває довгий час, постраждала втрачає відчуття свого я, довіру до своїх суджень і починає бачити себе «епістемічно нездатною», по-простому — божевільною.
У 2020-х роках вийшли дослідження, які підтвердили, що газлайтинг значно підвищує ризик розвитку депресії та тривожних розладів у постраждалих. Учасники дослідження, які зазнавали газлайтингу, говорили про погіршення психічного здоров’я та зниження самооцінки. Психологічні наслідки можуть бути тривалими, навіть після завершення токсичних стосунків. Невелике дослідження 2021 року Паоли Міано провело паралелі між схильністю до газлайтингу і межовим чи нарцисичним розладом. Але ці дані мають бути ще перевірені.
У 2023 році науковці Вілліс Кляйн та Дженніфер Бартц описали зв’язок між газлайтингом і маргіналізованою ідентичністю: жінки, темношкірі, транслюди. Якщо ви в меншості або ваша група має менше влади в культурі — маєте більший ризик постраждати від газлайтингу. Наприклад, сексистське уявлення про жінок як ірраціональних істот часто підкріплює газлайтинг. Такі стереотипи про «жіночу логіку» підважують здатність жінки до оцінки реальності.
Команда на чолі з Віллісом Кляйном дослідила також романтичні стосунки. Було зауважено, що газлайтинг частіше зустрічається в стосунках, якщо вони починаються зі стадії «бомбардування любов’ю» — надмірної ідеалізації й закидування компліментами, обіцянками та подарунками. До «бомбардування любов’ю» зараховують і дуже швидке освідчення, готовність до зобов’язань на ранніх стадіях стосунків. Часто це формує у партнера швидкий зв’язок і замилює очі на подальших стадіях.
Як зрозуміти, що у вашому житті був газлайтинг
Людина, яка пережила або переживає газлайтинг, може почуватись розгубленою та дезорієнтованою, втрачати впевненість у собі, довше залишатись у стосунках, де до неї застосовують насильство, оскільки відчуває, що більше не може довіряти власним спогадам і потребує допомоги партнера, щоб краще розуміти реальність і ухвалювати рішення. Потерпілі від газлайтингу постійно сумніваються в собі й можуть вважати свої думки занадто «параноїдальними», а себе — занадто «чутливими», адже саме такими термінами їх часто називають газлайтери.
Тривога й депресія також одні з супутників газлайтингу. Окрім того, втрачається почуття самостійності та свободи, потерпілі стають ізольованими від друзів та сім’ї. Якщо газлайтинг тривалий — людина може мати симптоми кПТСР (комплексний посттравматичний стресовий розлад — важчий розлад, ніж ПТСР, визначаться комплексом травматичних впливів).
Специфічні критерії: нерозуміння, яку професію обрати; бажання записувати все на диктофон; втрата смаку життя, втрата віри у свою адекватність. Це можуть бути нескінченні намагання виправити себе і впоратись із «надмірною емоційністю». Також у людини, яка зазнає газлайтингу, розвиваються схеми поведінки підкорення, самопожертви.
Часто зустрічається звинувачення в нераціональності будь-якої критики. У практиці я спостерігаю гендерно зумовлений газлайтинг, де підкріплюються стереотипи про «емоційну і нелогічну жінку». Також газлайтер може використовувати техніку DARVO у відповідь на критичне зауваження: denying, attack, reverse roles victim and offender (заперечуй, атакуй, міняй місцями роль жертви й кривдника, кажи, що жертва — це ти).
До прикладу, діалог із газлайтером може звучати так:
— Ти якась заморена сьогодні. Дивись, яка класна сукня в нашої викладачки.
— Мені неприємно, коли ти так говориш. Не треба так казати.
— Я ж пожартував.
— Мені все одно неприємно!
— Якось ти дратуєшся на раз-два, може, то депресія? Може, пошукаємо тобі терапевта? Мені з тобою важко, коли ти така.
Коли людина починає захищати власні кордони й відчувати доречну злість — така поведінка стає об’єктом критики, визначається як «емоційність», «нестабільність», невміння розуміти гумор, зайва чутливість.
У багатьох академічних джерелах частим прикладом газлайтингу є приховування зради. Інколи ревнощі вважають ознакою невпевненості, цей стереотип допомагає і газлайтеру. Однак у ситуації зради ревнощі — адекватна реакція. Людина, яка ревнує й підозрює партнера у зраді, може також газлайтити сама себе і зрештою залишається в цих стосунках.
Ще один вид газлайтингу — культурний. До прикладу, в парі, де зійшлися швед і українка, вона може казати, що їй неприємні вечірки партнера з ночівлею у жінок, натомість чути, що це — різниця культур: «У нашій країні жінки не ревнують, якщо чоловік ночує вдома у подруги, ми толерантні й поважаємо особистий простір». У такій ситуації підважується як емоція ревнощів, так і національність — як недостатньо толерантна.
Може зустрічатись також і медичний газлайтинг. Він часто стосується і жіночого здоров’я, і материнства. Дженіфер Себрінг описує медичний газлайтинг у своїй праці 2023 року. Жіночий досвід тривалий час заперечувався в медицині. Наприклад, 38 із 46 жінок, які мали важкі пологи, розповіли, що зазнали газлайтингу під час ведення вагітності та пологів.
Окремо відбувається газлайтинг нейронетипових людей, особливо жінок. Висока сенсорна чутливість, легка втома, проблеми з фокусом — це не лінь і не відсутність дисципліни, а особливості, враховуючи які можна уникнути депресії, вигорання і тривоги.
Як пережити й впоратись із газлайтингом
Філософиня Анна-Катаріна Содома у 2022 році додає теоретичну модель. В газлайтингу часто емоційна реакція виділяється як епістемічно (тобто пізнавально) неправильна. Однак емоційне пізнання є частиною пізнання світу, тож валідація емоцій постраждалих стає важливою частиною відновлення. Содома вводить термін «афективна емпатія» — це означає, що людина, яка підтримує постраждалу, максимально емоційно приєднується до її досвіду й реагує тими ж почуттями. Однак важливі усвідомлення факту газлайтингу, довіра до третьої сторони й зменшення довіри до газлайтера — самої емпатії недостатньо.
Вілліс Кляйн, як і Анна-Катаріна Содома, наголошує на важливості отримати емпатію, щоб відновитись від наслідків газлайтингу, а також радить йогу, фізичну активність, джорналінг (опис у вільній формі своїх думок і емоцій), творчі хобі, перебування на природі. Важлива також сепарація від газлайтера, ширше соціальне життя. Багато досліджень 2022–2023 років фокусуються на соціальному факторі відновлення, рекомендують групи, де постраждалі можуть валідувати свій досвід та почуття і повернути собі довіру до себе.
Щоби щось побороти, це потрібно назвати, тож насамперед варто дізнатись про газлайтинг більше. Раджу прекрасну докторку Рамані, яка розповідає і про виявлення, і про протистояння газлайтингу на YouTube.
Якщо ви стикаєтесь із токсичним нарцисичним газлайтингом, варто розірвати стосунки з цією людиною, якщо ваше сприйняття світу, емоції, особистість ставлять під сумнів і розмивають ваші особисті кордони. Коли партнер робить це свідомо (хоча, на жаль, дізнатися про це на 100% ви не зможете) — потрібно йти. Це може бути важко й навіть небезпечно, в таких випадках варто звернутися не тільки до психолога, але також до організацій, які підтримують жінок, що постраждали від насильства.
Якщо ви підозрюєте, що газлайтинг несвідомий, а людина, яка застосовує цей прийом, близька для вас, — говоріть із нею про це.
Важливо мати людей, які підтримують вас. Це може бути група підтримки, друзі, психотерапевт — люди, які будуть на вашому боці, а не на боці газлайтера. Психотерапія має бути націлена на довіру власним почуттям та здорові кордони, варто пошукати психотерапевтку з феміністичною оптикою.
Коли люди можуть здаватися газлайтерами
Людей, що мають розлади аутистичного спектру, також можуть сприймати як газлайтерів, адже вони дуже чітко і логічно відстоюють свою думку та можуть заперечувати реальність нейротипового партнера. У цьому разі ви можете відчувати синдром Кассандри — цей термін описує почуття партнерів та партнерок нейронетипових людей, яким не вірять, що спілкування та стосунки з такими людьми викликають труднощі.
Проте така поведінка — не нарцисичний газлайтинг, тож і підхід до людини та ситуації має бути іншим.
Куди звернутись, якщо ви переживаєте газлайтинг та інші види насильства:
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, «Ла Страда-Україна» — 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103.
Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей — 1547.
Екстрений виклик поліції — 102.
