До Міжнародного дня чоловіків, 19 листопада, Amnesty International розробила товари-стереотипи про чоловіків на соціальній платформі «Все не для дому» — першому онлайн-магазині про насильство.
Гаманець «Маєш утримувати родину», носовичок «Хлопці не плачуть», парфум «Поклик природи», ремінь «Виростеш і подякуєш за науку» — це ті знайомі, але нав’язані та схвалені суспільством речі, які символізують сценарії фізичного, сексуального, психологічного й економічного насильства.
«У Міжнародний день чоловіків на прикладі стереотипних товарів і ситуацій ми хочемо продемонструвати табуйовану і майже невидиму проблему — насильство щодо чоловіків. Дійсно у контексті гендерно обумовленого насильства зазвичай більше говорять про жінок, бо саме жінки найчастіше потерпають від нього. Про чоловіків-кривдників згадують менше. І практично замовчують — тих чоловіків та хлопців, котрі зазнають насильства у своїх родинах, у навчальних закладах, на роботі та на вулиці. В Україні таких випадків чимало, тож варто визнати проблему і почати її розв’язувати на рівні держави», — зазначила директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.
В основу товарів-стереотипів на сайті «Все не для дому» лягло всеукраїнське соціологічне опитування «Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків», що його провела Amnesty International у квітні–травні 2021 року. Результати підтвердили, що українські чоловіки зазнають насильства на всіх етапах свого життя, найчастіше — з боку інших чоловіків, але переважно замовчують ці випадки. Майже кожен четвертий український чоловік повідомив, що зазнавав фізичного насильства на вулиці в дорослому віці. Натомість досвід домашнього насильства у дорослому віці в ролі постраждалого пережили тільки 6% громадян чоловічої статі. Дещо більше від різних форм насильства опитані чоловіки потерпали в дитинстві і юності. Про випадки ляпасів або побиття ременем удома до 16 років розповіли — аж 65% опитаних.
Гендерні стереотипи й нормалізація насильства у суспільстві призводить до замовчування проблеми, і як наслідок її загострення. «Чоловіки – не слабаки», «Чоловіки-годувальники», «Чоловіки розв’язують проблеми самостійно» — стереотипи, від яких варто відмовлятися на користь популяризації гендерної рівності, взаємоповаги й нульової толерантності до усіх форм насильства.
Ефективним рішенням для пришвидшення якісних і системних змін на сьогодні є ратифікація Стамбульської конвенції проти насильства, яка допоможе вдосконалити законодавство та роботу відповідальних органів у сфері протидії домашньому гендерно зумовленому насильству і яка зобов’язує уряди визнавати потерпілими, зокрема, чоловіків.
