Війна росії проти України, що триває з 2014 року, зумовила поширення явища гендерної дезінформації стосовно українських медійниць. Формуючи негативний образ активних жінок, які порушують важливі, контроверсійні теми для суспільства, російські пропагандисти намагаються дискредитувати всю державу.
Про це свідчать результати дослідження «Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток» громадської організації «Жінки в медіа», під час якого було використано інформаційно-аналітичний сервіс Attack Index з оброблення великих обсягів інформації відкритих джерел інтернету.
За даними Центру глобальної взаємодії (Global Engagement Center, GEC) Держдепу США, стратегію гендерної дезінформації використовують, щоб примусити жінок замовчати, перешкодити політичному дискурсу в інтернеті та сформувати певне уявлення про стать і роль жінок у демократичних суспільствах. Зокрема, жінки та дівчата часто страждають від онлайн-насильства: доксингу (публікація особистих даних — адреса, номер телефону — в інтернеті з твердженням, що жінка шукає сексуальних стосунків), тролінгу, кіберсталкінгу, погроз, кібербулінгу, поширення малінформації (оприлюднення правдивих даних з метою завдати реальної шкоди, зокрема інформації про сексуальну орієнтацію людини) тощо.
Проаналізувавши понад 500 тисяч українськомовних та 500 тисяч російськомовних інформаційних сторінок (медіа, соціальні мережі, радіо, телебачення), авторки дослідження виявили, що під час повномасштабного вторгнення росії до України у російському інформаційному просторі загострилося негативне ставлення до ідей фемінізму та гендерної рівності («фемінізм — сексуальні збочення — проукраїнські погляди (націоналізм) — тероризм»). Натомість в українському інфопросторі ситуація протилежна («фемінізм — рух сильних жінок», «гендерний підхід — рівність можливостей, загальнолюдські цінності»).
Окремо дослідниці виділили українські праворадикальні групи, які також поширюють гендерну дезінформацію. Однак, на думку авторок, вони «не надто впливають на публічний дискурс».
Дезінформатори дискредитують українських журналісток, публікуючи неправдиву сексуалізовану інформацію, зображення та відео з неприйнятною поведінкою, сексистські коментарі та поширюючи гендерні стереотипи.
Як приклади, авторки дослідження навели кейси журналісток Наталії Мосейчук (телеканал «1+1»), Ірини Сампан («Бутусов+»), Сари Ештон-Сірілло (спікерка Тероборони ЗСУ), Поліни Вернигор (онлайн-видання «Заборона»), Гаяне Авакян (мережа «Свої.City»), Марини Мухіної (телегазета «Старобільськ»).
Проросійські видання зображували журналісток як ворогинь та зрадниць України, закликали до фізичної розправи над ними (зокрема, використовувалися словосполучення «розстрільний список», «вбивати феміністок»), називали ескортницями, проститутками тощо («зробити кар’єру провідні українські журналістки можуть лише через стосунки з чоловіками»), публікували їхні особисті дані та запевняли, що «призначення трансгендера зі США офіційним спікером ЗСУ — плювок в обличчя жителям колишньої радянської республіки».
«Через відсутність уваги до проблеми гендерної дезінформації з боку держави, конкретних інституцій, почасти медіа, жінки, які піддаються інформаційним атакам, змушені сам на сам боротися із проблемою та її наслідками, що у довгостроковій перспективі може призвести до зниження рівня залученості жінок у суспільно-політичні процеси. Порушуючи важливі теми і виборюючи права інших, медійниці не завжди готові боротися за свої, адже прецеденти публічного виявлення і відповідного реагування на саме гендерну дезінформацію — це поки що окремі кейси, а не систематичне реагування», — заявили авторки дослідження.
На їхню думку, одним зі способів боротьби з гендерною інформацією є її дослідження, проведення відповідних моніторингів та збір розділених за ознакою статі даних.
Це дослідження було підготовлене ГО «Жінки в медіа» в рамках проєкту «Голоси України», що був реалізований Європейським Центром свободи преси й медіа (ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
- Раніше ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського жіночого фонду провели дослідження щодо становища журналісток та інших працівниць медіа в Україні після початку повномасштабної війни. Виявилося, що на тлі зниження доходів жінок у медіа робоче навантаження збільшилося.
- За даними Інституту масової інформації, з другого кварталу 2022 року в україні фіксують падіння показників присутності жінок у медіа. Протягом кількох місяців від початку повномасштабної війни в українських ЗМІ тривало «сексистське затишшя» — редакції майже не публікували принизливих текстів та заголовків про жінок. Проте згодом видання поступово почали повертатися до «жовтих» практик.
- Станом на вересень 2023 року в матеріалах українських медіа присутній гендерний дисбаланс: лише 16% коментарів припадають на жінок-експерток, водночас чоловіки коментують 84% випадків.
