Кінематограф допомагає «укорінити» гендерну нерівність: зі 116 розробників штучного інтелекту у фільмах лише дев’ять були жінками — дослідження

/
357 переглядів

Кінофільми про індустрію штучного інтелекту (ШІ), на кшталт «Залізної людини» чи Ex Machina, допомагають закріпити системну гендерну нерівність у галузі технологій, зображуючи дослідниками штучного інтелекту майже виключно чоловіків.

Про це свідчить дослідження науковців із Кембриджського університету, які переглянули понад 1400 фільмів 1920–2020 років та виокремили з них 142 найвпливовіші стрічки про штучний інтелект, повідомляє The Guardian.

У цих стрічках дослідники виявили 116 персонажів, яких вони класифікували як «професіоналів ШІ». Лише дев’ять із них були жінками, п’ятеро з яких працювали на чоловіка або були дитиною чи партнеркою старшого чоловіка-інженера.

Переважання чоловіків у таких фільмах, на думку науковців, сформувало суспільне сприйняття індустрії та ризикує сприяти гострій нестачі жінок у технологічній галузі, а також посилюватиме упередженість ШІ.

«Враховуючи те, що інженери-чоловіки неодноразово демонстрували, що розробляють продукти, які найбільше підходять і адаптовані для користувачів-чоловіків, наймання більшої кількості жінок має важливе значення для вирішення проблеми кодування упереджень і зневажливих стереотипів у технологіях штучного інтелекту», — вказується у результатах дослідження.

Найпершим у списку дослідників фільмом, де є жінка, яка працює над штучним інтелектом, став «Остін Паверс: Міжнародний таємний агент» (1997). У ньому Фрау Фарбіссін представляє тріо «фемботів», оснащених грудьми, що стріляють кулями.

За словами старшої наукової співробітниці Центру Леверхульму з вивчення майбутнього інтелекту (Leverhulme Center for the Future of Intelligence), докторки Канти Діхал, яка є співавторкою дослідження, частиною чоловічого упередження є спіраль «мистецького імітування життя», завдяки ній режисери зображають професіоналів штучного інтелекту як чоловіків, щоб відобразити домінування чоловіків у галузі. У реальному житті приблизно кожен п’ятий розробник штучного інтелекту — жінка, натомість у кіно спеціалістками зі ШІ зображена лише кожна десята.

Діхал вважає, що увічнення чоловічих стереотипів шкодить на кількох рівнях. По-перше, це вплив на вибір кар’єри, оскільки жінок можуть переконувати, що ШІ призначений лише для чоловіків. По-друге, це вплив на фахівців із роботи з персоналом, які можуть сприймати чоловіків як кращу «культурну відповідність» технологічній галузі.

Окрім цього, говорить дослідниця, є офісна культура. «Якщо жінка-дослідниця штучного інтелекту прийде на роботу, з якими стереотипами та припущеннями їй доведеться боротися?» — запитує вона.

Професорка факультету інформатики в Університеті Саутгемптона Дейм Венді Голл наголосила, що ще 1987 року написала свою першу статтю про нестачу жінок у галузі комп’ютерних технологій.

«Очевидно, що ЗМІ дуже впливають на рішення молодих людей щодо своєї майбутньої кар’єри. Якщо вони сприйматимуть штучний інтелект як професію, в якій домінують чоловіки, це зробить будь-які інші спроби виправити поточну ситуацію набагато складнішими. Звичайно, проблема полягає в тому, що швидких рішень немає, як, на жаль, показали численні спроби залучити більше жінок до комп’ютерних технологій», — сказала науковиця.

Водночас команда дослідників припускає, що майже повна відсутність жінок-спеціалісток зі штучного інтелекту на екрані може бути пов’язана з нестачею жінок-режисерок. Згідно з їхнім дослідженням, жоден видатний фільм про штучний інтелект, які вони аналізували, не був створений винятково жінкою-режисеркою.