«Україна в крові»: Як жінки стали рушійною силою проукраїнських акцій по всьому світу

від | Тра 4, 2022 | Війна в Україні, Її історія

Моя подруга надсилає фото, де її малий, сидячи в зеленій траві у парку Барселони, виводить на плакаті «Путін вбиває дітей» — сьогодні вони знову вийшли на мітинг у місті, куди евакуювалися після початку війни в Україні. З іншою подругою ми домовляємося про робочий зум, та вона просить встигнути до 16.00 — потім збирається на акцію протесту. Згодом надсилає відео, де разом з друзями лежить у центрі Берліну поруч із тисячами інших людей, які беруть участь в перформансі проти вбивства мирного населення в Україні.

Жінки, які поїхали до інших країн через повномасштабне вторгнення росії, стали рушійною силою протестів, у багатьох акціях до них долучаються чи стають організаторками й місцевими активістками. Акції, марші, перформанси та протести допомагають тримати увагу світу на подіях в Україні. Розповідаємо про організаторок деяких із цих акцій.

Марш матерів

Марш матерів — це символічний хід жінок, який вже прокотився найбільшими містами Європи та Америки. «В Європу приїхало багато успішних сучасних українських жінок із дітьми. Звичайно, кожна з нас насамперед починає думати не за себе, а що я можу зробити для країни, як можу допомогти? Саме в цей час головний лікар Охматдиту Володимир Аполлінарійович Жовнір написав мені: “Дашо, роби щось, бо помирають українські діти”», — говорить акторка Даша Малахова, яка ініціювала «Марш Матерів» в європейських містах.

Марш матерів у Варшаві (фото Daria Myronets)

«Україна потребувала, щоб ми щось робили в Європі, щоби про нас постійно говорили, — продовжує вона. — Щоб війна не перетворювалась на другорядний інформаційний шум. Ми обрали формат маршів, тому що ми крокуємо впевнено, не просимо, не стоїмо на колінах, не ниємо. Ми дійсно маємо активну громадянську позицію, ми говоримо: «Дайте нам можливість повернутися додому, де в нас усе є».

Марш матерів у Варшаві

Водночас марші мали від початку привернути увагу до кривавої трагедії, яка відбувається в Україні через напад росії. Символом ходу став поранений малюк — дівчата та жінки на маршах несли у руках мотанку з червоними кривавими плямами. Даша каже, що цей символ був досить агресивним, але саме він допоміг привернути увагу.

Даша Малахова на акції в Будапешті

«Підготовка до ходу дає велике натхнення команді дівчат. Бо якщо твій чоловік у ЗСУ чи в ТрО або допомагає, працює в Україні, то, звичайно, просто сидіти на дивані і чекати, поки дадуть соціальні гроші, і ти за купонами підеш пообідаєш і повечеряєш, це дуже сумнівне задоволення, — продовжує Даша. — Мене дуже надихають наші щотижневі зустрічі з дівчатами-організаторками. Вони розповідають про свої успіхи, колаборації з різними спільнотами й організаціями по всьому світі. Дуже багато жінок знайшли себе у цьому проєкті. Вони ніколи не думали, що можуть мати такі лідерські позиції. Дуже приємно, що проєкт дав можливість багатьом розкритися».

Нью-Йорк (фото Sky News)

Даша додає, що, незважаючи на назву «Марш матерів», у ході беруть участь й жінки без дітей та чоловіки.

У Будапешті на березі Дунаю організатори Маршу виклали 300 пар ношеного взуття в пам’ять про щонайменше 300 загиблих від авіаудару рф по Драматичному театру в Маріуполі.

«Спочатку ми просили закрити небо, звернути увагу на війну в Україні, — розповідає Даша Малахова про меседжі, які актуалізує Марш матерів. — Зараз є багато актуальних материнських питань. Ми закликаємо матерів із дітьми залишати потенційно небезпечні території. Ми пропрацьовуємо тему усиновлення, збираємо базу дітей, які залишилися сиротами через військове вторгнення росії. Другий напрям, в якому працюємо та який мене безмежно хвилює, це те, що багато українських дітей вивозять у росію, розділяють із сім’ями та моментально всиновлюють. Це жахливий злочин, фактично торгівля дітьми. Ми почали співпрацю з цілою групою європейських юристів, адвокатів, які готові займатися правами дитини».

У Берліні жінки організували перформанс в пам’ять про дітей, що загинули під час російської агресії в Україні. Стрічка із 136 розвішеними на ній дитячими шкарпетками символізувала 136 дитячих життів, що обірвалися лише за один місяць війни.

Організаторки включаются і в культурне питання, намагаються створювати українські бібліотеки у містах, де проводять марші, робити українські вечори, щоб познайомити іноземців із нашою культурою.

Акції проти насильства

У Європі пройшла низка акцій, які прагнули привернути увагу до насильства російських окупантів щодо жінок, дівчат і дітей. Коли світ дізнався про жахливі злочини росіян, іноземні активістки не могли мовчати.

Акція у Таллінні

Одна з перших акцій відбулася у Таллінні — жінки стояли біля посольства росії у спідній білизні з червоними плямами, у деяких із дівчат були пакети на голові. Ця акція справила величезне враження на світову спільноту, згодом її повторили активістки в інших країнах.

Акція у Вільнюсі біля посольства рф.
Фото lrt.lt

«Нас надихнули жінки з Таллінну та їхній протест перед російським посольством. У контексті війни сексуальне насильство є злочином, за який несуть відповідальність російські солдати, тому не було жодних сумнівів у тому, де має відбутися протест. Люди в Литві дуже схвильовані ситуацією в Україні, тому що ми довгий час жили під тиском росіян. Ми намагаємося зробити все, що в наших силах, для підтримки України, — говорить організаторка акції перед російським посольством у Вільнюсі Нерінга Буткуте.

Вільнюсі озеро перед російським посольством пофарбували в червоний колір.

За тиждень до протесту ставок перед посольством росії став артпростором для іншої акції — активістки пофарбували його в червоний колір, а литовська олімпійська чемпіонка Рута Мейлютіте перепливла водойму.

«Акція отримала назву “Я належу лише собі” — як послання агресорам про те, що вони не мають права утримувати людину та поводитися так, ніби вона є їхньою власністю. Ми розуміємо, що це не допомагає забути болісний досвід, але сподіваємося, що протести надихнуть жертв сексуального насильства висловитися та звернутися по допомогу. Багато хто з нас відчували шок і безпорадність після того, як дізналися про Бучу, тому солідарність стала одним зі способів підтримати жертв сексуального насильства», — говорить Нерінга Буткуте, яка разом з іншими двома дівчатами за два дні підготували акцію проти насильства.

«Під час акції протесту ми нарахували 80 учасниць. Кількість невелика, але повідомлення потужне. Це вплинуло на багатьох людей із багатьох поглядів. Ми зрозуміли, що у нас є достатньо натхненних людей, але їм бракує сміливості, щоби втілити ідеї у життя».

У Відні акцію на підтримку України проводила громадська організація Unlimited Democracy. З 2019 року вони займалися на теренах Австрії просвітницькою діяльністю щодо висвітлення гібридної війни рф, направленої проти України, а також протидіяли поширенню дезінформації з боку російської федерації серед австрійського суспільства.

Акція у Відні. Фото: Аліса Гусєва

«Ідея акції народилася у нас після жахливих та трагічних подій у Бучі. Ми були шоковані жорстокістю російських окупантів, які вбивали та ґвалтували жінок і дітей. Не передати словами той жах і біль, який пережили люди під окупацією російськими військовими, — говорять організаторки. — Цією акцією ми хотіли показати постраждалим, що світ стоїть за них, що світ знає про це і кожен, хто був до цього причетний, буде покараний. А також продемонструвати австрійському суспільству, що саме відбувається з українцями зараз, у цю хвилину, і що вони не мають права це ігнорувати та закривати на це очі, вдавати, що війна десь далеко й вона їх не стосується».

Акція у Відні. Фото: Аліса Гусєва

Вони розповідають, що дівчат-учасниць знайшли швидко, буквально за один день. Головна акторка на перформансі сама запропонувала показати «Україну в крові», яка все одно підтримує кожну й кожного в тяжкій боротьбі за свободу.

Вона повзала в скривавленому прапорі Україні в центрі Відня та тримала по черзі кожну дівчину за ноги. Це показує, що навіть залита кров’ю Україна буде завжди стояти за своїх людей.

«росія використовує насильство як зброю у війні, що і не дивно, бо навіть головний тиран їхньої держави це пропагує, давайте згадаємо “нравіца, не нравіца — тєрпі, моя красавіца”, фактично це нормалізація насильства в суспільстві на всіх рівнях. Такі акції покликані привернути увагу світу до цих тяжких воєнних злочинів країни-агресора, які в жодному разі не повинні залишитися без належного розслідування та покарання», — кажуть організаторки.

Одна на сцені

Під час виступу російськомовного стендап-коміка Нурлана Сабурова в Лос-Анджелесі на сцену вибігла мисткиня Юлія Косівчук. На ній була біла сукня, облита кров’ю, на знак протесту проти російської агресії. Комік, коли дівчину виводили зі сцени, недолуго пожартував про менструацію.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Divoche.media (@divoche.media)

«Я не була організаторкою акції, просто вирішила до неї долучитися, бо не можна мовчати. Мовчання — це злочин! Саме це я і намагалася сказати під час протесту. Квиток мені дали організатори мітингу проти Сабурова. Найважче було проникнути у зал. Після концертів у Сієтлі та Лос-Анджелесі охорона була дуже агресивно налаштована і ще до початку концерту перевіряла людей. Не пускали з українською символікою, — розповідає Юлія. — Мені не було страшно. В мені було стільки люті й ненависті, що я просто не могла не спробувати зупинити бодай одного покидька, що мовчить про війну і дозволяє собі брудні жарти в той час, коли українців жорстоко вбивають».

У залі було ще кілька українців, які домовилися почергово ставити коміку запитання про війну в Україні. Ті, хто ще не встиг висловитись, потайки знімали на камеру.

«Мене пробували зупинити аж четверо охоронців. Мені було байдуже. Цієї миті я думала про тих жінок, дітей, яким по-справжньому страшно, які у підвалах, яких катують, ґвалтують, вбивають. Коли той недоумок пожартував про місячні, і зал вибухнув реготом, то я в черговий раз переконалася, що ми з ними — паралельні світи. Але ми всі повинні діяти, ті, що за кордоном, — також, — говорить Юлія. — Акція спрацювала. У Чикаго після цього випадку скасували концерт, а згодом і в Ізраїлі були скасовані всі концерти коміка».

Дружини та сестри Азова

У Києві проходять акції на підтримку евакуації військових з Азовсталі у Маріуполі. На акцію  3 травня зібралось близько двох сотень людей – переважно дружини, сестри та матері військових, які або зараз заблоковані на Азовсталі, або загинули захищаючи Маріуполь.

Вони звертаються з вимогою до міжнародної спільноти звільнити військових через Азовське море. До керівництва ж нашої країни звертаються з проханням посприяти цьому. «Мені часто кажуть, що немає сенсу постійно говорити про це, але уявіть, якби там був хтось із ваших близьких, чи могли б ви просто сидіти склавши руки?» – каже сестра одного з військових, якій зараз поранений на Азовсталі.

Кожна акція, мітинг чи марш — надзвичайно важливі. Долучайтесь до ініціатив, які відбуваються у місті, де ви перебуваєте, або організовуйте власну спільноту та свої акції.

Читайте нас в Telegram-каналі, у Facebook та Instagram

Ми залишаємося незалежним та чесним жіночим виданням вже 7 років. На відміну від багатьох жіночих сайтів ми прагнемо відверто говорити про жінок та надати платформу для різноманітних голосів, які розповідають про справжнє життя, реальні проблеми жінок, їхні потреби, страхи, надії, про їхній досвід, успіх та досягнення. Кожна з нас заслуговує бути почутою. Кожна з нас може бути прикладом та натхненням для інших. Кожен, великий чи невеликий, внесок неймовірно цінний — він має важливе значення для захисту нашої редакторської незалежності та існування цього проєкту. Підтримайте DIVOCHE.MEDIA — від 50 гривень. Дякуємо!