У центрі Риги біля парламенту Латвії десятки людей вийшли на мітинг проти можливого виходу країни з Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (Стамбульської конвенції).
Як повідомляє онлайн-видання Satori, акція протесту була організована неурядовими організаціями, що виступають за права людини: жіночий ресурсний центр Marta, організація Protests, кризовий та консультаційний центр Skalbes, Об’єднання лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерних людей (ЛГБТ+) та їхніх друзів Mozaika, рух Neons, асоціації Active Rainbow та Sievietei Paveicas, а також фонд Sustainability Foundation. До них також долучились молодіжні організації низки латвійських партій.
Під час акції також відбувся перформанс: шість жінок зі зв’язаними за спиною руками та заклеєними скотчем ротами сиділи за столом, застеленим білою скатертиною із «кривавими» відбитками долонь. На столі були розкидані уламки посуду, а також лежала перекинута ваза з червоними трояндами. В такий спосіб організатори акції прагнули продемонструвати безсилля постраждалих від насильства.
Також учасники та учасниці акції тримали плакати із написами «Ні насильству! Так конвенції!», «Бити жінок — не наша цінність» та «Ми не захищаємо Латвію, копіюючи росію!», скандували гасла та співали пісні.
«Нам потрібна ця конвенція, тому що жоден інший закон не надає такої широкої можливості захисту та запобігання. Це система, яка захищає людей, рятує життя та допомагає їм вижити. Нам це потрібно, бо кожна третя жінка в Латвії постраждала від насильства. Це наші сестри, доньки, друзі, колеги чи сусіди. Ми не можемо дозволити собі стати країною, яка відвертається від постраждалих. Латвія — демократична країна з демократичними цінностями. Ми віримо в права людини, справедливість та гідність. Ми протистоїмо проти популізму, який прагне нас розділити та послабити», — наголосили у центрі Marta.
В останні роки ультраконсервативні групи та політичні партії по всій Європі критикували конвенцію, стверджуючи, що вона пропагує «гендерну ідеологію», заохочує сексуальні експерименти та шкодить дітям.
Раніше опозиційна партія «Латвія понад усе» розробила та подала законопроєкт про денонсацію Стамбульської конвенції. Завдяки підтримці «Союзу зелених та фермерів», що входить до провладної коаліції, Сейм передав проєкт на розгляд комітету з питань закордонних справ. Сьогодні, 8 жовтня, комітет почав розгляд ініціативи.
- Латвія йшла до ратифікації Стамбульської конвенції понад 10 років. Противники ратифікації стверджували, що конвенція ставить під загрозу існування «традиційної сім’ї», «традиційних ролей чоловіка та жінки». Лише наприкінці листопада 2023 року Сейм Латвії затвердив законопроєкт про ратифікацію Конвенції.
- Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством — міжнародна угода, уперше підписана у 2011 році. Першою країною, яка ратифікувала цей документ, стала Туреччина. Вона ж першою скасувала конвенцію через 10 років — у березні 2021 року. Наразі конвенцію підписали понад 40 країн. Верховна Рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію лише в червні 2022 року. У листопаді 2023 року український парламент підтримав зміни до Кодексу про адмінпорушення, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі, щоб узгодити його зі Стамбульською конвенцією.
- Раніше DIVOCHE.MEDIA разом із ГО «Ла Страда — Україна» створили серію матеріалів про те, як розпізнати домашнє насильство, як йому протидіяти та що кожен і кожна може зробити, щоб домашнього насильства у суспільстві стало менше.
Фото: Satori
