Повномасштабна війна росії проти Україна має неоднозначний вплив на гендерні ролі та стереотипи. З одного боку, вона посилила традиційні ролі чоловіка як захисника та жінки як «берегині», з іншого — спостерігається посилення активної ролі жінки в соціумі та країні — у ЗСУ та у волонтерстві.
Про це свідчать результати дослідження «Гендерні стереотипи та ролі очима молоді: до і після початку повномасштабної російської агресії».
Так, 60% населення загалом вважає, що військовому призову повинні підлягати лише чоловіки. Цю думку поділяють 53% молодих людей (15–25 років), з яких 61% чоловіків і лише 38% жінок. Водночас 58% молодих жінок та 30% молодих чоловіків із таким твердженням не згодні.
Дослідники пояснюють це тим, що чоловіки вважають обов’язковий призов необхідністю для захисту та збереження країни, тому ця норма наразі для них є виправданою.
Проте 12% молодих чоловіків поскаржилися на дискримінацію за ознакою статі: упереджене ставлення до тих, хто не воює; заборона виїзду за кордон, зокрема, студентам-чоловікам; осуд у військкоматах тих, хто оформлює документи для виїзду за кордон; осуд чоловіків-ВПО.
Серед молодих жінок про дискримінацію за ознакою статі говорили 27% опитаних.
Ще одним із найпоширеніших стереотипів є думка, що жінка нібито має передусім бути дружиною і матір’ю. Із цим згодні 52% населення, зокрема 27% молодих людей (35% чоловіків і 20% жінок).
«Підтримка деяких стереотипів є сталою у різних вікових групах: наприклад, про те, що чоловіки є кращі політичні лідери, порівняно з жінками, про те, що вони є кращими бізнесменами, про те, що чоловік має повністю забезпечувати сім’ю», — наголосили дослідники.
Так само неоднозначно оцінює вплив повномасштабної війни на сприйняття гендерних ролей і трансспільнота: з одного боку, зросла видимість ЛГБТ, оскільки чимало представників спільноти воюють у лавах ЗСУ, з іншого боку, збільшилася кількість випадків цькування трансжінок, які не воюють, тоді як трансчоловіки навпаки скаржаться, що їх відмовляються брати в армію.
Серед найбільш поширених негативних впливів гендерних стереотипів та норм поведінки дослідники назвали: на чоловіків — неможливість виражати свої емоції, необхідність фінансово забезпечувати родину, бути стійким та сильним у будь-яких ситуаціях, виконувати важку фізичну працю, обмеження, пов’язані з призовом; на жінок — труднощі з працевлаштуванням та професійною реалізацією, побудовою кар’єри, нижчий рівень оплати праці, сексуальна об’єктивація, необхідність коритися чоловіку.
Більшість респондентів/ок переконані в тому, що перемога у війні збільшить рівність між чоловіками та жінками через посилення євроінтеграційних процесів, дистанціювання від росії та радянського спадку, посилення ролі жінки під час війни у ЗСУ та волонтерстві.
Проте існують і побоювання поглиблення нерівності через посилення ролі чоловіка як захисника під час війни та прагнення чоловіків домінувати після перемоги, але це явище радше матиме поодинокі прояви.
За даними опитування, 77% населення ніколи не задумувалися про гендерну нерівність (серед молоді — 65%). У 2009 році було 60%.
«Це може бути результатом як прогресу у відході від гендерних стереотипів, так і результатом того, що актуальність проблеми гендерної нерівності знизилась на фоні повномасштабної війни», — пояснили дослідники.
Дослідження було проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення громадської організації «Інсайт», Центру «Жіночі перспективи» та Українського жіночого фонду в листопаді 2022 року.
Загалом було опитано 1008 респондентів, із яких 408 — молодь віком 15–25 років (225 чоловіків та 183 жінки) та 600 — віком 26 років і старші (224 чоловіків та 356 жінок). Також дослідження включає 20 глибинних інтерв’ю — по 10 представників трансгендерної та цисгендерної молоді (рівномірно чоловіків та жінок) з різних регіонів України.
- 30 грудня 2022 року Кабінет міністрів затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, зокрема правила військового обліку жінок. Згідно з ним, жінки з медичною та фармацевтичною спеціальністю будуть зобов’язані ставати на військовий облік.
- Раніше колишня товарознавиця Юлія Матвієнко розповіла DIVOCHE.MEDIA про те, як жінки вибивали право служити на бойових посадах, як був влаштований військовий побут і чому деякі командири не хочуть брати жінок на службу. Наразі у ЗСУ служить 41 тисяча жінок, ще близько 19 тисяч — є цивільними працівницями, які працюють задля потреб армії. Безпосередньо у бойових діях бере участь близько п’яти тисяч жінок.
Фото: Matthew Hintz: Pexels
