Журналістка Рейчел Левін розмірковує, чому закоханим варто спати порізно.
Ще до того, як у нас із чоловіком з’явилося спільне ліжко, ми користувалися спільною ванною. Наші спальні були розділені ванною кімнатою, в якій було двоє дверей. Я щоразу перевіряла, чи зачинені двері з його боку, і хвилювалася, що Джош може побачити мене голою. Коли це все-таки відбувалося, я дуже бентежилася. На той час ми були просто сусідами, а не парою.
Минув місяць або трохи більше з того моменту, як ми переїхали в спільний дім. Кордони стали стиратися, і ми почали зустрічатися. Коли ваш третій сусід мирно спить у своїй кімнаті, а ви удвох обережно пробираєтеся по дому, то можете вважати себе парочкою або щось на зразок того.
Одного з буденних вечорів ми – троє сусідів однієї квартири – сиділи у вітальні, їли бурітто і дивилися чи футбол, чи «Холостяка». Потім побажали один одному на добраніч і пішли чистити зуби. Після цього, усамітнившись з Джошем, ми жартома сперечалися – його ліжко чи моє?
Сон кожного з нас був міцнішим, коли ми спали порізно
Але коли настав час заснути, кожен повернувся у своє ліжко, і на те було кілька причин:
- 1) ми не були готові відкрити правду про себе нашому сусідові;
- 2) спати разом, можливо, інтимніше, ніж переспати;
- 3) я знаю, сон кожного з нас був міцнішим, коли ми спали порізно.
Зараз, через сім років, ми одружені. У нас двоє маленьких дітей і шість чи сім годин сну з постійними прокиданнями. Я розумію, що мені пощастило хоча б у тому, що мій чоловік не хропе (на відміну від мого татка, який досі стрясає будинок як Фред Флінстоун і при цьому примудряється зберігати шлюб протягом 35 років).
Але у Джоша дуже чуйний сон. Гудіння мухи або метушня єнота у дворі, або навіть довбана крапля води – він вмить прокидається і схоплюється в готовності битися з уявним грабіжником. Якщо я лежу поруч, то теж прокидаюсь. Джош каже – у тому, що він не може спати, винна я, але нам не потрібно вдаватися в деталі.
Іноді я сумую за нашими окремими кімнатами настільки сильно, наскільки люблю спати в обіймах. Може, саме тому ми й стали зустрічатися, коли у нас були різні спальні, але одна ванна. Я знаю, що це несексуально вимовляти вголос, але що поганого в окремих ліжках?
Ця тема раптом виникає в розмові з друзями (і не вперше), коли серед ночі ми їмо китайську їжу, повну шкідливих харчових добавок і не спонукає до сну (втім, я відхиляюся від суті).
«Хто винайшов цю одноліжкову систему?» – скаржиться мені Ліза, що ділить ліжко з її майже двометровим чоловіком упродовж 14 безсонних років. «Однозначно це не працює. Беруші теж не допомагають, – каже вона. – Але, ось, окремі кімнати можуть допомогти. Простір – це важливе питання. Хоча… Може, двоярусні ліжка?»
Повертаючись до минулого, якщо подружжя мали різні спальні, це вважалося ознакою багатства. До того, як шлюб став союзом, заснованим на коханні, окремі спальні мали сенс.
Джордж, який виріс у Гренаді, підхоплює тему.
«Мої бабуся та дідусь спали кожен у своїй кімнаті, і вони були щасливі, – каже він. – Я засинав, слухаючи, як вони перемовлялися, перебуваючи у різних ліжках. Це один із моїх улюблених спогадів дитинства».
Ми всі чули схожі історії. Про божевільні та щасливі пари – звичайних людей чи знаменитих, які сплять на окремих ліжках (Ерні та Берт – персонажі Вулиці Сезам), у різних спальнях (Бред Пітт та Анджеліна Джолі) і навіть у різних будинках (Хелена Бонем Картер та Тім Бертон). Це називається “жити окремо разом” (Living Apart Together L.A.T.), і це чудова штука. Але для більшості з нас, які звикли до складних тривалих відносин, мати дві спальні досі табу. Скажіть друзям, що ви з’їхали до іншої кімнати, і наступним питанням буде: «Коли розлучення?».
Це називається – «жити окремо разом»
Колін Карні з лабораторії сну та депресії університету Рісон в Торонто провів дослідження, і встановив, що сон кожного в парі буде міцнішим, якщо спати окремо. Виняток – 30-40% пар по всьому світу, і це, швидше за все, щасливчики, які міцно сплять.
Люди на 50% сильніше турбуються, коли сплять поруч із кимось, ніж коли сплять на самоті, кажуть результати дослідження доктора Ніла Стенлі, британського фахівця зі сну та прихильника окремих ліжок. Американська Національна асоціація будівельників каже, що близько 60% нових будинків, що будуються у 2015 році, матимуть по дві подружні спальні.
Очевидно, що багато хто з нас вважає окремі ліжка ознакою мізерного сексуального життя. Це неправда, – каже письменник Рейчел Раундс. «Як тільки я почула кроки Тома в холі, – пише вона в Daily Mail, – то мимоволі посміхнулася, згадуючи наше вчорашнє побачення в його спальні, яке закінчилося поцілунком та побажанням доброї ночі до того, як я повернулася до свого будуару».
Знаю, звучить як поганий роман Даніелли Стіл. Але це навіть мило. Так само мило, як і наш старий знімний будинок на три спальні, який, як виявилося, розташований лише за кілька кварталів від будинку, де живе автор наївних любовних романів.
Оригінал статті: HONEY, I LOVE YOU … BUT WE NEED SEPARATE BEDS
