Історія фестивалю SUNNY BUNNY почалася у 2001 році, коли кінофестиваль «Молодість» запровадив спеціальну програму «Кохаючи інакше». У 2007 році вона перетворилась на конкурс ЛГБТ-фільмів «Сонячний зайчик».
З часом ця ініціатива переросла у SUNNY BUNNY — перший в Україні профільний ЛГБТКІА+ кінофестиваль. Сьогодні він є головним майданчиком для репрезентації спільноти в національному контексті.
Цьогорічна програма налічує 92 фільми, репрезентуючи квір-кіно з усього світу. Це стрічки, що фокусуються на актуальній проблематиці та порушують низку важливих для спільноти тем — від питань тілесності та пошуку ідентичності до права на безпечне материнство та захисту власних кордонів.
«Як єдина в Україні подія такого штибу, фестиваль присвячений ЛГБТКІА+ спільноті й має бути безпечним простором, де спільнота бачить себе на екрані, розділяє цей досвід, обговорює актуальну для себе проблематику. Наша мета — додавати видимості українській ЛГБТКІА+ спільноті», — зазначає директор SUNNY BUNNY Богдан Жук.
На запит глядачок у програмі 2026 року також суттєво зросла кількість стрічок про лесбійський досвід.
Оцінюватимуть фільм професіонали та професіоналки індустрії, серед яких головна редакторка журналу re/visions Дарія Бадьйор та німецька режисерка Ізабель Штевер, чий новий фільм створювався в Україні у співавторстві з Анною Мєліковою, а також британсько-палестинський журналіст Жад Салфіті.
Нижче п’ять ключових стрічок фестивалю, створених жінками, які потрібно неодмінно переглянути.
«Фентезі» (Fantasy):
Повнометражний дебют режисерки та музикантки Кукли, яка вже встигла гучно заявити про себе, здобувши гран-прі на престижному фестивалі короткого метра в Клермон-Феррані.
«Фентезі» розповідає про життя трьох подруг-томбоїв зі Словенії, чий світ назавжди змінюється після зустрічі з трансжінкою. Вона стає для них провідницею у світ гендерного самопізнання та нових бажань. Це візуально довершена рефлексія про пошук ідентичності, розроблена в межах програми Cinéfondation Каннського кінофестивалю.
«Виховання Джейн Каммінг» (The Education of Jane Cumming)
Історична драма від режисерки Софі Гельдман, чиї роботи раніше номінувалися на премію Макса Офюльса. Сюжет переносить нас в Единбург 1810 року, де дві вчительки опиняються в епіцентрі скандалу: учениця звинувачує їх у любовному зв’язку. Це гостра розмова про упередження та відвагу відстоювати власну правду в часи, коли «неправильні» почуття могли коштувати жінці життя та кар’єри. Режисерка й акторка фільму та її дружина Флора Ніколсон особисто представлять фільм на кінофестивалі.
«Жуліан» (Julian)
Режисерка Като Кюстерс — молоде ім’я у списку Future Five (п’ятірка найперспективніших талантів), чия попередня робота вже здобувала приз на фестивалі жіночого кіно Créteil International Women’s Film Festival. У новій стрічці вона розповідає про Флер і Жуліан, які наважуються на відчайдушний крок: побратися в кожній країні, де шлюб між жінками дозволений законом. Це щемлива історія про швидкоплинність часу та політичну боротьбу за право на любов, що болісно обривається вже після четвертого весілля.
«Люби мене ніжно» (Love Me Tender)
Фільм увійшов до програми «Нові барви», де зібрані найкращі повнометражні дебюти. Анна Казнав Камбе — режисерка, чия перша коротка стрічка потрапила до офіційної програми Каннського кінофестивалю. У центрі її нового фільму — юристка Клеманс, яка розлучається з чоловіком, щоб знайти свою справжню сутність. У відповідь чоловік розгортає маніпулятивну війну за опіку над сином, намагаючись довести «неповноцінність» Клеманс як матері. Це потужне дослідження права жінки на особисту свободу без втрати зв’язку з найважливішим. У головній ролі знялась кінозірка Вікі Кріпс.
«Барбара назавжди» (Barbara Forever)
Фільм увійшов до документальної позаконкурсної програми. Режисерка стрічки Брайді О’Коннор — лауреатка престижної премії Creative Capital State of the Art, чиї роботи презентували в MoMA та Британському інституті кіно (BFI). Її фільм — це виплекане з архівних кадрів дослідження життя Барбари Гаммер, культової режисерки-новаторки та піонерки лесбійського авангарду. О’Коннор вступає в діалог з історією, показуючи, як Гаммер створювала нову візуальну мову для репрезентації жіночого досвіду, стаючи символом радикальної видимості. Світова прем’єра відбулась на кінофестивалі «Санденс» у 2026 році в конкурсі американського документального кіно, де стрічка отримала нагороду імені Джонатана Оппенгейма за монтаж. Пізніше «Барбара назавжди» отримала премію «Тедді» на Берлінському міжнародному кінофестивалі — як найкращий документальний фільм, а також приз престижного міжнародного квір-кінофестивалю Frameline у Сан-Франциско.
Вся програма — на сайті фестивалю SUNNY BUNNY.
- Раніше фестиваль квір-кіно SUNNY BUNNY представив програми унікальних ретроспектив, які покажуть вперше, — «Ретро-кіно 90-х» та «Українські короткометражні квір-фільми». Стрічки з обох добірок вже давно встигли стати культовими. До програми увійшли роботи таких легенд світового кінематографа, як Ліллі та Лана Вачовскі, Ґас Ван Сент, Педро Альмодовар та інших.
