Аліса Коваленко і Марися Нікітюк знімають фільм «Сліди» про сексуальні злочини армії росії та боротьбу українок за справедливість

23.12.2025
497 переглядів
3 хв на читання
Аліса Коваленко і Марися Нікітюк знімають документальний фільм Сліди про воєнні злочини росії та боротьбу українок за справедливість
Кадр із фільму «Сліди»

Українські режисерки Аліса Коваленко та Марися Нікітюк працюють над документальним фільмом «Сліди» про солідарність жінок у боротьбі з сексуальними злочинами російських військових та прагнення до справедливості.

Стрічка розповідає історії шести ​українських жінок, які пережили сексуальне насильство​ внаслідок російської війни в Україні, починаючи з 2014 року. Попри важкий травматичний досвід, героїні фільму вирішили не мовчати, вийти з тіні «жертв» та об’єднатися, щоб ​боротися за справедливість та чинити опір російській агресії​. Їхні відверті свідчення складаються у колективну пам’ять про злочини проти людяності. Фільм також показує шлях до відновлення, силу солідарності жінок у взаємній підтримці та спільній боротьбі. «Сліди» є одночасно документом воєнних злочинів та систематичного використання сексуального насильства росією як зброї війни в Україні.

Унікальність фільму полягає також у погляді зсередини: Аліса Коваленко сама є постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, якого зазнала під час перебування в полоні на Донбасі у 2014 році. Вона стала однією з перших жінок в Україні, які публічно засвідчили свій досвід полону, а також долучилися до спільноти постраждалих SEMA Ukraine.

«Після пережитого у 2014-му я понад рік мовчала і не могла поділитися цим із жодним зі своїх близьких людей, друзів, родини. У 2019 році Ірина Довгань запросила мене на першу зустріч жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури в полоні, і незабаром ми стали першою громадською організацією в Україні, що об’єднала постраждалих від СНПК, — SEMA Ukraine. Ми багато говорили про різні види адвокаційної роботи, і створення документального фільму постійно опинялося у фокусі наших обговорень. Попри моє розуміння важливості цього фільму, було непросто на це наважитися. Після початку повномасштабної війни та деокупації наших території та усіх почутих страшних історій насильства звідти усвідомлення важливості цієї стрічки значно переважило мої внутрішні страхи», — розповіла режисерка.

На думку Марисі Нікітюк, фільм став прикладом «жіночого плеча», справжнього сестринства, вітальної сили, якою є жінки, коли вони підтримують одна одну.

«Коли Аліса запропонувала мені стати співрежисеркою документального фільму, я погодилась майже одразу. Я дуже хотіла допомогти — як умію, через творення, через рефлексію. І я рада, що ми робили це вдвох: дивились матеріал, формували потік цього фільму і викристалізовували його звучання. Ми були підтримкою одна одній», — зауважила вона.

В Україні документальний фільм «Сліди» ще на стадії виробництва здобув низку нагород індустріальної секції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у червні 2025 року. Створення стрічки стало резонансним та отримало підтримку і за кордоном. Короткометражний фільм «Сліди. Уривки» (18 хвилин), який є спеціальною адвокаційною версією повнометражного фільму для міжнародної кампанії соціального впливу, презентували на низці спеціальних показів та публічних дискусій, зокрема за участі герцогині Единбурзької — відомої міжнародної адвокатки у сфері протидії сексуальному насильству під час збройних конфліктів. Також вагомим кроком до підтримки фільму стало рішення однієї з найвідоміших у Європі компаній суспільних мовників ARTE France придбати фільм для показу на своїх платформах:

«Для нашої жіночої команди створення цього фільму — це чергова можливість донести світу історії українських жінок, які пережили сексуальне насильство через злочини російської армії. Саме тому рішення компанії ARTE France придбати для показу документальний фільм “Сліди” (Survivantes de l’invasion) ще на стадії його виробництва є для нас надзвичайно важливим актом солідарності. Це не лише підтримка української команди, яка працює в умовах війни, а й можливість бути почутими далеко за межами України, звернутися до широкої європейської аудиторії з історією, що потребує уваги, співпереживання та справедливості. Для нас ця співпраця означає більше, ніж фінансування чи дистрибуцію. Це знак того, що світ готовий слухати, а українські жінки не залишаються наодинці зі своїм досвідом. Їхні історії стають частиною спільної європейської пам’яті», — наголосили продюсерки фільму Ольга Брегман та Наталія Лібет (незалежна кіновиробнича компанія 2BRAVE Productions).

Виробництво фільму підтримали SEMA Ukraine разом із Dr. Denis Mukwege Foundation, польські продюсери Message Film разом із Polish Film Institute, International Media Support, HIAS, а також Українська кіноакадемія у співпраці з NETFLIX FUND for CREATIVE EQUITY. Окрема підтримку для промоції стрічка отримала від Українського інституту у співпраці з EURIMAGES.