Сьогодні, 21 серпня 2024 року, Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
За відповідне рішення під час засідання Верховної Ради проголосував 281 народний депутат.
Римський статут — це міжнародний договір, який не лише передбачає відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини, але й визнає гендерно зумовлені злочини воєнними злочинами, злочинами проти людства та геноцидом. Серед таких злочинів — зґвалтування, примусова вагітність, примусова проституція, сексуальне рабство та інші форми насильства тощо.
Ратифікувавши Римський статут, Україна стала повноправною учасницею Міжнародного кримінального суду з усіма правами та обов’язками й водночас демонструє всьому світу свою відданість міжнародному праву та міжнародному правосуддю.
Юристка-аналітикиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», експертка з питань гендерно зумовлених злочинів у сфері міжнародного кримінального правосуддя Дар’я Росохата у коментарі DIVOCHE.MEDIA пояснила, чому ратифікація Римського статуту важлива саме для розслідування гендерно зумовлених злочинів та фактів сексуального насильства, вчинених в умовах війни (конфлікту).
«Ратифікація Україною Римського статуту має низку переваг у контексті розслідування сексуальних та гендерно зумовлених злочинів на території України, серед яких ключове місце займає те, що держава зможе повноцінно відстоювати свої інтереси в Міжнародному кримінальному суді, беручи участь в Асамблеї держав-учасниць цього судового органу, і мати вплив на формування політики МКС», — говорить юристка.
За словами Дар’ї Росохати, ратифікація Україною Римського статуту допоможе зробити діяльність багатьох громадських організацій, зокрема жіночих організацій, більш видимою та впливовою на міжнародному рівні в частині адвокації притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності за вчинення сексуальних та гендерно зумовлених злочинів.
«Так, Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” протягом останніх двох років активно долучалась до адвокації імплементації на національному рівні підходів, передбачених політиками щодо сексуальних та гендерно зумовлених злочинів Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, перекладу на українську мову програмних документів (щодо переслідування за гендерною ознакою, щодо сексуальних та гендерно зумовлених злочинів). Із січня 2023 Асоціація долучилась до Коаліції за МКС. Членство в Коаліції включає участь у різних дискусіях щодо проблем, з якими стикаються представники громадськості в процесі взаємодії з судом та постраждалими, а також щодо політик МКС і ситуацій (конфліктів), які у фокусі Суду», — додала вона.
Не менш важливим Дар’я Росохата називає і те, що ратифікація Римського статуту надасть можливість постраждалим від воєнних злочинів, зокрема від сексуальних та гендерно зумовлених злочинів, звертатись до Цільового фонду МКС для потерпілих та свідків для отримання компенсацій.
- Міжнародний кримінальний суд був створений 17 липня 1998 року, тоді ж було ухвалено Римський статут, що регулюватиме роботу судового органу. Поштовхом до цього стали криваві югославські війни й випадки геноциду в Сребрениці та в африканській країні Руанда. Цей судовий орган отримав повноваження розслідувати міжнародні злочини та притягувати до відповідальності за вчинення геноциду, злочинів проти людства (масове винищення людей, депортація або насильницьке переміщення населення, тортури, апартеїд тощо) і воєнні злочини (напади на цивільних людей та інфраструктуру, катування та нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти, позбавлення військовополонених права на справедливий суд, застосування заборонених міжнародним правом зброї, боєприпасів та техніки тощо). Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але не ратифікувала його понад 20 років.
- Наприкінці 2023 року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду впровадив нову Політику щодо злочинів, пов’язаних із сексуальним, гендерно зумовленим та репродуктивним насильством. Зокрема, згідно з новою політикою, практично всі злочини, що належать до юрисдикції МКС за Римським статутом, можуть включати форми сексуального, репродуктивного чи інших форм гендерно зумовленого насильства. Також у новій політиці було визначено 10 принципів, які лежать в основі роботи щодо гендерних злочинів.
- У червні 2022 року Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію (Конвенцію Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством), в розробці якої Україна брала участь та підписала її ще 11 листопада 2011 року. Але ратифікація документа затягнулася на довгі роки, адже проти виступала Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, які стверджували, що конвенція «нав’язує гендерну ідеологію».
- У листопаді 2023 року український парламент підтримав зміни до Кодексу про адмінпорушення, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі, щоб узгодити його зі Стамбульською конвенцією.
Фото: Katrin Bolovtsova: Pexels
