«Війна — ненаситна сука». Потужна промова парамедикині Юлії «Тайри» Паєвської в Мюнхені

23.02.2024
1.5K переглядів
2 хв на читання
«Війна — ненаситна сука». Потужна промова парамедикині Юлії «Тайри» Паєвської в Мюнхені

Українська волонтерка та парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська виступила на Мюнхенській конференції з безпеки, нагадавши про долю полонених, яких утримує росія, та закликавши надати зброю військовим.

Потужний виступ українки відбувся на 7-му Українському ланчі, в якому також взяли участь президент Чехії Петр Павел, прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо, колишня держсекретарка США Гілларі Клінтон та інші.

Відео виступу «Тайри» виклав на своїй сторінці у Facebook позаштатний радник голови Офісу президента та заступник голови наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко.


Подаємо текст промови повністю:

«Мої побратими зараз вийшли з Авдіївки. Дехто з них лишився там назавжди, як і багато-багато моїх близьких друзів за ті 10 років війни, що я пройшла. Мій шлях почався на Майдані, я медикиня Майдану. Потім я викладала тактичну медицину і потім я лишилась на фронті через те, що зрозуміла, що там потрібна допомога найбільше. І відтоді до полону на фронті я перебувала на фронті, я засновниця добровольчого евакуаційно-медичного підрозділу “Ангели Тайри”. Також я молодша сержантка, командирка евакуаційного відділення 61-го госпіталю міста Маріуполь, який наразі окуповано росіянами. Під час блокади я перебувала в Маріуполі, я бачила весь цей жах. Я бачила, як півмільйонне місто зруйнували на 90%. Я бачила, як ховали немовлят — прямо у дворах домівок. Щоб мати могла через розбите вікно бачити цю могилу. Просто уявіть собі це. 

В мене на руках вмирали діти, цивільні, жінки, старі. Я не знаю, як можна це пробачити. Тисячі солдатів за ці роки пройшли через мої руки, тисячі цивільних — ці потоки крові, ці ріки страждань. Я можу тільки намагатися передати вам те, що я відчуваю, бо словами це все одно не поясниш.

Ми тут пси війни, ми давали присягу і служимо своєму народу. Знаєте, це є велика честь. Тільки на війні я зрозуміла, що є найвищою цінністю, — це присвятити своє життя тому, що ти любиш найбільше. Я люблю свою країну.

Я молюсь, щоб жоден із вас, щоб ваші діти не були змушені захищати свою землю через те, що росіяни вирішать, що вони мають на це право. 

Я була в полоні три місяці. Я не знаю, як це передати. Я зараз перед вами, майже два роки минуло з моменту мого полону. У мене шість операцій наразі після полону, три з них — дуже серйозні, три — полегше, нормальні. В мене живого місця немає на тілі, але я не про себе, я про тих, хто зараз є в полоні. Хто вже два роки, кого катують, кого кожен день б’ють, з кого знущаються, і я навіть не знаю, що гірше — фізичні тортури чи психологічні. Боже збав, опинитись вам на цьому місці. Війна, знаєте, це така ненаситна сука, їй скільки не дай — все мало, вона постійно хоче пити, вона п’є нашу кров, вона постійно голодна. Ми мусимо це спинити. Але щоб це спинилось, ми мусимо нагодувати її до смерті.

Дайте нам цю зброю, нехай вона вже здохне. Ми впораємось, допоможіть нам трошки».

 

  •  16 березня 2022 року «Тайра» потрапила до полону росіян, проте перед цим вона встигла передати журналістам карту пам’яті з відеоархівом про все, що відбувалося у Маріуполі на початку повномасштабної війни. Мініатюрну камеру ще 2021 року принц Гаррі передав українці, щоб вона зняла матеріал для майбутнього фільму від Netflix про людей, що мотивують.
  • У липні 2022 року Юлію Паєвську звільнили з полону, вона розповіла про суворі умови та жорстоке поводження в полоні, назвавши своє ув’язнення «пеклом».
  • «Тайра» має премію Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів», премію Державного департаменту США International Women of Courage, нагороджена відзнакою президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орденом «Народний Герой України», медалями «За сприяння Збройним Силам України» та «Захиснику Вітчизни», нагрудними знаками «Знак пошани» та «За заслуги перед Збройними Силами України», потрапила до списку BBC «100 жінок 2022».
  • Нещодавно в Україні вийшов документальний фільм «Нескорені. Поранені» про життя захисників, які намагаються адаптуватись до нового життя після отриманих травм. У фільмі розповідаються невигадані історії української волонтерки та парамедикині Юлії «Тайри» Паєвської, лідера руху «Демсокира» та військовослужбовця ЗСУ Юрія Гудименка, керівника Київського військового ліцею імені Івана Богуна, полковника ЗСУ Ігоря «Сумрака» Гордійчука, військовослужбовця, а нині співробітника клініки Superhumans Center Дениса Кривенка, ветеринарного лікаря та добровольця Олексія Притули та парамедикині Аліни Вяткіної.

Фото: Yuliia Paievska (Taira): Х