У київському просторі χóра 17 травня відбудеться показ моновистави «Те, на що всі так довго чекали» у режисурі Марії Шварньової, співзасновниці творчого об’єднання AMÆNTES.
Нова вистава режисерки, створена на межі театру й стендапу, зміщує фокус на внутрішній досвід акторки та показує її стан у момент перед виходом на сцену. Шварньова іронізує над театральними кліше та правилами, над театром, у якому всі знають, як треба, але ніхто не впевнений навіщо. Театр постає як система ролей, у якій кожен має свою функцію: актор має грати, глядач — дивитися. Це вистава про гру в правильних «акторів» і «глядачів», про межі між ролями та людьми за ними, між грою та життям.
«Мене цікавить, де проходить межа — коли я глядач, а коли ні? Коли я актор, а коли людина? Коли я граю, а коли перестаю грати? І чи можливо взагалі провести ці межі?» — зауважила режисерка.
Вона описує виставу як мандрівку свідомістю акторки — між репетиціями та життям, де на паузу між сценами ще знаходиться час, а на саме життя — вже ні. Йдеться про вибір — ким бути, коли на тебе дивляться, і ким залишатися, коли оплески стихають: «Ким ми є, якщо забрати всі ролі? Що ми про себе знаємо — і що обираємо розповідати? І чи не стає роль найзручнішим способом сховатися».
Головну роль виконує Поліна Проценко, яка також є співзасновницею творчого об’єднання AMÆNTES.
Показ вистави «Те, на що всі так довго чекали» відбудеться 17 травня о 19.00 у просторі χóра (вул. Бульварно-Кудрявська, 22). Квитки вже доступні за посиланням.
- Раніше Марія Шварньова дебютувала як режисерка в Малому театрі з виставою Serendipity — білою комедією про мистецтво та дружбу. За сюжетом, між трьома подругами — Сабіною, Мадленою та Івонною — виникає конфлікт через коштовне біле полотно, бо вони мають кардинально різне бачення щодо його цінності. Вистава досліджує, що можна назвати справжнім мистецтвом, яка його ціна, чи можна вважати мистецтвом довголітню дружбу та як ці поняття перетинаються в житті героїнь.
Фото: Дарина Лавренко
