«Як відновити сили, давати раду зі станом тривожності, почуттям страху, втратою внутрішніх опор; як рухатися далі й де взяти на це ресурс — основні запити, з якими приходять жінки на трансформаційну гру “Переродження”, — розповідає розробниця гри, психологиня та засновниця проєкту психологічної підтримки «ProЖити» Олена Король. — Ця гра в лагідній манері допомагає почати психотерапію, бо в ній є супровід і діалог; сама гра виступає як “посередник” між психологом і людиною, яка прийшла по допомогу. Буває, людині важко говорити на певні теми, вона може мати якісь блоки або перебувати в стані захисту й не може виговоритися. Трансформаційна гра на основі метафоричних карт — це потужний інструмент терапії».
Техніка трансформаційних ігор — не сьогоднішнє ноу-хау, цій практиці щонайменше кілька сотень років. Вона схожа на настільну гру зі своїми правилами, метафоричними картками — у розробленій Оленою грі їх 240, і вони представлені у вигляді історичних персоналій, — кубиками, фішками, ігровим полем. Трансформаційна психологічна гра «Переродження» використовує теоретичну базу аналітичної психології, яка дозволяє у невимушеній формі шукати відповіді на глибокі питання. Олена почала працювати над авторською трансформаційною грою минулого року, а вже сьогодні її розробка стала основою цілої трансформаційної програми, яка включає ретрити, тренінги, лекційні заходи, щоб допомагати й підтримувати жінок-ВПО і тих, хто проживає поблизу зон бойових дій. Крім того, Олена планує відкрити школу для психологів, які використовуватимуть розроблену нею гру у своїй практиці.
«У цьому була внутрішня потреба, — каже вона, — я жила тоді у Покровську, в Донецькій області, зараз я вже маю статус ВПО і дуже добре на власному досвіді розумію стан, в якому опиняються жінки-переселенки, жінки, які втратили домівки, рідних, своє звичайне життя. Проєкт психологічної підтримки “ProЖити” для жінок, які проживають поблизу зон бойових дій чи у прифронтових громадах, народився через потребу допомагати людям відновлювати свій психоемоційний стан».
Олена пояснює: в основі гри гіпотеза американського психолога й антрополога Джозефа Кемпбелла про те, що кожна людина проходить у своєму житті шлях героя або героїні. І цей шлях є моделлю особистісних змін або шляхом трансформації. Людина може прийти на гру з уже сформованим запитом, із запитаннями, на які хотіла б отримати відповідь, озвучивши їх уголос або проговоривши про себе, чи без запиту — гра в процесі підкаже людині, що буде найкращим для неї в той момент.
«Ця гра трансформує або стан, або упередження, яке заважає, і хочеться надати йому нової форми. За Кемпбеллом, цей шлях складається із 17 кроків, ми ж із командою методологів і терапевтів заклали у гру десять із них. За кожну сесію гри ми проходимо один або два кроки. Коли людина проходить усі десять, ми можемо говорити про те, що відбулася трансформація, люди можуть відчути якісні зміни. Але ефект є після кожної гри, і він тривалий», — пояснює засновниця проєкту.
Перший трансформаційний ретрит за підтримки грантової програми «Сама собі ціль» команда «ProЖити» провела в Умані. Він тривав чотири дні. Олена згадує, що за тиждень після оголошення набору вони отримали понад 50 заявок з усієї України. Після відбору анкет зібрали вісім жінок — з Краматорська, Чернігова, Покровська. Ретрит великою мірою будувався довкола трансформаційної гри «Переродження». День починався з двох годин групової психологічної гри, другу половину дня присвячували культурному контенту — екскурсіям, прогулянкам містом, історичним лекціям.
«У перший день, коли ми познайомилися з дівчатами, поставили собі завдання: зафіксуймо той стан, в якому ми зараз, і подивимося, що зміниться через чотири дні. Кожна собі це прописала, і ми повноцінно прожили разом цей час, насичувалися хорошими емоціями, різним досвідом, а головним завданням було — після ранкової гри решту дня помічати підказки на своєму шляху. Хтось бачив “переродження”, коли ми пливли підземною річкою на човні, хтось — під час відвідин парку і споглядання грецьких статуй, хтось — під час прогулянки в монастирі. Людина зранку набувала психологічних знань, працювала над своїм особистим запитом, а після обіду йшла в реальний практичний життєвий досвід і отримувала відповіді», — зазначає Олена.
«Про те, що набирають групу на психотрансформаційний ретрит, мені підказала подруга, вона скинула мені посилання на анкету, — згадує медійниця та психологиня з Чернігова Вікторія Сидорова, яка проводить ретрити й бере участь у трансформаційних іграх. — Це був кінець липня, тоді я почувалася втомленою, навіть виснаженою, у мене не було сил щось організовувати, відчувала, що мені самій потрібен відпочинок і ретрит. До поїздки в Умань я ніколи не була учасницею ретриту, тільки організаторкою. І я подала заявку».
Те, що під час ретриту організатори презентуватимуть трансформаційну гру «Переродження», стало для Вікторії ще одним стимулом податися на участь: «Я шукала інструмент, який зможу використовувати у своїй роботі, під час жіночих зустрічей. Я грала в різні трансформаційні ігри — може, десь із десяток, і було важливо відчути, що це саме той інструмент, який з тобою резонує, який відповідає твоїм цінностям, твоєму світогляду. І я цей інструмент знайшла в Умані. Мені подобається, що гра “Переродження” поєднує історію та психологію».
Наприкінці ретриту Олена подарувала колезі комплект гри. Вікторія уже провела кілька зустрічей за цією грою для жінок у Чернігові.
«Це потрібно жінкам на Чернігівщині, бо ми прикордонна територія. Хоча насправді психологічна допомога потрібна по всій Україні. Я проводжу гру за донат, який потім передаю на волонтерські потреби — на сітки, на шпиталь — чи людям, у яких зруйноване житло. Цінно, що цей інструмент допомагає мені і як психологині працювати, я вчуся проводити цю гру і в такий спосіб збирати донати», — каже Вікторія.
В планах у команди «ProЖити» — розширити географію ретритів, допомагаючи більшій кількості жінок впоратися з викликами, що несе війна — тривожністю та втратами, відсутністю горизонту планування та знерухомленістю. А ще відкрити школу ведучих трансформаційної гри, що, на думку Олени, дозволить більшій кількості жінок у легкий і цікавий спосіб «через гру» не тільки знайти підтримку, допомогу і дружнє коло своїх людей, а й за потреби наважитися на глибоку роботу із психологом.
