Українська народна депутатка Інна Совсун («Голос») подала до Верховної Ради законопроєкт про реєстровані партнерства — новий інститут для тих, хто не може чи не хоче брати шлюб, яким можуть скористатися військові та цивільні, одностатеві та різностатеві пари.
Над законопроєктом працювали спільно з громадськими організаціями «ЛГБТ+ військові за рівні права» та «Точка опори ЮА — NGO Fulcrum UA» протягом дев’яти місяців, повідомила вона на своїй сторінці у Facebook.
За словами Совсун, ЛГБТ-українці та українки є у різних підрозділах Збройних сил України: Сил спеціальних операцій, тероборони, «Правого сектору», Нацгвардії, зенітно-ракетних військ, аеророзвідки, парамедиків, які щодня ризикують своїм життя та здоров’ям на рівні з іншими.
«Я переконана, що як суспільство ми маємо виправити велику несправедливість, коли в частини громадян і громадянок менше прав, ніж в усіх інших. Я впевнена: як суспільство ми дозріли, щоб вирватися з pociйських скрєп і совкового світогляду. Це доводять опитування: 56% українців повністю і скоріше погоджуються, що ЛГБТ-люди повинні мати право на цивільні партнерства, — наголосила вона.
Нардепка пояснила, що, у разі підтримки Верховною Радою, законопроєкт допоможе парам визначити взаємні права та обов’язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера чи партнерки.
«Нічого екстраординарного. Все те, що завжди, за замовчуванням, було доступно різностатевим парам в Україні. Держава має надати юридичний захист тим, хто захищає її безпеку. І це ще одне, що робить нас із pociянами просто біологічно різними видами. В Україні людська гідність і свобода — це справжні цінності», — додала Інна Совсун.
«Ніколи ще в Україні не було стільки камінг-аутів, як за рік повномасштабної війни. І знаєте, хто їх робить здебільшого? Правильно, ЛГБТК+ військові. Бо для них життя не кольорова веселка зараз, як ми звикли думати. Для них все ясно і зрозуміло, як чорне і біле. Коли ти на фронті, завжди є ризик, що ти не повернешся. Завжди є ризик, що кожен твій день там може бути останнім. Завжди є ризик, що ти не побачиш коханих. А для ЛГБТ+ людей ще є ризик, що кохані не побачать їх і не зможуть гідно попрощатись. Я пишу це, і мені страшно, образливо до сліз, що ми вже майже 9 років у цій війні щодня втрачаємо наших людей, а вони й в останні секунди свого життя не мають відчуття, що їхня країна прийняла їх як рівних. Кому буде погано від того, що люди зможуть зареєструвати партнерство і будуть впевнені, що держава захистить їх та їхніх партнерів та партнерок? Я вам відповім: нікому. Ну хіба що російські пропагандисти біснуватимуться. Але чи не байдуже?» — написала виконавча директорка ГО «Точка Опори ЮА» Тетяна Касьян.
Наразі законопроєкт ще не з’явився на сайті Верховної Ради, тому для ознайомленні з текстом Інна Совсун виклала його у своєму телеграм-каналі.
- Нині цивільні партнерства дозволені у 30 країнах: в Андоррі, Австрії, Бельгії, Великій Британії, Данія, Естонії, Греції, Ірландії, Іспанії, Ісландії, Італії, Кіпрі, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Мальті, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Сан-Марино, Словенії, США, Угорщині, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чорногорії, Швеції, Швейцарії. У низці країн також легалізовані одностатеві шлюби.
- На початку 2023 року в Естонії одностатевим парам дозволили брати спільне прізвище.
- В Україні одностатеві шлюби офіційно не визнаються. У червні 2022 року на сайті президента України з’явилась петиція про легалізацію таких шлюбів. Менш ніж за місяць вона зібрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду главою держави. Президент Володимир Зеленський відповів на петицію, пояснивши, що в умовах воєнного стану зміна Конституції, в якій закріплені права на шлюб, неможлива. Проте, за його словами, уряд вже розробив варіанти рішень щодо легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства.
Фото: Facebook Інни Совсун
