Прем’єр-міністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерн оголосила, що йде у відставку.
Під час пресконференції 19 січня вона зізналася, що шість років на посаді прем’єрки були для неї важкими часами.
«Я знаю, що політики — люди. Ми робимо все, що можемо, поки ми можемо. А потім приходить час. І для мене він настав… Я віддала себе повністю. Я знаю, чого вимагає ця робота, і я знаю, що в мене більше немає достатнього запасу енергії, щоб виконувати її справедливо. Це так просто», — сказала вона.
За словами Ардерн, вона піде з посади 7 лютого і продовжить виконувати свої обов’язки до квітня, але з нетерпінням чекає, коли зможе проводити більше часу зі своєю сім’єю. Зокрема, вона хоче нарешті одружитися зі своїм партнером Кларком Гейфордом та планує присвятити час своїй чотирирічній доньці Неве.
Оголосивши про свою відставку, Ардерн розповіла журналістам, що обговорювала це рішення лише з кількома людьми і що її донька про це ще не знає.
«Чотирирічні діти балакучі. Я не міг ризикувати», — додала вона.
Заява про відставку Ардерн стала несподіванкою для жителів Нової Зеландії. Згідно з опитуваннями, більшість виборців, як і раніше, хотіли би бачити саме її на чолі уряду, хоча її популярність знизилася порівняно з 2020 роком, коли її переобрали на цю посаду.
22 січня провладна Лейбористська партія Нової Зеландії обере нового лідера, який обійматиме посаду прем’єр-міністра до наступних загальних виборів 14 жовтня.
Водночас за даними видання VICE, до несподіваної відставки Ардерн могли змусити ультраправі та конспірологічні рухи у Новій Зеландії та за кордоном, які давно проводили кампанію ненависті щодо неї. Зокрема, співлідерка Партії маорі (Te Pāti Māori) Деббі Нгарева-Пекер, сказала, що Ардерн «пішла з посади [через] постійну персоналізацію та паплюження», що було безпрецедентним у політиці Нової Зеландії: «Її сім’я витримала найпотворніші атаки за останні два роки із застосуванням того, що ми вважаємо найпринизливішою формою політики».
Як зазначає видання, Ардерн зіткнулася з «великою дозою мізогінії та сексизму», прем’єр-міністерка стала «громовідводом для ненависті з боку ультраправих і конспірологічних мереж у всьому світі, які спричинили хвилю безглуздих наративів про новозеландську політикиню, що, своєю чергою, підігріло хвилю сповненої ненависті риторики та погроз з боку екстремістських маргіналів удома». Загроза для Ардерн, за даними VICE, зросла втричі з 2019-го до 2021 року.
Таку ж думку має політичний оглядач Генрі Кук, який писав про політику Нової Зеландії для провідного місцевого новинного сайту Stuff з 2017 року, коли Ардерн стала прем’єр-міністром, до минулого року. Він спостерігав, як ворожнеча та безглузда риторика навколо молодої лідерки зростають у зв’язку зі зростанням її глобального авторитету, які зрештою перетворилися на безглузді теорії змови. «Я впевнений, що цей шквал знущань сприяв її вирішенню піти», — сказав він VICE.
На його думку, неприязнь до Ардерн, яка спочатку привернула увагу світу своєю заявою про вагітність, що стало «новаторством» для жінки-лідера, не кажучи вже про те, що вона була незаміжня, явно мала мізогінне підґрунтя.
«Джасінда Ардерн, безсумнівно, зіткнулася з таким рівнем лютої ненависті, з яким чоловік на її місці не зіткнувся б», — сказав Кук.
Він також вважає, що кампанія ненависті проти Ардерн розгорнулася у відповідь на «простий акт співчуття, носіння хіджаба під час відвідин сімей жертв» терористичної атаки 2019 року, яка спочатку розпалила її правих критиків у Новій Зеландії та за кордоном.
«Як тодішній оглядач, я отримав десятки електронних листів про те, що “та жінка” є певною расовою зрадницею, яка прагне підірвати нібито християнську спадщину Нової Зеландії», — розповів він.
Тон реакції ультраправих на відставку Ардерн задав американський ведучий, пропагандист, прибічник російського фашизму та путінізму, який з 2016 року має власне вечірнє політичне ток-шоу Tucker Carlson Tonight на Fox News, Такер Карлсон. Оголошуючи «рідкісну гарну новину» про відставку Ардерн, він назвав її «жінкою з великими зубами, яка мучила своїх громадян», «жахливою порушницею прав людини» та «найавторитарнішим лідером, який колись був у цій країні». Також Карлсон заявив, що новозеландська прем’єра, ймовірно, була «маріонеткою китайського уряду»: «У нас недостатньо доказів, щоб підтвердити це, але ми б оцінили це як 100-відсоткову ймовірність».
Керівник відділу розслідувань організації Logically, яка бореться з дезінформацією в Інтернеті, Джо Ондрак сказав, що Ардерн стала «головною фігурою ненависті» для глобальних мереж прихильників теорії змови щодо COVID, які активізувалися під час пандемії.
- У 2017 році Джасінда Ардерн стала наймолодшою лідеркою Нової Зеландії за понад 150 років. Перебуваючи на посаді прем’єр-міністерки, Ардерн допомогла своїй країні пережити теракт у Крайстчерчі, виверження вулкана, політичну й економічну кризи та пандемію коронавірусу. Вона також стала першою очільницею уряду в історії Нової Зеландії, яка виступила на Марші рівності. Під час перебування Ардерн на посаді прем’єр-міністерки у країні легалізували аборти.
- У 2018 році вона стала другим світовим лідером сучасності, в кого під час перебування на посаді народилася дитина. За три місяці Ардерн приїхала на засідання Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку з донькою.
- У 2020 році журнал Atlantic описав її як, можливо, «найефективнішого лідера на планеті».
- Проте останнім часом ставлення населення до влади Нової Зеландії погіршувалося, що спричинило масштабні антиурядові протести.
Фото: пресслужба Лейбористської партії Нової Зеландії
