Після повномасштабного вторгнення росії в Україну сексуальні домагання до жінок почали відбуватися в місцях, де вони не відбувалися раніше, зокрема в укриттях.
Про це розповіла віцепрезидентка ГО «Ла Страда — Україна», юристка Марина Легенька під час пресконференції на тему «Сексуальні домагання — гострі шипи в усіх сферах життя суспільства».
«Гаряча лінія ГО “Ла Страда — Україна” отримує звернення від початку повномасштабного вторгнення від жінок, які зазнавали сексуальних домагань у місцях, які б мали бути місцями безпеки, але вони ставали додатковими місцями небезпеки», — сказала вона.
Водночас юристка зауважила, що нині існує велика проблема з доведенням і реагуванням на такі випадки, адже відповідальність настає лише у разі фізичних сексуальних домагань, бо це підпадає під статті 153 (Сексуальне насильство) та 154 (Примушування до вступу в статевий зв’язок) Кримінального кодексу України. Загалом, пояснила Легенька, виділяють три види сексуальних домагань:
- вербальні (коментарі сексуального характеру, жарти, принизливі сексуалізовані зауваження стосовно зовнішнього вигляду, погрози вчинити дії сексуального характеру тощо);
- невербальні (фотографії оголених статевих органів, сексуалізовані звуки тощо);
- фізичні (дотики, примусові обійми, поцілунки, примус до статевого акту).
Юристка наголосила, що в українське законодавство потребує змін у цьому питанні, зокрема впровадження чіткої норми, яка б виділила сексуальні домагання як окремі діяння, за які передбачена відповідальність.
Зі свого боку урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що в Україні створена робоча група, яка розробляє зміни до закону про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Зокрема, вже напрацьована пропозиція щодо осучаснення визначення «сексуальні домагання». Також Міністерство внутрішніх справ затвердило інструкцію щодо розслідування випадків дискримінації сексуальних домагань.
- У листопаді 2023 року український парламент підтримав зміни до Кодексу про адмінпорушення, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі, щоб узгодити його зі Стамбульською конвенцією.
- Стамбульська конвенція або Конвенція Ради Європи про попередження і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнього насильства — міжнародна угода, уперше підписана 2011 року. Першою країною, яка ратифікувала цей документ, стала Туреччина. Вона ж першою скасувала конвенцію через 10 років — у березні 2021 року. Наразі конвенцію підписали понад 40 країн.
- Україна брала участь у розробці конвенції та підписала її 11 листопада 2011 року, але ратифікація документа затягнулася на довгі роки, адже проти виступала Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, які стверджували, що конвенція «нав’язує гендерну ідеологію». Верховна Рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію лише в червні 2022 року.
- Тема сексуального насильства залишається табуйованою в українському суспільстві. Лише незначна кількість постраждалих від насильства готова та має змогу озвучити проблему. DIVOCHE.MEDIA разом із адвокаткою та очільницею ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”» Христиною Кіт розповіли, що можна та потрібно зробити, якщо ви зазнали домагань та сексуального насильства зараз або у минулому та вирішили про це розповісти.
Фото: RDNE Stock project: Pexels