Історія мережі манікюрних салонів Bunny nails почалася у 2014 році, коли Антоніна та Олексій Кроливець відкрили перший салон у Києві. За дев’ять років роботи мережа розширилася та розвивається у двох країнах та трьох містах.
«Тоді мене зацікавила індустрія, і ми почали проєкт, адже я бачила в цьому потенціал. Як і в будь-якій індустрії, на початку діяльності ми вивчали специфіку роботи та натрапляли на труднощі, — розповідає Антоніна. — Я взагалі думаю, що один у полі — не воїн. І щоб створювати класні продукти та надавати якісний сервіс, потрібна конкуренція. Бо лише висококонкурентний ринок дає можливість постійно зростати, вдосконалюватися, саме так створюється щось унікальне. Тому нам ніколи не було цікаво стати одноосібними лідерами чи монополістами, я вважаю таку стратегію програшною. Ми завжди хотіли робити щось, що покращуватиме життя інших, і тут не обійдешся своїм проєктом. Щоб зробити кращим життя людей, потрібна велика розвинена індустрія, де багато класних конкурентів, партнерів, спеціалістів, де є цікаві ідеї, і де ви разом робите щось велике».
«У квітні провели навчання для переселенок та дали їм роботу»
Зараз одна з важливих частин мережі — Bunny academy, яка була заснована вісім років тому, але шість із половиною з них існувала винятково на потреби Bunny nails.
Все змінилося у 2022 році, коли у мережі зрозуміли, що не всі майстрині можуть повернутися до роботи — багато жінок виїхали з міста та країни через війну.
«Коли навесні ми повернулись до роботи, із команди було лише 20%. Водночас до Києва приїздили ті, хто втратили все, і їм потрібна була робота. Так ми зібрали жінок-переселенок і у квітні провели перше навчання, після якого майстрині залишились у нас працювати, — говорить Антоніна. — Ми зрозуміли, що це потрібне навчання, а тим паче після нього даємо можливість працевлаштуватись. За минулий рік ми провели 258 курсів, а загалом за весь час існування випустили вже понад 1000 майстринь. І дуже пишаємось цим проєктом, бо за нашими випускницями вже стоїть черга, хоча наша мережа в цій черзі перша».
Зараз у мережі Bunny nails готуються до першого чемпіонату cеред майстринь мережі. Антоніна розповідає, що ідея провести таке свято для команди виникла ще у 2019 році, коли відвідували чемпіонат у Швейцарії.
«Чемпіонат побудований на ідеї команди та ком’юніті. Ми зробили його не класичним змаганням, а перетворили на можливість перевірити себе, перейти на новий рівень майстерності, вийти із зони комфорту. Для номінацій обрали найпопулярніші послуги мережі, які дівчата роблять щодня. Ми дали їм можливість тренуватись, готуватись, з ними працюють і наші викладачки, і зовнішні тренерки, вони цілий місяць зайняті підготовкою. Коли не зайдеш в кімнати персоналу, там цілодобові обговорення, консиліуми, пошуки моделей, технік вкластись у таймінг. Для команди це дуже крутий кейс співпраці, допомоги, взаємопідтримки».
«Покращити психологічний стан команди — першочергова мета»
Антоніна Кроливець говорить, що у чемпіонату є декілька цілей, чи не найперша — покращити психологічний стан команди. «Перше, що ми очікуємо — це те, що в складний час, у час війни ми можемо дати нашим людям щось більше, ніж роботу, ми на місяць зайняли їхні голови підготовкою та тренуваннями. Їхній фокус там, і це покращує психологічний стан, бо дарувати красу та надавати якісний сервіс, коли летять ракети, дуже важко. Друге — це підвищить кваліфікацію, бо дівчата постійно в тренуваннях: до роботи, після роботи, у вихідні відточують свою майстерність 24/7. Третє — це суспільне визнання, бо бути чемпіонкою, мати золоту медаль і отримати звання кращої з кращих — це почесно. Бо наші майстрині є частиною команди, яка робить такі події, не тільки ми як власники, кожна з них впливає на всю індустрію. Тому як власниця бізнесу в результаті я хочу бачити щасливу команду, найкращих професіоналок України».
Попри те, що індустрія продовжує розвиватися, а в Україні дуже високі стандарти сервісу та надання послуг, досі існують стереотипи щодо манікюрних послуг. З ними у Bunny nails борються усі дев’ять років існування.
«Ми працюємо з тим, щоб професія була визнаною, щоб майстринь не шеймили і не цькували. Бо найбільше крається серце, коли вони йдуть із професії не через те, що їм не подобається, а тому, що їх змушує оточення. Я хочу дати можливості майстриням. Для цього у далекому 2016-му ми почали з ними їздити в Європу на виставки та чемпіонати, я дуже хотіла показати їм інший світ, новий погляд на професію. Бо вони в нас круті, вони дарують усмішки та красу людям, варті поваги та визнання. Ми щороку робимо різні невеличкі проєкти, які допомагатимуть змінювати суспільне ставлення до дівчат та хлопців».
«Досвід, наполеглива праця та безліч годин навчання». Учасниця чемпіонату Bunny nails про свою роботу
У перервах між підготовкою до чемпіонату ми поговорили з двома майстринями, розпитавши про їхній кар’єрний шлях, стереотипи та плани.
Ірина Стьопочкіна, топмайстриня Bunny nails: «Коли я була вагітна другою дитиною, то вирішила, що мені потрібна професія з більш-менш вільним графіком та гарною оплатою.
Прикладом для мене була моя подруга, яка на той час вже багато років займалася манікюром та дуже гарно цим заробляла, навіть більше, ніж її чоловік. Тому я й вирішила піти в цю професію. Я хотіла стати гарною спеціалісткою та мати велику клієнтську базу. Коли починала працювати, то найважче для мене виявилось працювати за часом, тобто вкладатись у певний час послуги. Мені здавалось, що я дуже повільна для цієї професії. І кожного разу, коли їхала додому зі стажування, в мене були мокрі очі. Я думала про те, що, мабуть, це не моє. Потім згадувала про свою мету та практикувалась більше і більше. Завдяки зусиллям і наполегливості в мене вийшло робити манікюр швидко та я почала працювати в салоні»
«Так, звичайно, я часто стикалася з таким стереотипом. Як і кожна майстриня. Чомусь деякі люди не сприймають цю професію серйозно, кажуть, що “багато розуму не треба, щоб бути майстром…”, і це дуже образливо. Особливо було образливо на початку моєї кар’єри. Але зараз я не сприймаю це серйозно, бо знаю, скільки в себе вкладає майстриня, скільки навичок ми маємо, скільки всього знаємо, скільки можливостей у нас є для розвитку. Зміни в суспільстві, звичайно, є, особливо коли почалась повномасштабна війна. Багато моїх знайомих залишились без роботи, а я вже через два тижні мала змогу працювати та заробляти гроші, годувати свою сім’ю. Після такого деякі захотіли теж отримати цю професію. Багато моїх колег виїхали за кордон та змогли знайти собі роботу, бо професія майстрині манікюру — це ремесло, яке завжди з тобою, й ти можеш працювати будь-де».
«Чемпіонат Bunny nails — перший, у якому я беру участь. Для мене це новий досвід, можливість обмінятися своїм професійним досвідом з іншими майстринями, дізнатись якісь нові лайфхаки, бо у кожної вони свої. Досить цікаво, як мою роботу оцінять справжні гуру нашої професії. Можливо, після цього чемпіонату в мене виникне бажання брати участь у національних або міжнародних змаганнях. Найближча мета — це стати викладачкою Bunny Academy. Я вже пройшла курс та активно готуюсь до викладання. А також у майбутньому планую опанувати професію подологині, бо мені це дуже цікаво і хочеться ще більше допомагати людям».
Жанна Бабій, топмайстриня Bunny nails: «Роботу в галузі манікюру я почала приблизно три роки тому. Амбіції спочатку були мінімальними, а плани приземленими та більш матеріальними. З плином часу, появою перспектив розвитку та кар’єрного зростання амбіції почали ставати більшими, а цілі — масштабнішими. Спочатку я ставила за мету мати стабільний дохід, а зараз хочу викладати».
«Мені здається, кожна та кожний, хто працює у цій галузі, так чи інакше стикається зі стереотипами щодо професії: несерйозно, неперспективно, небезпечно, неамбітно і ще дуже багато синонімів. Але наразі, попри вплив зовнішніх факторів, таких як ковід і війна, професія залишається актуальною та потрібною, а крім цього ще й добре оплачуваною. Тому люди відчули зміни. Кажуть, якщо хочеш щось змінити, почни з себе, тому і я почала зміни власного уявлення про професію з появою перспектив її розвитку. Я зрозуміла, що це щось більше, ніж просто манікюр, це ціле мистецтво, яке потребує постійного навчання і вдосконалення себе. В моєму випадку професія, окрім задоволення, приносить стабільний хороший дохід, що дозволяє відчувати себе більш впевненою та вільною. В цій галузі фінансового успіху допомогли досягти досвід, наполеглива праця та безліч годин навчання. Як-то кажуть, мотивація, концентрація та інтервальність».
«До цього я не брала участь у жодному чемпіонаті, хоч і мала цікавість до цього. Наразі планую взяти участь у внутрішньому чемпіонаті Bunny nails. Цікаво випробувати свої сили та навички в конкуренції з іншими досвідченими майстринями. В майбутньому планую розвиватись за напрямом викладацької діяльності. Тому всі подальші цілі тісно взаємопов’язані з цим напрямом і вже на півдорозі до реалізації. Наразі я працюю над створенням базового курсу з педикюру. І дуже вірю в те, що наступного місяця зможу втілити його в життя».
«Хочу вивести професійну освіту в галузі манікюру на новий рівень»
Спостерігаючи за роботою мережі салонів та академії, починаєш розуміти, що для Олексія та Антоніни Кроливець надзвичайно важлива професійність команди, її психологічний стан, вмотивованість та амбітність. Не останню роль у цьому відіграє і чітка карта кар’єрного зростання у мережі салонів.
«Для кожного наступного рівня кар’єри потрібно опанувати нову навичку, це дуже стимулює майстринь. По-перше, щороку у дівчат є обов’язковий курс підвищення кваліфікації коштом компанії. Курс ми розробляємо за результатами аналізу відділу якості за даними минулого року. Також відстежуємо показники кожної майстрині та працюємо за індивідуальними програмами залежно від того, що є для неї складним, чи з огляду на перелік технік, якими вона володіє, — розповідає Антоніна. — Зараз, наприклад, ми плануємо впроваджувати нову послугу в мережі, для цього компанія придбала навчання у зовнішньої академії. За результатами впровадженої послуги будемо робити оцінку: чи потрібно далі навчатись у цій академії, чи актуальна послуга, чи потрібно збільшити кількість майстринь, що володіють нею? У такий спосіб вже буде побудована стратегія навчання на наступний період».
Антоніна впевнена, що можливостей для розвитку у професії безліч. За два роки роботи в компанії майстриня зростає з нуля до топрівня. «Далі кожна робить свій вибір: хтось надає перевагу участі в чемпіонатах, змаганнях, опануванню нових технік і впровадженню їх у мережу, інструкторству, викладанню. Хтось опановує нову професію, наприклад у галузі подології. Наразі одна зі співробітниць, спеціалістка з подологічного педикюру, навчається коштом компанії у Польщі, щоб отримати диплом європейського зразка, бо в Україні ще немає такої професійної освіти. А ще можна створювати артколекції мережі, бути технологинею, директоркою студії (до речі, чотирма з вісьмох студій керують колишні майстрині). Є багато напрямів — з техніки, специфіки, матеріалів, управління».
Окрім кар’єрного зростання, інший виклик індустрії — навчання. І тут Bunny academy хоче докорінно змінити ситуацію з сертифікацією. Наразі професійні курси не мають єдиного стандарту, а в училища за професією майже не йдуть. Відсутність сертифікації та стандартів на курсах шкодять індустрії, адже манікюр — це не тільки про естетику і красу, це насамперед про здоров’я і безпеку».
«Я дуже хочу вивести професійну освіту майстрів на новий рівень. Ми хочемо почати роботу над отриманням державної ліцензії на надання освіти майстрам манікюру, побудувати велику академію з великою командою викладачів, яких ми самі навчимо, які будуть створювати навчальні продукти за нашими методологіями. Це має задати новий стандарт ринку освіти та допомогти роботодавцям отримувати готових спеціалістів, а не на ходу довчати їх».
