У Китаї, попри заклики влади до жінок народжувати більше дітей, дедалі більше скорочується кількість населення та погіршується економічна ситуація. Не допомогли Комуністичній партії країни навіть бонуси у вигляді дешевшого житла, податкових пільг та виплат — китайські жінки продовжують уникати шлюбів та дітонародження.
За даними Національного бюро статистики, у 2023 році в Китаї народилося 9,02 мільйона немовлят (у 2022 році — 9,56 мільйона), і ця цифра знижується сьомий рік поспіль, до того ж у країні проживає більше людей похилого віку, ніж будь-де у світі. Протягом року померли 11,1 мільйона людей, станом на початок року загальна чисельність населення Китаю становила 1,409 мільярда осіб, що свідчить про скорочення на два мільйони, повідомляє The New York Times.
Демографічна криза, яка настала після впровадження норми «одна сім’я — одна дитина», завдає ударів системам охорони здоров’я та пенсійного забезпечення. До того ж політика однієї дитини призвела до появи покоління жінок, які були єдиними дітьми в сім’ях, здобули освіту та можливість побудувати кар’єру, а тепер змушені протистояти зусиллям влади повернути їх до «більш традиційних ролей».
Але експерт(к)и стверджують, що в цих зусиллях бракує будь-яких спроб розв’язати проблему, яка сформувала погляди жінок на виховання дітей: глибоко вкорінену гендерну нерівність. Закони, покликані захищати жінок та їхню власність, а також гарантувати, що до них ставляться рівно, зазнали невдачі.
«Жінки все ще не відчувають себе достатньо впевненими, щоб мати дітей у нашій країні. Схоже, що урядова політика народжуваності спрямована лише на народження дітей, але не захищає людину, яка народжує. Це не захищає права та інтереси жінок», — сказала спеціалістка із соціальних медіа з південної провінції Гуандун Рашель Чен.
Пропагандистські кампанії та спонсоровані державою заходи для побачень спонукають молодих людей одружуватися та народжувати дітей, адже у Китаї не заведено, щоб неодружені пари або одна людина мали дітей. Державні ЗМІ переповнені закликами до китайської молоді взяти участь у «омолодженні нації».
Проте жінки в Китаї сьогодні мають кращу обізнаність про свої права, а також щодо сексуальних домагань і дискримінації на робочому місці. Влада намагалася заглушити публічні обговорення жіночих питань та змусити феміністичний рух Китаю замовкнути, але його ідеї про рівність залишаються поширеними.
«Протягом останніх 10 років завдяки інтернету сформувалася величезна спільнота феміністок. Сьогодні жінки мають більше можливостей», — розповіла китайська активістка за права жінок Чжен Чуран.
На папері в Китаї діють закони про підтримку гендерної рівності. Наприклад, дискримінація при працевлаштуванні за ознакою статі, раси чи етнічного походження є незаконною. На практиці компанії розміщують оголошення про пошук кандидатів-чоловіків і дискримінують співробітниць, каже активістка Гу Цзін, яка допомагала надавати юридичну підтримку жінкам, які стикаються з дискримінацією та сексуальними домаганнями на робочому місці.
У 2014 році вона подала до суду на державну компанію Dongfang Cooking Training School після того, як їй сказали не подаватись на роботу, оскільки вона жінка. Вона перемогла, але отримала лише близько 300 доларів компенсації.
Кількість укладених шлюбів у Китаї знижується вже дев’ять років. Ця тенденція, яка колись обмежувалася здебільшого містами, поширилася й на сільську місцевість.
Жінки не хочуть укладати шлюби через домашнє насильство та складну процедуру розлучення. Зокрема, обов’язкові 30 днів «на роздуми» перед офіційним визнанням розлучення та високий відсоток відмов у суді, якщо чоловік оскаржує рішення жінки.
Аналіз майже 150 тисяч судових рішень у справах про розлучення, проведений професором Університету Індіани Етаном Майкельсоном, показав, що близько 80% клопотань, поданих жінками, були відхилені суддею з першої спроби, часто за наявності доказів домашнього насильства. Коефіцієнт відмови для другої спроби становить близько 70%.
Так, минулого літа жінці в північно-західній провінції Ганьсу відмовили в проханні про розлучення попри докази домашнього насильства — суддя сказав, що парі потрібно залишитися разом заради своїх дітей. Ще одну жінку в південному місті Гуанчжоу вбив її чоловік під час 30-денного періоду розлучення.
У 2011 році Верховний народний суд постановив, що під час розлучення будинки ділити не будуть, а натомість передаватимуть у власність особі, чиє ім’я було в акті, — рішення, яке надає перевагу чоловікам.
- З 1980-го до 2015 року Китай проводив жорстку політику однієї дитини, оскільки вважав, що завелика кількість людей перевантажує земельні, водні та енергетичні ресурси країни. За другу дитину змушували сплачувати величезний штраф, а в окремих випадках застосовувалися примусові аборти та стерилізація.
- У 2013 році уряд Китаю визнав, що контроль над народжуваність призвів до скорочення працездатного населення. Тож з 1 січня 2016 року політика «одна сім’я — одна дитина» була скасована. У 2021 році влада Китаю дозволила сім’ям мати трьох дітей. Проте тепер чимало жінок взагалі не планують народжувати або вже не хочуть мати багато дітей, зокрема, через загрозу кар’єрі та значні витрати на догляд за дітьми.
- У березні 2023 року політичні радники уряду запропонували надати самотнім та незаміжнім жінкам доступ до заморожування яйцеклітин та лікування ЕКЗ. Згідно з законодавством Китаю у галузі охорони здоров’я, незаміжні жінки не можуть користуватися репродуктивними технологіями. Такі медичні послуги надають лише подружнім парам, і вони повинні підтвердити свій сімейний стан, показавши свідоцтво про шлюб.
- Письменниця-фрілансерка Тереза Сю не перший рік судиться з лікарнею, яка відмовилася заморозити її яйцеклітини через те, що вона незаміжня.
