Українська художниця та перформерка Дар’я Кольцова презентувала у Венеції мистецький проєкт «Відлуння» (ECHOES).
Як пояснила мисткиня на своїй сторінці в Instagram, робота свідомо не містить пояснювальних текстів чи згадок про авторство.
«Стикаючись із військовою формою, розвішаною в публічному просторі Венеції, глядач до кінця не впевнений: він споглядає артоб’єкт чи сліди присутності реальних солдатів у місті. Мене цікавило створення ледь помітної нестабільності в повсякденному просторі», — розповіла вона.
Дар’я Кольцова давно працює з темою того, що залишається після катастроф: фрагментами, перерваними ритуалами та слідами, які зберігають предмети й матеріали після того, як крізь них пройшла історія.
На думку авторки, насильство рідко проявляється лише через прямі образи — частіше воно входить у повсякдення непомітно, через нібито незначні деталі.
«Тим, хто приїжджає сьогодні до Львова, війна спочатку може здатися далекою. Звичайне життя триває, але реальність повертається через фрагменти: люди без кінцівок, військові пісні по радіо, старий, який плаче за своїм померлим сином, військова форма, що сохне на балконах. Війна існує навіть тоді, коли вона залишається тихою», — зазначає мисткиня.
Символічно, що інсталяція була створена під час Венеційської бієнале на вулиці Рамо де ла Тана (Ramo de la Tana), названій на честь Тани — Азовського регіону України, звідки історично постачали коноплі для виробництва канатів венеційського морського флоту. Виготовлення мотузок у Венеції було однією з перших форм праці, дозволеної жінкам поза домом, що додає проєкту важливого гендерно-історичного контексту.
Експозиція представлена справжніми військовими одностроями, розміщеними на мотузках для білизни. Одяг для проєкту передали українські художниці, які зараз служать у ЗСУ, військовослужбовиці та бійці бригади «Азов». Багато з цих речей побували в боях: на них збереглися імена власниць та власників, сліди використання та поранень.
«Сьогодні, коли війна перетворюється на образ і видовище, особисті історії залишаються одним із небагатьох способів протистояти відчуженості та зберегти людську присутність», — додала Дар’я Кольцова.
- Раніше на 61-й Венеційській бієнале відкрили Національний павільйон України, що презентує проєкт «Гарантії безпеки» Жанни Кадирової. Назва є прямим нагадуванням про міжнародні зобов’язання, заради яких Україна віддала свій ядерний арсенал у 1996 році та які виявилися недостатніми у момент найбільшої загрози для країни. Скульптура Кадирової «Оригамі Олень» раніше стояла в парку «Ювілейний» у Покровську (Донецька область) — на місці демонтованого радянського реактивного літака Су-7, що був носієм ядерної зброї. Вона була відлита на постаменті й не передбачала можливості подальшого транспортування. Проте у 2024 році, коли лінія фронту наблизилася до міста, скульптуру довелося евакуювати. Нині «Оригамі Оленя» експонували в Giardini della Biennale, підвішеним на крані вантажівки.
Фото: anastasia.photo.venice: Instagram
