Жінки рідше керують великими медіахолдингами та рідко обираються для висвітлення важливих тем. Це призводить до дискримінаційного висвітлення різних статей в журналістських матеріалах.
Про це свідчать результати першого в Україні дослідження «Гендерний профіль українських медіа», проведеного Національною радою з питань телебачення і радіомовлення у співпраці з ГО «Жінки в медіа». До опитування долучилися 206 українських медіа на підконтрольних уряду територіях, у яких сумарно працює 4820 працівників і працівниць.
Більшість із співробітників/ць становлять жінки — 53% (відповідно чоловіків — 47%). Лише у медіа, які мають ліцензію на телебаченні та радіо водночас, більшість працівників — чоловіки. Середній вік працівників/ць загалом становить 40 років. Для жінок середній вік — 40 років, для чоловіків — 41 рік. Найчисленніша вікова група співробітників/ць компаній — 36–60 років (це 58%). Другою за чисельністю (36%) є молодь — 18–35 років. Що старшою є вікова група, то більший у ній відсоток чоловіків.

Також за результатами аналізу дослідниці/ки виявили розподіл на «жіночі» та «чоловічі» професії, які умовно можна поділити на творчі та технічні. Так, повʼязані зі створенням і дистрибуцією контенту та творчі професії диспропорційно представлені жінками, тоді як технічні професії — чоловіками. Серед керівництва медіа — 52% жінок і 48% чоловіків.

Водночас зазначається, що журналісток, ведучих, фахівчинь із маркетингу, піару та продакшену більше у молодших вікових групах. Що старшими є ці групи, то більше вони представлені чоловіками. Така ж тенденція простежується серед фрілансерів/ок, а також серед працівників/ць підтримки, адміністраторів/ок та інших підрозділів.

Під час дослідження було також виявлено, що навчання і перепідготовку в компаніях проходили тільки 12% працівників, більшість із них — жінки (59%).
Найбільш популярними соціальними політиками в компаніях є: гнучкий робочий графік, відпустки по догляду за дитиною та повний соціальний пакет. Ці та інші соціальні політики застосовують менш ніж половина компаній, проте частіше це відбувається щодо жінок.
Найбільший гендерний розрив є у застосуванні політик відпустки по догляду за дитиною: для жінок її надавали 54% компаній, а для чоловіків — лише 17% компаній.
Гнучкий робочий графік для жінок застосовують 52% компаній, для чоловіків — 47%, повний соціальний пакет для жінок застосовують 41% компаній, для чоловіків — 36%.
- Раніше ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського жіночого фонду провели дослідження щодо становища журналісток та інших працівниць медіа в Україні після початку повномасштабної війни. Виявилося, що на тлі зниження доходів жінок у медіа робоче навантаження збільшилося.
- За даними Інституту масової інформації, з другого кварталу 2022 року в україні фіксують падіння показників присутності жінок у медіа. Протягом кількох місяців від початку повномасштабної війни в українських ЗМІ тривало «сексистське затишшя» — редакції майже не публікували принизливих текстів та заголовків про жінок. Проте згодом видання поступово почали повертатися до «жовтих» практик.
- Станом на вересень 2023 року в матеріалах українських медіа присутній гендерний дисбаланс: лише 16% коментарів припадають на жінок-експерток, водночас чоловіки коментують 84% випадків.
Фото: cottonbro studio: Pexels