Моніторингове дослідження показало, що в українському медіапросторі на тлі війни кількість експерток та героїнь у публікаціях значно менша, ніж чисельність чоловіків.
З підрахунку Інституту масової інформації (ІМІ) можна зробити висновки, що станом на вересень 2023 року в матеріалах українських медіа присутній гендерний дисбаланс: лише 16% коментарів припадають на жінок-експерток, водночас чоловіки коментують 84% випадків.
Кількість коментарів експерток у третій чверті року на 2% менша за результати дослідження, проведеного у першому кварталі 2023 року.
Жінки як експертки найчастіше коментують економіку (16%), міжнародну тематику (13,3%), погоду (13,3%), кримінальну хроніку, ДТП і надзвичайні ситуації (12%) та теми, дотичні до війни (10,7%).
Найбільше коментарів у експерток бере редакція «Суспільного» — 43% випадків: у речниць поліції та прокуратури, щодо кримінальної хроніки, ДТП та надзвичайних ситуацій. Значно менше жінок цитують «Кореспондент.net» (7%) та «Гордон» (8%).
Економічні коментарі експерток найчастіше публікують РБК-Україна, УНІАН, «Кореспондент» та «Гордон». У моніторинговий період здебільшого траплялись експертні коментарі міністерки економіки України Юлії Свириденко щодо зерна та директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, яка коментувала вплив війни в Україні на світову економіку.
У матеріалах, що стосуються міжнародної тематики, жінок цитували «Українська правда» та «Цензор.Нет», серед них були іноземні політикині: президентка Косова Вйоса Османі, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, мерка данської столиці Копенгагена Софі Хесторп Андерсен, віцепрезидентка США Камала Гарріс та заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх. У їхніх коментарях ішлося не лише про локальні політичні рішення окремих держав, а й про питання міжнародного значення.
Коментарі експерток на тему погоди найчастіше публікувались на УНІАН, РБК-Україна та NV. Лідерка з кількості згадок — синоптикиня Наталка Діденко.
Публікації, де жінки коментують воєнні події (10,7%), зафіксовано на сайтах: ТСН, УНІАН, «Суспільне», «Гордон», «Цензор.Нет», NV. Найпопулярніші спікерки — заступниця міністра оборони України (нині вже колишня) Ганна Маляр та керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк — говорили про контрнаступ та російські обстріли мирних територій України.
Щодо жінок-героїнь у матеріалах, то їх кількість становить 18,5%, на противагу чоловікам, чисельність яких сягає 81,5%. Як порівняти з попереднім моніторингом, показник зменшився на 4,5%.
Найбільше героїнь у публікаціях з’являється в таких медіа: ТСН (28%), «Цензор.Нет» (27%) та «Суспільне» (26%). Водночас найменший показник зафіксовано в новинах РБК-Україна (6%) та NV (4%).
Кожний четвертий текст, де згадується жінка як героїня, написаний на тему шоубізнесу (25,4%). Найбільше текстів про зірок публікує сайт ТСН та трохи менше УНІАН і «Кореспондент.net». Такі матеріали стосуються особистого життя, пліток, лукізму — все це свідчить про дискримінацію жінок за гендерною ознакою.
Майже у кожному шостому матеріалі, що стосується кримінальної хроніки або нещасних випадків, йдеться про жінок (15,7%). Героїні в таких матеріалах представлені як коригувальниці, колаборантки або жертви злочинів. Найбільше текстів на цю тему опублікували «Суспільне» та «Главком».
У матеріалах на військову тематику (14,9%) про жінок переважно згадують як про родичок загиблих військових або постраждалих від наслідків російських обстрілів.
З-поміж політичних новин героїнь висвітлюють 12,7%. У моніторинговий період найбільше повідомлень стосувалися голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської, яка подала до Верховної Ради заяву про звільнення. Також є згадки про першу леді України Олену Зеленську.
Щодо міжнародної тематики, то героїні присутні у 9% новин: є поодинокі згадки про європейських лідерок, зокрема про голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн та прем’єрку Італії Джорджію Мелоні, які брали участь у G-20 на саміті G7 у Японії.
Згадки про жінок як героїнь також траплялися в матеріалах життєвих історій та в деяких випадках про суспільство, спорт, здоров’я та права людини.
-
Падіння показників присутності жінок у медіа в Україні зафіксували з другого кварталу 2022 року. За даними ІМІ, протягом кількох місяців від початку повномасштабної війни в українських медіа тривало «сексистське затишшя» — редакції майже не публікували принизливих текстів та заголовків про жінок. Проте згодом видання поступово почали повертатися до «жовтих» практик.
-
Раніше ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського жіночого фонду провели дослідження щодо становища журналісток та інших працівниць медіа в Україні після початку повномасштабної війни. Виявилося, що на тлі зниження доходів жінок у медіа робоче навантаження збільшилося.
Фото: Cottonbro studio: Pexels
