В Ісландії десятки тисяч жінок та небінарних людей вийшли на перший за 48 років цілодобовий жіночий страйк, закликаючи до рівності в оплаті праці та боротьби з гендерним насильством.
У масштабній акції протесту взяла участь і прем’єр-міністерка країни Катрін Якобсдоттір.
Жінки оголосили Kvennafri (жіночий вихідний день) та не вийшли на роботу, також протестувальниці закликають жінок відмовитися від хатніх клопотів. Найбільше зібрання — в центрі Рейк’явіка, повідомляє BBC.
Організаторки вимагають усунути гендерний розрив в оплаті праці шляхом публікації зарплати працівників у професіях, де домінують жінки, а також впровадити більш жорсткі заходи щодо гендерного та сексуального насильства. Вони запевняють, що недооцінена праця жінок взаємопов’язана з насильством.
On a spectacular autumn day in Reykjavík tens of thousands of women assemble to protest against the gender pay gap and gender based violence. #womensstrike #kvennaverkfall pic.twitter.com/hUHuyebxLJ
— Dr Helgi (@doctorhelgi) October 24, 2023
Icelandic women are powerful and demand equality!!! #Kvennaverkfall pic.twitter.com/eqAOJ3KJpo
— Magnús Þór Jónsson (@maggimark) October 24, 2023
До страйку також долучилася перша леді Ісландії, письменниця Еліза Рейд, яка написала у соцмережі X, що сьогодні вона відсутня на робочому місці.
My out of office today. #kvennaverkfall #womensstrike #iceland pic.twitter.com/diJks0G7rG
— Eliza Reid (@elizajreid) October 24, 2023
За даними профспілки вчителів Ісландії, жінки становлять більшість учителів на всіх рівнях освітньої системи, включаючи 94% виховательок дитячих садків. Також жінками є близько 80% працівників найбільшої в країні Національної університетської лікарні Ісландії.
Попри те, що жінки Ісландії вчотирнадцяте очолили глобальний рейтинг гендерного розриву Всесвітнього економічного форуму у 2023 році, у деяких професіях вони досі заробляють на 21% менше, ніж чоловіки, пише The Guardian.
«Про Ісландію говорять, ніби це рай рівності. Але в раю рівності не повинно бути 21% різниці в заробітній платі та 40% жінок, які протягом свого життя зазнавали гендерного або сексуального насильства. Це не те, чого прагнуть жінки в усьому світі. Маючи таку світову репутацію, Ісландія несе відповідальність за те, щоб переконатись, чи ми виправдовуємо ці очікування», — заявила одна з організаторок страйку та директорка з комунікацій Ісландської федерації громадських працівників (BSRB) Фрея Штайнгрімсдоттір.
Так само, за словами організаторок, недооцінюється робота, яку вважають «жіночою», — пов’язана з прибиранням та доглядом.
Штайнгрімсдоттір зауважила, що організатори запросили долучитися до акції протесту небінарних людей: «Ми всі боремося з тією самою системою, ми всі під впливом патріархату, тому ми подумали, що нам слід об’єднати нашу боротьбу».
Міністерство закордонних справ Ісландії опублікувало фотографії з історичного жіночого страйку 1975 року.
Today we repeat the event of the first full day women’s strike since 1975, marking the day when 90% of Icelandic women took the day off from both work and domestic duties, leading to pivotal change including the world’s first female elected president of a country #kvennaverkfall pic.twitter.com/hBnSPSfahG
— MFA Iceland 🇮🇸 (@MFAIceland) October 24, 2023
- Востаннє kvennafri проводили 1975 року, тоді 90% ісландських жінок відмовилися працювати, що призвело до ухвалення закону про рівну оплату праці та обрання першої в історії президентки Ісландії. Водночас вимога щодо цінування жіночої праці залишається досі незадоволеною.
- Згідно зі звітом Світового банку щодо рівноправ’я та позитивного впливу законів на економічні можливості жінок «Women, Business and the Law 2023», лише 14 зі 190 країн надають жінкам повний правовий захист та гарантують рівні права, принаймні з юридичного погляду. Україна у цьому списку лише на 71-му місці.
- У березні 2023 року Європейський парламент схвалив нові правила прозорості оплаті праці для усунення в ній гендерної різниці.
Фото: Dr Helgi: X
