Акне — це хронічне захворювання шкіри. Вилікувати повністю його неможливо, але можна увійти у стан стійкої ремісії, каже дерматологиня Олена Тимків: «Є кілька ключових моментів, щоби розвинулося захворювання. Основний — генетика. Від батьків передається тип шкіри, певна будова волосяного фолікула, відповідно і схильність до висипань».
Існує стереотип, що акне — це хвороба підлітків. «Діти “перестрибують” у дорослий вік — це і є пубертат або перехідний вік. Рівень гормонів зростає і стимулює організм до розвитку вторинних статевих ознак, це впливає і на сальну залозу. Але деякі пацієнти мають акне і в дорослому віці, ба більше, акне може зустрічатися і первинно у зрілому віці, це так зване “пізнє акне”. А ще це захворювання може зустрічатися у новонароджених дітей — у перший місяць після народження, коли в організмі дитини циркулюють андрогени, які передалися від матері через кров. Коли дитина народжується і вже від’єднується від матері, вона не може це все добре метаболізувати, і в перший місяць в неї можуть виникати акнеформні висипання — “акне новонароджених”, вони самостійно проходять, лікувати їх не треба», — пояснює Олена Тимків.
Для діагнозу треба оглянути пацієнта, зібрати анамнез, зрозуміти, що вже пробували з лікування і чи є в родині схожі проблеми.
«Деякі пацієнти просто підозрюють якийсь стан і пробують лікуватися самі. Зараз багато інтернет-магазинів продають косметику від акне, є купа онлайн-консультацій, де в листуванні обіцяють встановити діагноз. Думаю, це не зовсім коректно, бо виключається індивідуальний підхід. У кожного пацієнта може бути своя проблема, і на очній консультації важливий контакт між лікарем і пацієнтом, довіра», — вважає Олена Тимків.
Хоч акне і не можна вилікувати повністю, та є рекомендації для лікування — гайдлайни, які складають авторитетні організації.
«Але це рекомендації, а не накази. Бо треба розуміти, що немає двох однакових пацієнтів і двох однакових проявів, ми не можемо все підігнати під якісь стандарти і критерії, потрібний все-таки індивідуальний план лікування», — каже дерматологиня.
За словами Олени Тимків, акне у дорослих може виникати через гінекологічні чи ендокринологічні захворювання. Може накладатися стрес, інші тригери, може бути, що генетична схильність до акне існувала завжди, але у підлітковому віці стан не загострився.
Міфи про акне
З акне пов’язано багато міфів та стереотипів, наприклад, що воно лікується чистками чи якимись косметичними процедурами.
«Ні, акне — це такий стан, тип будови шкіри, чутливість сальної залози до цих гормонів, і вона постійно буде запалюватися. Тобто механічне видавлювання не буде мати тривалої дії, а навпаки може призвести до травматизації», — пояснює експертка.
Ще один поширений міф, що шкіра — це дзеркало організму. Олена Тимків наголошує, що насправді хвороби шкіри — це здебільшого хвороби шкіри. Хоча деякі захворювання справді супроводжуються шкірними проявами, але це не завжди і не у всіх пацієнтів: «Якщо взяти підручник з дерматології, то там тільки невеликий розділ буде про загальні хвороби, які проявляються на шкірі. Решта — це шкірні хвороби. Загалом дерматологія — це найширша спеціалізація з кількості захворювань: у нас приблизно три тисячі діагнозів, такої кількості не має більше ніхто зі спеціалістів».
Ще один міф — що акне від поганого харчування. Експертка підтверджує, що харчування дійсно впливає на висипання: якщо дієта високовуглеводна, то сальна залоза буде реагувати. Але навіть якщо пацієнт харчується ідеально, то акне не зникне.
А що ж робити з акне?
Дерматологиня не радить чіпати запальні елементи: «Коли є запалення, то є набряк: збирається гній. Якщо його вичавити, гній виходить не лише назовні, а також і всередину — а це зумовлює ще глибше запалення».
Акне дуже впливає і на ментальне здоров’я, особливо підлітків. «Були дослідження, що пацієнти, які страждали від акне у підлітковому віці, мали нижчу самооцінку і частіше мали депресії, а також вищі ризики суїцидальних нахилів», — говорить дерматологиня.
Стрес, у якому зараз живуть усі, дуже впливає на стан шкіри. Тож варто звернути на це увагу. Олена Тимків радить знайти свого лікаря, який допоможе зайти в стійку ремісію з акне. Такий лікар повинен мати медичну освіту, бути доказовим і чітко пояснювати увесь процес лікування. Адже довіра — важливий складник процесу, часто лікування доволі довге, тож лікар має дати мотивацію боротися з акне.
Три жінки різного віку розповідають про свій досвід з акне та як хвороба вплинула на сприйняття себе.
Яна Котлінська, студентка, 19 років
Крем за вісім гривень, зубна паста і шавлія
Починалось все, як у всіх. З’явилися незначні висипання у перехідному віці. Я розумію, що це нормально. Багато однолітків теж мали такі проблеми. Я була білою вороною у класі й не вважала себе привабливою. Коли стан моєї шкіри почав погіршуватися, і я дуже сильно забивала її тоналкою, — звісно, це мало просто жахливий вигляд. Зараз дивлюсь на фото і бачу, як це неприродно. А ще я малювала брови, бо думала, що це відволіче від шкіри.
У нас були різні погляди з однокласниками, особливо вже у старших класах, — я цікавилася музикою, багато вчилася. Відчувала відчуженість, хоч не скажу, що мене часто ображали, та деколи казали щось типу: «Подивись на своє обличчя!»
В якомусь журналі побачила, що як намастити кремом обличчя, то одразу буде сяйна шкіра. Тож ми з подругою пішли в магазин і купили там найдешевший крем за вісім гривень на двох. День він був у мене, день — у неї.
Мама про це, звісно, не знала: зранку я таємно наносила крем, а коли приходила додому — вмивалася. Фактично саме через нього мої пори забивалися, але я не розуміла цього. Стан шкіри погіршувався, ми з мамою купували різні засоби, але вони не допомагали.
Я наносила зубну пасту на прищі та думала, що за ніч вони зійдуть. Мама тоді десь дізналася, що треба вмиватись шавлією, я це робила, але мені не допомагало. Та найжахливіший міф — що треба почати займатися сексом, і тоді прищі зійдуть.
Я благала маму купити якийсь тональний крем, бо мені було дуже некомфортно так виходити на вулицю. Та навіть засіб дорожчий за масмаркетовий не допомагав. Мама повела мене до єдиної косметологині у нашому містечку. Тоді моє обличчя було все у гнійних запаленнях. Косметологиня сказала, що може зробити пілінг та чистку. Пілінг був дуже болючим, наче кислота на обличчі, — все пекло. А після пілінгу мене чекала ще й механічна чистка. Наступного дня у мене аж зішкрябувалась шкіра — обличчя стало майже коричневим, наче спаленим, я два тижні не могла вийти з дому. Та добре, що це було закінченням трешових історій і початком нормального лікування.
Страшні ретиноїди
Я пообіцяла собі більше ніколи не ходити на такі чистки, тож ми з мамою подалися до Хмельницького і знову прийшли до косметологині. Добре, що вона не пропонувала кислотні пілінги, сказала, що допомогти може дерматолог — бо треба серйозне лікування.
Уже з дерматологинею я лікувалася два місяці таблетками на основі трав і доглядовою косметикою. Я тоді була у старших класах. Але результату знову не було. Тож лікарка запропонувала ретиноїди. Чесно, я була проти, бо чула про сильні побічні ефекти. Але вона переконала мене — і паралельно з ретиноїдами я пила ліки, які мали б протидіяти побічним ефектам. За місяць я побачила результат.
Мінуси теж були — порушився менструальний цикл, стала дуже суха шкіра, але ми підібрали зволожувальний догляд за обличчям. Коштувало все це немало — мабуть, разом як вартість трьох років навчання в університеті. Але результат нарешті був. Так тривало десь півтора року. І от вже два роки, як я не вживаю ретиноїдів.
Так, ретиноїди практично врятували мою шкіру — зникли такі сильні гнійні висипання. Залишилося постакне, і деколи перед місячними бувають висипання, але це нормально. Коли припинила їх пити, то й цикл нормалізувався.
Не ретушувати фото і долати ідеали
Ідеальні фото, ідеальні люди в екрані — це дуже впливає, особливо на підлітків. Я вважаю, що мама має говорити з донькою на такі теми. Мені про це не говорили, тож думала, якщо буду замазувати акне, то так буде краще.
Те саме про схуднення чи набір ваги — думаю, треба говорити, що донька красива попри всі ці нав’язані ідеали. Якось я випадково натрапила на якесь відео і була вражена красою жінки. В неї були невеличкі висипання, блищала шкіра, живіт вона не втягувала — вона була така природна і така красива. Я зрозуміла, що хочу бути такою. Це надихає не ретушувати і власні фото.
Раніше я була зациклена на своїй шкірі. Це було моєю темою номер один, я не могла пройти повз дзеркало і не засмутитись через вигляд. Я взагалі не могла вийти надвір без макіяжу. Мені треба було десь півтори години, поки нафарбуюся. Я реально прокидалася раніше, «штукатурилася» і лише тоді могла вийти до людей, хоча це жах. А зараз я можу вийти без макіяжу, хоч і трохи некомфортно. Переконання, що люди будуть дивитися лише на мій прищ, досі тримає.
Думаю, я в процесі прийняття свого тіла, своєї зовнішності. Звісно, бувають дні, коли знову себе з кимось порівнюю. Впевнена, треба більше фокусуватись на плюсах і досягненнях, аніж на недосконалостях.
Дівчатам, які зараз проходять етап боротьби з акне, я б сказала, що це все тимчасово. Все з часом мине. Я не хочу знецінювати чужі проблеми, але, коли ти лікуєшся, справді з кожним днем все ставатиме краще. Якщо ти уже стала на цей шлях — це великий крок і заслуговує поваги.
Мілена Вітровська, SMM-менеджерка, 31 рік
Наче запізно для підліткових проблем
Я звернулася до дерматолога 2018 року всього кілька разів за консультацією. Потім вирішила спробувати натуральну косметику, яку багато хто хвалив, але вона мені не підійшла. Я не знала свій тип шкіри, і що гідрофільні, та й взагалі будь-які олії, — не мій варіант. Стан шкіри погіршився, і я знову звернулася до лікаря.
Після аналізів лікарка діагностувала акне. Не пам’ятаю підтип, але це була гормональна проблема і частково спадкова. Почалося лікування: зміна догляду, процедури, таблетки. Лікарка тоді сказала, що до кінця вилікувати акне неможливо, це хронічний стан. Але в шкільні чи студентські часи в мене не було великих проблем зі шкірою. Тому для мене було здивуванням, що у 25–26 років з’явилося акне. Наче запізно для такої «підліткової хвороби»? Можливо, вплинув стрес на роботі: тоді я сильно вигоріла. Але так почалася довга робота над шкірою, і це моментами був складний для мене шлях, особливо психологічно.
У загостреній фазі акне я намагалася замазати всі висипи, мені здавалося, що коли люди на мене дивляться, вони дивляться на мою шкіру. Це ніби така дурниця, але дуже впливає у спілкуванні з новими людьми, бо ти не почуваєш себе собою. Я наче зіщулювалася і була такою маленькою людиною, яка не хоче, щоб на неї дивилися, не хоче, щоб її помічали.
Мріяла виходити без тонального
Зараз ходжу до косметолога, яка поправила мій догляд і вже півтора року у мене більш-менш нормальна шкіра. Звісно, десь може бути якесь висипання, але я зараз запросто можу вийти без тонувального BB крему (тональним давно не користуюсь). Це колись була моя мрія. Знаю, що є дівчата, які й у гострій фазі себе приймають, але для мене це так. Я навіть пам’ятаю свої відчуття, як мріяла, що настане час і я не буду соромитись своєї шкіри.
Нещодавно говорила з однією жінкою, яка намагалася мені довести, що всі проблеми від кишківника — тобто ти не так харчуєшся, тому в тебе акне. Я розумію, що харчування впливає, але це не моя історія.
З іншого боку, в мене були стереотипи щодо КОК, які пила за показанням дерматолога спільно з моєю гінекологинею. Лікарка мене переконала. Самій собі призначати я б не радила, бо є багато протипоказань, і це треба робити під наглядом лікаря обов’язково.
Коли ти йдеш до дерматолога або до косметолога, то прописують етапи догляду. Ти маєш зранку вмитися, протерти шкіру тоніком, почекати, нанести сироватку, почекати, нанести крем, почекати, нанести сонцезахист. Я пам’ятаю свої відчуття: Боже, скільки нового треба робити! А в тебе ж не тільки догляд і вмивання в житті. І тобі здається, що цього всього дуже багато, але з часом це стає рутиною, звичкою.
Мені могли казати: «Нащо ти ходиш до тих лікарів, тільки витрачаєш гроші!» Справді, був період, коли я витрачала дуже багато грошей на лікування, процедури, нові засоби, аналізи — це витратно. Моментами ти в розпачі, тому що витрачаєш кошти, а швидкого результату немає.
Коли я побачила ефект від лікування, процедур, тільки коли шкіра за стільки часу стала кращою, тоді з’явилась внутрішня сила
Я зараз дивлюся в тіктоку на дівчат, які показують свою шкіру з акне і розумію, що це, можливо, допоможе іншим себе прийняти. Але в мене так не працювало. Тільки коли я побачила ефект від лікування, процедур, тільки коли шкіра за стільки часу стала кращою, тоді з’явилась внутрішня сила. Бо уявіть: ви рік ходите до дерматолога, вживаєте ліки, купуєте дорогу косметику, ходите на процедури, а в один момент ви припиняєте лікування, і все повертається назад. Цей період у 2020 році був жахливий.
У січні перед вторгненням я змінила косметологиню. Вона виписала мені новий догляд, де серед усього був один крем. Від початку повномасштабної війни мені взагалі було не до догляду, я, як і всі, була у стресі, але цей ритуал із нанесенням крему ввечері повертав мене на хвилину до мирного життя. Знаєте, досі, коли його наношу, він переносить мене в лютий-березень 2022-го.
Якщо жінки приймають КОК, то важливо перевіряти своє здоровʼя, здавати відповідні аналізи (біохімічний аналіз крові зокрема). В мене виявили варикозне розширення вен на лівій нозі, і виявляється, коли воно є, КОК вживати не можна або під пильним наглядом. Якось лікарка мені сказала: «Ми точно не знаємо, як ще й стрес вплине на наш організм і які проблеми можуть виникнути». Тому бажаю знайти лікаря, який точно буде за вас і який допоможе пройти цей етап у житті.
Аня Сарапіон, SMM-менеджерка, 36 років
Обличчя все у плямах
Я ніколи не мала ідеальної шкіри, про яку всі говорять. Завжди маскувала будь-які висипання, хоч і рясних у мене не було. Після 20 років подумала, що час іти до косметолога, але насправді треба було йти до дерматолога. Але я робила якісь чистки, і все проходило на певний час.
На другий день повномасштабної війни я прокинулася — і в мене було все обличчя у плямах. Звісно, думала, що просто стрес і все мине. Я не зрозуміла, що це акне, бо воно має різні форми (про які дізналась тільки згодом). У мене були закриті комедони — просто великі плями, які пекли. Так тривало довго, висипання то сходили, то організм знову реагував на стрес.
Рік я з цим жила: постійно маскувала, думала, що це просто реакція організму, не пов’язувала це з акне. Мені вже було дуже некомфортно навіть не від висипання, а від того, що я мала їх маскувати. Приблизно тоді я переїхала до Тернополя та знайшла досвідчену дерматологиню.
Мені поставили діагноз, і ми почали лікування — воно ще триває. Вилікувати акне повністю неможливо, можна лише увійти в ремісію. Десь чотири місяці тому в мене був рецидив — лікування посилили, а ще за станом здоров’я не можна вживати ретиноїди, тому в мене шлях довший.
Раніше не могла вийти без косметики
У нашому суспільстві багато стереотипів щодо зовнішності. Років 10 тому колега казав мені щось типу: «Аню, тобі потрібно щось зробити з обличчям, ці твої висипи…» Неприємно було не тому, що в мене акне, а тому, що він дозволяє собі проявляти нетолерантність. Я не відповіла, бо була в шоку.
Раніше я вважала, що не можу обійтися без декоративної косметики, але з часом почала приймати себе такою, якою є. Тепер не переймаюсь малими висипаннями, оскільки розумію цю проблему і ставлення інших до цього мене не турбує. Звісно, це не минулось без довгої роботи із психологинею.
Про проблему акне зараз почали говорити більше — і звичайні жінки, і блогерки, і косметичні бренди. Класно, що думка про те, що всі ми різні, — доноситься з усюди. Акне насправді може заганяти в дуже стресовий стан, робити людину невпевненою. Здається, ніби люди на тебе дивляться і думають, що з тобою щось не так, — і вже не так приємно спілкуватися, і знову комплекси.
Я дуже багато історій прочитала, тож не думала, що я одна з такою проблемою. Та інформації бракує, а особливо про те, що треба звертатися до лікаря-дерматолога, а не просто робити шліфування і чистки, що нав’язує нам маркетинг.
Добре було б говорити про шкіру у школі
Здоров’я завжди відкладається, і ти думаєш: «О, якийсь кремчик класний вийшов, і ще й зі знижкою, треба брати, а ось ще маска для проблемної шкіри — вона точно допоможе!» Наприклад, мені лікарка виписала одну мазь, а я нею користувалася раніше, але не так, як треба, бо є схема лікування, і все працює в комплексі. Це як суп зварити: ти ж просто воду не наллєш і все, треба правильно додати інгредієнти, щоб вийшла страва.
Є нав’язана думка, що у тебе акне, бо ти погано доглядаєш за обличчям, потрібно купувати креми за мільйон гривень і робити чистки. Я теж ходила до косметолога, робила процедури, купувала різні креми, мазі, була якась складна схема догляду… Але вважаю, що головне — не маскувати якісь недоліки, а доглядати за шкірою з тими засобами, які випише лікар.
Жінкам, які зараз проходять шлях лікування, хотіла б сказати, що не варто довіряти тим «професіоналам», які за місяць обіцяють вилікувати акне. А заразом прописують багато аналізів за кілька тисяч гривень, які часто непотрібні, і різних засобів, які теж можуть виявитися недієвими. А ще — нескінченні процедури. А результату немає або він короткочасний. Ми не знаємо, яким емоційно виснажливим може бути для людини цей шлях. Я розумію, наскільки це стресово та болюче і фізично, і ментально.
Я розумію, що надія постійно обривається. Не треба жити в ілюзіях, потрібно прийняти факт і піти до лікаря. Це збережені нерви, здоров’я і гроші.
Зараз хочуть додати сексуальну освіту у шкільну програму, було б класно, якби додали і щось про шкіру. Щоб дівчатам і хлопцям у підлітковому віці розказували, що є така проблема акне, є висипання, що з цим робити, як доглядати за шкірою і до якого спеціаліста з цим звертатися. Це ж і про фізичне, і про ментальне здоров’я, і про комфорт.
