В Іспанії від початку 2023 року сталася хвиля гендерно зумовлених вбивств.
Згідно з офіційною статистикою, принаймні вісім жінок були вбиті нинішніми або колишніми інтимними партнерами. Останній випадок стався 6 лютого, коли 47-річна жінка в місті Байона була вбита її колишнім партнером.
Після кожного з останніх вбивств жінки виходили на акції протесту в містах Іспанії з плакатами «Мачизм (вияв сексизму, який полягає у популяризації чоловічого домінування над жінками та зневажливого, в окремих випадках агресивного, ставлення до них — прим.ред.) вбиває» та «Я кричу сьогодні, якщо мене не буде завтра». Такі акції відбувалися й раніше, проте лише тепер уряд прем’єр-міністра Педро Санчеса пообіцяв створити контрольні пункти у медичних центрах у сільській місцевості, де жінки зможуть повідомляти про насильство, та зобов’язав іспанські суди задовольняти клопотання жінок, які стали жертвами чоловічого насильства, щоб їхні кривдники носили електронні браслети відстеження після звільнення з в’язниці, повідомляє The New York Times.
Також з 10 лютого офіцери поліції зобов’язані інформувати жінок про кримінальні історії жорстокого поводження їхніх партнерів у минулому.
Міністерство з питань рівності Іспанії у 2023 році виділить на боротьбу з насильством щодо жінок 261 мільйон євро.
«Відсутність захисту, яку відчувають жінки, виникає через страх, що вони відчувають, коли повідомляють про гендерне насильство», — вважає професорка Мадридського університету Карлоса III і фахівчиня з гендерного насильства Роза Сан Сегундо.
На її думку, жінки часто не вірять, що судова система захистить їх, оскільки вона іноді не вживає заходів, таких як видача обмежувальних приписів або заборона відвідування жінок та їхніх дітей партнерами, які вчинили насильство.
За словами прокурорки Терези Перамато, жінкам потрібно «в середньому вісім років і вісім місяців», щоб подати скаргу на кривдника, а для жінок у сільській місцевості цей показник становить від 12 до 20 років.
«Дуже часто вони останніми розуміють, що зазнають насильства. Вони применшують це і бояться наслідків. Вони не довіряють системі правосуддя та є економічно та емоційно залежними [від своїх кривдників]», — додає вона, цитують AFP та The Local.
Окрім цього, протягом січня-листопада минулого року через залякування, переслідування та напади служба екстреної допомоги жертвам гендерного насильства прийняла на гарячу лінію майже 94 тисяч дзвінків, що приблизно на 7% більше, ніж за відповідний період 2021 року.
- За весь минулий рік партнерами чи колишніми в Іспанії були вбиті 49 жінок, зокрема 11 у грудні, що є найбільшим показником від початку ведення обліку в 2003 році. З них майже половина — 21 жінка — подавали скаргу на насильство чи домагання з боку цих чоловіків перед своєю смертю.
- За даними Європейського інституту гендерної нерівності, Іспанія є однією з небагатьох країн Європейського Союзу, які вважають насильство чоловіків над жінками наслідком гендерної нерівності та відстежують вбивства жінок і дітей чоловіками. Інші європейські країни класифікують це як домашнє насильство і не відслідковують такі вбивства всебічно. Згідно з даними Євростату за 2020 рік, відносний рівень вбивств жінок в Іспанії нижчий, ніж в інших європейських країнах, таких як Литва та Хорватія, і подібний до показників Італії та Німеччини.
- У серпні 2022 року в Іспанії був ухвалений закон, відомий за назвою «Тільки “так” означає “так”», у жовтні він набув чинності. Закон передбачає, що жертвам більше не потрібно доводити, що вони зазнали насильства або залякування, або що вони намагалися опиратися, щоб показати, що щодо них було вчинене сексуальне насильство. Відтепер будь-який статевий акт без згоди вважатиметься зґвалтуванням. Водночас закон скорочує як максимальні, так і мінімальні покарання за злочини, не пов’язані з застосуванням сили або залякуванням. Завдяки цьому адвокати у низці справ домоглися пом’якшення вироків для своїх раніше засуджених підзахисних.
- Закон був розроблений після групового зґвалтування 18-річної дівчини п’ятьома чоловіками в іспанському місті Памплона у 2016 році. Кожного з них засудили до дев’яти років в’язниці та п’яти років випробувального терміну сексуальних домаганнях, але не у зґвалтуванні. Сторона обвинувачення вимагала набагато більшого терміну — 22 роки в’язниці. Вирок обурив громадськість, і люди вийшли на масові акції протесту. Після цього чоловікам посилили покарання, їх засудили до 15 років позбавлення волі.
Фото: Amnesty
