Жінкам з аутоімунними захворюваннями на 74% частіше, ніж чоловікам, пояснювали проблеми зі здоров’ям психосоматичними причинами.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Кембриджським університетом та Університетом Східної Англії, що були опубліковані в журналі Lancet eClinicalMedicine. У дослідженні взяли участь 6607 людей з аутоімунними захворюваннями. Більшість із них становили жінки (91,2%), білошкірі (87,8%), які мешкали у Великій Британії (69,7%).
Аутоімунні захворювання — це хронічні стани, за яких імунна система людини помилково розпізнає власні клітини, тканини чи органи як чужорідні та починає їх атакувати. До них належать діабет першого типу, системний червоний вовчак, тиреоїдит Хашимото, хвороба Бехтерєва (анкілозивний спондиліт), ревматоїдний артрит, васкуліт та багато інших. Від аутоімунних захворювань страждають сотні мільйонів людей — на жінок припадає приблизно 70–80% випадків у всьому світі.
Діагностика аутоімунних захворювань може бути складною, оскільки більшість із них спочатку викликають такі симптоми, як втома, біль, порушення сну або поганий настрій, які є поширеними серед населення загалом.
«У пацієнтів з аутоімунними захворюваннями можуть виникати симптоми, які важко пояснити з медичного погляду, і іноді може знадобитися кілька місяців або років, перш ніж діагноз стане зрозумілим. Наші результати підкреслюють, що пояснення, пов’язані з психологічним або психічним здоров’ям, можуть бути надані занадто рано. Це стосується обох статей, але наше дослідження показує, що жінки можуть бути особливо вразливими до таких типів помилкових діагнозів», — розповіла провідна авторка дослідження, докторка Норвіцької медичної школи Університету Англії та кафедри громадського здоров’я і первинної медичної допомоги Кембриджського університету Мелані Слоун.
За даними дослідження, деяким жінкам доводилося значно довше чекати на встановлення діагнозу, що призводило до тривалих затримок лікування їхнього захворювання. Найпоширенішою відповіддю серед чоловіків був термін менш ніж три місяці від появи симптомів до встановлення діагнозу (21,2%), тоді як серед жінок — від одного до двох років (15,7%). Протягом першого року діагноз отримали 49,7% чоловіків і 39,7% жінок. Водночас затримка на чотири роки або більше траплялася у 31,8% жінок і 25,5% чоловіків.
Також 43% жінок повідомили, що їхні симптоми пояснювали психіатричними причинами (серед чоловіків — 33%). Водночас 34% жінок стикалися з тим, що їхні симптоми вважали психосоматичними — тобто спричиненими або посиленими психологічними чинниками (серед чоловіків — 22%).
- Жінкам під час лікування рідше, ніж чоловікам із подібними показаннями, призначають операції та складні медичні процедури. Про це свідчать результати глобального огляду досліджень англійською мовою за 2018–2023 роки, які опублікували британські науковці Міріам Вінхейзен та Ендрю О’Меллі з Університету Сент-Ендрюса у Шотландії у науковому журналі PLOS One.
- Також DIVOCHE.MEDIA розповідало про гендерні упередження навколо мігрені, яке вважають «жіночою хворобою», та чому цей стан потребує уваги та лікування. Попри те, що за минуле століття був здійснений значний прогрес у вивченні мігрені, захворювання досі не сприймають серйозно.
Фото: Antoni Shkraba: Рexels
