Понад 40% жінок обмежують свою активність у соцмережах через онлайн-насильство — ООН

30.04.2026
219 переглядів
2 хв на читання
Як онлайн-насильство в епоху ШІ впливає на публічну діяльність жінок

Розвиток штучного інтелекту посилює тиск на жінок: згенеровані діпфейки, секстинг та онлайн-домагання дедалі частіше стають інструментами, що обмежують їхню участь у суспільному житті.

Про це свідчать результати нового дослідження «Переломний момент: вплив, прояви та виправлення онлайн-насильства в епоху штучного інтелекту», проведеного структурою «ООН-Жінки» разом із дослідницями з Лондонського університету Сіті Сент-Джордж та лабораторією цифрової криміналістики TheNerve.

Наприкінці 2025 року в межах дослідження були опитані понад 640 правозахисниць, активісток, журналісток, медіапрацівниць та інших жінок, чия робота пов’язана з публічною діяльністю, зі 119 країн. Опитування показало, що майже кожна третя (27%) респондентка зазнавала сексуальних домагань або отримувала небажані інтимні зображення (кіберфлешинг), а 12% стикалися з поширенням особистих фото, зокрема інтимного характеру, без їхньої згоди (порнопомста). Ще 6% жінок постраждали від діпфейків.

На думку авторок звіту, онлайн-насильство часто є навмисним та скоординованим, спрямованим на те, щоб витіснити жінок із суспільного життя, «підриваючи їхні професійний авторитет та особисту репутацію». Ця стратегія вже дає результати: 41% усіх респонденток заявили, що вони вдаються до самоцензури у соціальних мережах, щоб уникнути насильства, тоді як 19% повідомили про приховування своєї позиції в професійному контексті.

Для журналісток та працівниць медіа картина ще тривожніша: 45% повідомили про зниження активності в соцмережах у 2025 році (що на 50% більше, ніж у 2020 році), а майже 22% — про самоцензуру у своїй роботі.

Інші помітні тенденції вказують на зростання кількості судових позовів та повідомлень до правоохоронних органів. У 2025 році журналістки та медіапрацівниці вдвічі частіше зверталися до поліції через випадки онлайн-насильства (22% проти 11% у 2020 році).

У звіті також було наголошено на поширених недоліках реагування, оскільки лише у 15% випадків поліція вжила правових заходів. Ще чверть респонденток, які звернулися до поліції, сказали, що їх змусили почуватися винними та ставили такі запитання, як «Що ви зробили, щоб спровокувати насильство?» Така ж частка респонденток сказала, що правоохоронці змусили їх почуватися відповідальними за самозахист від подальшої шкоди.

Онлайн-насильство серйозно впливає на здоров’я та добробут жінок. Згідно з результатами дослідження, майже чверть (24,7%) опитаних журналісток та працівниць медіа мали діагностований тривожний розлад або депресію, пов’язані з негативним досвідом, а майже 13% повідомили про діагноз посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

«Штучний інтелект робить насильство легшим та більш руйнівним, і це сприяє втраті важко здобутих прав у контексті відступу від демократії та мережевої мізогінії. Наш обов’язок — забезпечити, щоб системи, закони та платформи реагували так невідкладно, як того вимагає ця криза», — сказала очільниця відділу боротьби з насильством щодо жінок у структурі «ООН-Жінки» Калліопі Мінгеру.

 

Фото: Andrea Piacquadio: Pexels