Світ порноіндустрії досі залишається територією, за контроль над якою ще триває боротьба між традиціоналістами, комерційними компаніями та соціальними активістами. Порнографічна продукція існує стільки ж, скільки існує людство. Зображення сексу пройшло довгий шлях від ритуальних практик до невід’ємної частини глобальної мережі. Зараз порноіндустрія – це великий світ, у якому є і величезні компанії, і нелегальний чорний ринок, зірки міжнародного масштабу і аматори, яким іноді також вдається впливати на тренди.
Навіть у XXI сторіччі у суспільстві панує стереотип, що порнозірки – це жінки другого ґатунку. Вважається, що секс-індустрія привертає не дуже розумних і шляхетних, здебільшого легковажних і простих жінок, які не варті поваги і розуміння. Звісно, такі сфери, як політика, культура і мистецтво, відповідно до цього стереотипу, стоять дуже далеко від порнографії і секс-сервісу. У поширеному уявленні порноакторка змушена працювати у цій галузі через нестачу грошей, зовнішній примусовий вплив, або, у гармонійному випадку, – за власним бажанням. Можливо, навіть через схильність до німфоманії, через нескінченний сексуальний потяг і бажання реалізувати себе у цьому… Звісно, це вже майже ідеальний варіант. Зараз практично кожен знає порноакторку Сашу Грей, яка розвивала власну музичну кар’єру, видала пару книжок і брала участь у суспільному житті благодійними акціями, підтримкою Occupy Wall-Street чи Pussy Riot, завдяки чому здавалася нам верхом нестандартного образу в секс-індустрії.
Проте життя не перестає дивувати власною різноманітністю, і приклад сучасної іспанської порнозірки Амарни Міллер лише підтверджує те, що жіночий образ у секс-індустрії стає все більш цікавим і неоднозначним.
Амарна Міллер – іспанська порноакторка, феміністична активістка, мисткиня, продюсерка і письменниця. Народившись 29 жовтня 1990 року в південноєвропейських католицьких декораціях під палючим іспанським сонцем, Амарна навчалася на факультеті Fine Arts у Європейському університеті в Мадриді. Дослідження власного тіла і намір розширити свій сексуальний досвід перетворилися на серію відеороликів, які Амарна надсилала на розгляд у різні порностудії. Проте Амарні не подобалося те, що їй пропонували. У неї був власний погляд на естетику еротизму. Вона почала фотографувати голих дівчат, згодом знімати своїх друзів, які займаються сексом. Дивлячись на знімки, Амарна зрозуміла, яким має бути порнографічне кіно. Отже, протягом наступних декількох років Амарна працювала в рамках власної кінопродюсерської компанії, яка мала назву Omnia-X. Закінчивши університетське навчання дипломною роботою, яка була присвячена поєднанню відеоарту, фотографічної мови і фільмів категорії Х, Амарна повністю занурилася у світ порнографії.
Таємниця імені
Амарна Міллер – це, звісно, псевдонім. За словами нашої героїні, прізвище обрано на честь американського письменника Генрі Міллера, а ім’я походить від східного регіону Нілу. Враховуючи схильність Амарни до поетичних метафор, персона Генрі Міллера стає зрозумілою – він досить серйозно розхитав рамки американського реалізму, детально описуючи сцени сексу. Що до імені, то подивимось детальніше на географічну назву “Амарна”. Вікіпедія люб’язно підказує, що це місце розташування “руїн давньоєгипетського міста Ахетатон, яке побудував фараон XVIII династії Аменхотеп IV (приблизно 1364–1347 рр. до н. е.), який прийняв ім’я Ехнатон”. Термін правління цього фараона називають “періодом Амарни” або “Амарновим мистецтвом”. Річ у тім, що Ехнатон змінив релігійний вектор єгипетського суспільства у ті часи, запровадив культ єдиного бога Атона замість вікового багатобожжя, чим зробив певну революцію у тисячолітній пантеїстичній традиції єгиптян. Власне, дивлячись на давньоєгипетську скульптуру принцеси Амарни, яка наразі зберігається у Луврі, стає зрозумілою ця паралель. Амарні Міллер, як і єгипетському фараонові, і американському письменникові, притаманне модерністичне бажання змінити панівний режим у суспільстві, подолати сучасні стереотипи та зламати кордони між особистісним і публічним, дозволеним і забороненим.
Успіх у порноіндустрії. Скандал із Youtube – відеоролік для проекту Еріки Люст Х-Confessions
Протягом 2009–2016 років успіх Амарни у порнографічній індустрії зростав. Вона брала участь у зйомках у Європі і США, співпрацювала з такими компаніями, як Private Media Group, Dorcel, Bang Bros і Sex Art, а також знімалася для видань Primera Línea, Playground Magazine та Orgasmatrix.
Будучи певною іконою просексуального фемінізму, іспанська порнозірка тісно співпрацювала з Ерікою Люст, шведською режисеркою феміністичних порнофільмів (XC // Do you Find my Feet Suckable (non-explicit) Directed by Erika Lust from Erika Lust on Vimeo). Варто зазначити, що саме відеоролик Do you find my feet suckable за участю Амарни Міллер для проекту X-Confessions викликав невиправдану реакцію з боку Youtube, будучи видаленим за нецензурний контент. Насправді, не дуже зрозуміло, чому досить ніжні еротичні фантазії дівчини в бібліотеці викликали таке обурення адміністраторів Youtube.
Порнографія і мистецтво
Утім, внутрішній світ Амарни заслуговує на увагу не менш, ніж її сексуальні практики. Як ми вже зазначили, Амарна вивчала витончені мистецтва в Мадриді, і, очевидно, що це не могло пройти безслідно. Амарна не тільки грає в порнокіно; вона продюсує його, пише сценарії, займається плівковою фотографією і літературою.
Вона знімає на сучасні ломографічні фотоапарати типу Holga чи Diana, або на Polaroid, і в деяких порнографічних відео можна навіть побачити її з улюбленими камерами. Окрім того, вона досягла значного успіху в поезії: у 2015 році вийшла її перша збірка поем, які проілюстровані фотографіями – не лише її портретами, але й власними відбитками. Книжка має назву “Керівництво з психонавтики”, містить особистісні, досить драматичні поеми і інтимні аналогові фотографії.
“Manual de Psiconáutica” de Amarna Miller from Amarna Miller on Vimeo.
Тираж швидко розійшовся по всьому світу. Для Амарни вихід цієї книжки – демонстрація ще більш інтимних закутків власного життя, ніж секс: ми стаємо свідками її емоцій за кадром, філософічних роздумів, еротичних фантазій і художніх рефлексій. Вона називає книжку “своїм особистим лабіринтом, закуточком, своїм найпотаємнішим”.
Занадто вільна, щоб бути такою, як інші
Неординарна зацікавленість у сексі й еротичному задоволенні та прагнення відчувати себе вільною особистістю, яка може робити те, що їй подобається, незважаючи на прийнятні релігійні чи соціальні норми, утворили життєву філософію Амарни: вона є феміністичною активісткою, відверто бісексуальна і підтримує рух ЛГБТ-спільноти.
Цікаво, що навіть зовнішність Амарни далека від типових 90-60-90: вона невисокого зросту, має великі стегна, не робить жодної пластичної операції зі збільшення губ чи грудей, і взагалі досить сильно відрізняється від параметрів, стандартних для порнографії минулого сторіччя. Це не тільки підтверджує самобутність і щирість її особистості, але й свідчить про певну зміну в суспільстві. Манекени з ляльковими посмішками втомили своєю передбачуваністю. На арені поп-культури, масових медіа і порноіндустрії з’являється нова жінка, яка не приховує свою ідентичність заради того, щоб вписатись у комерційні рамки капіталістичного суспільства. Замість того щоб стати лялькою, вона стверджує свою індивідуальність, право бути самою собою і жити за власними правилами.
Права секс-працівників
У Європі і США Амарна Міллер відома своїм активізмом щодо захисту прав секс-робітників. Вона відверто заявляє, що робота порноакторки приносить їй задоволення. Тисячі коментарів від шанувальників її літературного таланту з питаннями на кшталт “Амарна, може тобі слід знайти іншу роботу, більш гідну для такої розумної і цікавої особистості, як ти?”, зазвичай отримують стримане терпляче пояснення, що вона займається саме тим, чим хоче займатись, і не бачить сенсу чинити супроти власної природи, бажань і схильностей.
Єдине, що засмучує Амарну в цій галузі, – це права секс-робітників. “Права, а не пoрятунок, ось що насправді потрібно секс-працівникам”, – пише вона у своєму Twitter. Монополія бізнесу, погані умови праці – сьогодні це головна проблема для тих, хто задіяний у порноіндустрії. Щоб змінити ситуацію, Амарна постійно бере участь у радіоефірах, дебатах, активно веде блог і продовжує ламати усталені стереотипи, намагаючись сприяти підвищенню рівня життя секс-працівників як звичайних громадян, яким потрібні гідні умови праці і повага з боку держави і суспільства. Порнобізнес має бути узаконений, і робота у сфері сексуального обслуговування повинна мати юридичне підґрунтя.
Утім, Амарна наголошує на основній передумові такого стану речей: недосконале або цілком відсутнє статеве виховання. Порнографія не створює ілюзій, не змушує очікувати від реального сексу тих самих пригод, що у порнофільмі. “Наприклад, ви ж не кидаєтесь вдягати костюм Бетмена та переслідувати злодіїв після перегляду цієї стрічки?” – жартує Амарна в одному з інтерв’ю для видання Badoink.io. Звинувачення порнографії у поганому впливі на дітей не має сенсу, якщо не вчити дітей відрізняти реальне життя від кіно. Порнографія лише приносить романтику і фантазії у світ наших реальних сексуальних стосунків, і варто використовувати порнофільми як натхнення з метою підвищити власний рівень сексуальної свободи, збагатити своє інтимне життя.
Як це – бути батьками порнозірки в католицькому суспільстві?
Іспанське суспільство, незважаючи на стрімкий розвиток авангардної музичної сцени і сучасного мистецтва, залишається стиснутим у релігійні рамки. Власне, батьки Амарни не в захваті від професії, яку обрала їхня донька, єдина дитина в сім’ї. Амарна добре вчилася в школі, з дитинства вміла критично мислити, відповідно, могла б обрати більш пристойний і політично коректний кар’єрний шлях. Отже, вибір самореалізації в секс-індустрії й досі не отримує схвалення з боку сім’ї Міллер.
Поступово батьки прийняли специфічність сфери, у якій працює Амарна, проте вони ніколи не цікавляться деталями – фільмами, у яких вона знімається, інтерв’ю, нагородами, які вона регулярно отримує… Поки матуся Амарни сподівається, що її донька колись змінить вектор свого життя, вона продовжує свою порнокар’єру: “Тільки я вирішую, що робити з власним життям, і, якщо я зрозумію, що більше не хочу залишатись у порноіндустрії, я одразу покину це”.
Духовність і секс
Секс завжди був практикою більше, ніж тільки тілесною. Ще з часів Давньої Індії тантричні вчення містять у собі ідею використання сексуальної енергії як палива для духовного розвитку. Амарна Міллер серйозно ставиться до свого тіла і сексуальних практик, вивчає історію еротизму в різних культурах, займається йогою.
Неодноразово у власних фільмах вона використовує християнську символіку, що знов-таки стає приводом для соціального обурення і черговою сторінкою в скандальній репутації Амарни. Межа боротьби з традиційними релігійними цінностями була перейдена остаточно, коли Міллер з’явилася на обкладинці іспанського видання Mongolia у вигляді… оголеної Діви Марії. Важко передати суспільне обурення, коли цей випуск з’явився в продажу перед святом Великодня.
Навіть представник професійного юридичного середовища зробив публічну заяву, що Амарна Міллер таким вчинком “зневажає права вірян”. Причина такого досить консервативного і застарілого погляду для ХХІ сторіччя містить корені в минулому. Обкладинка сатиричного видання – це художня цитата на відому картину “Походження світу” французького художника Гюстава Кюрбе, яка була написана у 1866 році. Картина зображує частину жіночого тіла від стегон до грудей, і центром композиції є розкриті стегна з неприкритими геніталіями. Символічний образ походження людини і безпосереднього сексуального потягу, художня гра з подвійним сприйняттям жіночої природи викликали у Франції XIX сторіччя бурхливі негативні реакції: картина не виставлялася на показ протягом 120 років. І навіть зараз, коли в Музеї Д’Орсе біля цієї картини стоїть спеціальний охоронець, який стежить за реакцією відвідувачів, виникає враження, ніби за останні два сторіччя майже нічого не змінилося.
*Принаймні очевидно, що жіноче тіло, краса і сексуальність продовжують бути не тільки об’єктом бажання, але й тригером певних соціальних, релігійних і політичних змін.
* [До речі, використання релігійного жіночого архетипу вже пролунало в минулому в творчості порноакторки і політика Чиччоліни (Ілони Сталлер) на обкладинці синглу It’s all up to you, яка здавалась деяким вірянам схожою на зображення Діви Марії з маленьким Христом – ляльковим ведмежам.]
Власне, Амарна – не просто яскраве явище у світі еротики і секс-індустрії. Це своєрідний трикстер, який руйнує будь-які стереотипи і кліше. Варто почитати її блог, побачити, на які теми вона звертає увагу, і складається враження, що ми розмовляємо з мисткинею-філософом або соціальним теоретиком. При цьому Амарна не тримає пафосну дистанцію зірки і жваво спілкується зі своїми прихильниками у блозі, очікує коментарів, щиро відповідає на них. Її легко впізнати в натовпі, і не тільки через блідість шкіри та руде волосся (до речі, останнім часом її волосся набуло яскравого зеленого кольору).
Наприклад, на вулицях Лос-Анджелеса, де вона часто буває під час зйомок, її можна зустріти в простій футболці, кольори якої давно потьмяніли, чорних легінсах, із хіповим рюкзаком і великою камерою Polaroid. Раптово вона піддається якомусь внутрішньому імпульсу і зупиняється, щоб сфотографувати вуличні квіти. На інтерв’ю-зустріч вона дістається метро і спілкується так, ніби вона ваша стара приятелька, із якою ви вчора пили сидр у парку. Поки суспільство заплющує очі, ховається від приголомшливої жіночої краси, забороняє, намагається зупинити силу жіночої сексуальності, такі зірки, як Амарна, приносять із собою світло, у якому упередження і страхи минулого стають непотрібними. Поступово система патерналізму і тоталітарного контролю над жіночою природою руйнується під впливом еротизму і прагнення до свободи.
Про авторку:
Олександра Кроліковська – мисткиня, частина художнього дуету Krolikowski Art, психолог за освітою, дослідник філософії метамодернізму, автор і перекладач культурологічних і мистецтвознавчих текстів.
Блог: https://thesyncretictimes.wordpress.com
Сторінка дуету Krolikowski Art: http://krolikowskiart.tumblr.com
