«Видавництво Старого Лева» випустило книжку Анни та Андрій Шиманських «501 факт, який треба знати з… історії України».
Ілюстрований довідник розповідає цікаві, часом кумедні, іноді трагічні, а найчастіше — доленосні факти української історії. Деяким із них не знайшлося місце у шкільних підручниках, але саме завдяки цим фактам історія стала живою і динамічною.
Книжка «501 факт, який треба знати з…історії України» складається з 10 розділів, що містять факти про найдавніші часи, княжу добу та козацтво, Україну у вирі світових воєн, радянські часи та Незалежність, російсько-українську війну. Видання доповнене світлинами з різних джерел та ілюстраціями Ярини Мозіль.
Вибрали з книжки 10 цікавих фактів про українське жіноцтво.
- Жінки-сарматки на рівні з чоловіками могли брати участь у походах та війнах, чудово володіли зброєю й були вправними вершницями. Геродот писав, що сармати є нащадками легендарних жінок-воїнів амазонок і скіфських юнаків.
- Першу школу для дівчат у Києві відкрили 1086 року. Її заснувала донька київського князя Всеволода — Анна. Учениці вивчали письмо, читання, рукоділля.
- Третя дружина Богдана Хмельницького, Ганна Золотаренко, видавала універсали (як і гетьман) та підписувала їх «Ганна Гетьманова Богдана Хмельницька».
- «Кажуть, що у кожної людини буває свій “пункт божевілля”. Моїм — виявилося бажання навчити грамоти якомога більше жінок», — писала педагогиня Христина Алчевська. У 1862 році вона заснувала у Харкові першу безплатну жіночу недільну школу. Учениці різного віку вивчали історію, українську мову, математику, правознавство, фізику, хімію, географію. За роки існування школи її закінчило близько 17 тисяч жінок.
- Дитячі садочки на Галичині, Буковині та Закарпатті називались «захоронки». Перший такий заклад відкрили 1893 року у селі Жужіль на Львівщині. За дітьми там доглядали монахині місцевого монастиря: грали з ними у різні ігри, вчили молитви, пісні, вірші. Це дозволяло матерям приділяти більше часу домашнім справам та іноді шукати роботу поза межами дому, а ще сприяло емансипації.
- Перший у світі мусульманський жіночий журнал «Алем-і Нісван» («Жіночий світ») почав виходити у Криму 1906 року. Друкувався кримськотатарською мовою. Засновницею та редакторкою видання була Шефіка Гаспринська. З перервами виходив до 1912 року.
- У складі Легіону Українських січових стрільців був відділ, до лав якого входили лише жінки, — Жіноча чота. Вони були як санітарками, так і брали безпосередню участь у бойових діях. Загалом відомо про понад 30 жінок у лавах січових стрільців.
- Першою українською жінкою-автомобілісткою вважають оперну діву Соломію Крушельницьку. Вона навчилась кермування в Італії, де мешкала довгий час. А згодом придбала власний автомобіль, яким каталась вулицями Львова.
- Українська промисловиця Климентина Авдикович-Глинська заснувала у 1920-х роках у Львові першу українську фабрику солодощів «Фортуна Нова». Співвласником підприємства був митрополит Андрей Шептицький. Після приходу до Львова радянської влади (1939 рік) «Фортуну Нову» націоналізували, а згодом разом з іншими кондитерськими фабриками міста приєднали до об’єднаного підприємства, що отримало назву «Світоч».
- Жіноча громадська організація «Союз Українок» (діяла на західноукраїнських землях) на початку 1930 років нараховувала близько 60 тисяч членкинь та була однією з найбільших жіночих організацій у Європі. Її учасниці організовували курси для жінок та дівчат, де навчали їх кулінарії, шиттю, вишивці, основам гігієни, проводили освітні заходи. У 1933 році лідерка організації Мілена Рудницька сприяла розгляду теми Голодомору на світовому рівні. Її зусиллями питання надання допомоги українцям, що потерпали від голоду, було порушено на засіданні Ліги Націй (міжнародна організація, що була попередницею ООН). Тоді лише чотири країни з 14 проголосували «за», решта підтримувала тісну співпрацю з радянським союзом.
