Жіночий ветеранський рух виступив за вживання фемінітивів, попри те, що у спільноті різняться думки щодо їх використання.
Про це повідомляється на сторінці організації у Facebook.
«Наша команда захищає права жінок у війську та після служби, і ми однозначно за використання фемінітивів. Це стосується питання видимості жінок, і є глибшим, ніж здається на перший погляд. У нашому професійному полі важливо дотримуватися вживання фемінітивів, наприклад: ветеран і ветеранка, захисник і захисниця. Це не про художнє використання, але якщо у нормативці не зазначати різність статей в групі, є ризики обмеження прав і недбалості в політиках, які спрямовані на ці групи. Мова формує свідомість, законодавство, нормативні документи — це все, чим керується інституція. Якщо ви не написали у список покупок купити хліб, ви можете згадати про нього, а можете і не згадати. Приблизно так працює всюди. Записав — закарбував», — зазначили ветеранки.
У ЖВР наголосили, що фемінітиви нормалізують наявність жінок у різних видах діяльності в перспективі і, говорячи про військові професії, важливо також використовувати фемінітиви.
«Трапляються випадки, коли діти з подивом сприймають наявність жінок, наприклад, в авіації, бо ніколи не чули фемінітива від “пілот”. Слова формують світосприйняття з дитинства, і тому нерівність викорінити складніше у суспільстві, адже просто на рівні мови жінок не існує в тих чи інших сферах. Прибиральниця, домогосподарка, принцеса та вчителька нікого не дратують. Слово директорка стає все звичніше та вживаніше з роками. Чомусь саме військові професії з фемінітивами найбільше тригерять спільноту. І чи є збігом факт, що саме у війську для жінок все ще існують барʼєри для карʼєрного зростання? Фемінітиви не вирішать питань механізмів карʼєрного зростання, не створять якісну систему навчання і злагодження. Проте фемінітиви — це складова інакшого підходу: де є увага до потреб людей та їх різності, де є розвиток людського потенціалу і здібностей, задля зміцнення спільного блага. Саме такий підхід здатен будувати ефективні системи», — пояснили в організації.
Водночас ветеранки зазначили, що у власних різних публікаціях прибирають фемінітиви на прохання учасниць руху.
«У приватному спілкуванні є нормою, коли ти просиш себе називати певним чином, а співбесідник виконує прохання замість сперечатися. Початково ніхто не знає, як потрібно саме вам. Фемінітиви — не привід до ненависті. Зберігайте спокій та повагу одне до одного, адже нам усім потрібно перемогти», — додали у ЖВР.
Нещодавно парамедикиня з «Азовсталі», поетка та акторка Катерина «Пташка» Поліщук заявила, що не хоче, аби щодо неї вживали фемінітиви, попри правила українського правопису та рішення Національної комісії зі стандартів державної мови, оскільки «фемінізм, сучасність та толерантність — це про право обирати, як тебе повинні називати».
«Чому я можу сказати, що я маю право на те, щоб називатись людиною з будь-яким гендером, але не можу сказати що я не “членкиня”, “медикиня”, “воїнка”, “адміністраторка” чи щось подібне? Чому постійно зневажають мою думку та право на вибір, але волають про захист моїх прав? Себе називайте хоч бджолою з мотором в дупі. Мій гендер — воїн. Живіть тепер із цим», — написала вона на своїй сторінці у Facebook.
- Раніше в Україні розробили Словник фемінітивів, який містить близько 100 слів, часто вживаних щодо жінок у війську чи вимушених переселенок. Авторкою словника є кандидатка філологічних наук, укладачка Вебсловника жіночих назв української мови Олена Синчак.
Фото: Military Media Center: Facebook
