В Україні розгорівся скандал через ухвалений торік закон щодо прав військовослужбовців на біологічне батьківство (материнство), який передбачає безоплатне збереження їхніх статевих клітин у кріобанках на випадок поранення, травмування чи контузії.
Громадськість збурила публікація адвокатки Олени Бабич, яка написала на своїй сторінці у Facebook, що нещодавно з цього питання до неї звернулась вдова військовослужбовця. Перед тим як іти на фронт її чоловік скористався послугою кріоконсервування статевих клітин та оформив всі необхідні документи, зокрема довіреність на дружину. Проте військовий загинув, і тепер, за словами адвокатки, жінка не зможе стати матір’ю їхньої спільної дитини, оскільки законодавці ухвалили закон, яким «заборонили використовувати сперму військового після його загибелі — з березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати».
На це відреагувала авторка законопроєкту Оксана Дмитрієва («Слуга народу»), яка пояснила, що початковий текст документа не містив норми про утилізацію, проте нардеп Михайло Радуцький («Слуга народу») подав до другого читання відповідну правку.
Водночас нардепка запевнила, що програма наразі не розпочала роботу, адже ще не розроблені механізми та процедури.
«Паралельно я подаю окремий законопроєкт (він уже готовий), який скасує цю антилюдську норму. Буду вдячна за підтримку цього законопроєкту, і добре, що в часі ці теми співпали», — додала вона та оприлюднила скриншот поданої до другого читання правки.
Також ситуацію, що склалася, прокоментувала військовослужбовиця, колишня бойова медикиня в батальйоні морської піхоти, авторка збірки фронтових поезій «[dasein: оборона присутності]», номінованої на Шевченківську премію — 2024, Ярина Чорногуз.
«Аргументація при ухваленні закону та поправки у другому читанні, яку мені вдалося розвідати серед знайомих депутатів звучала так: “Держава не стягне виплати дітям, народженим після смерті військових”», — розповіла вона.
За словами Чорногуз, народна депутатка Соломія Бобровська («Голос») також працює над законопроєктом, що має скасувати ухвалений закон.
Своєю чергою військовослужбовиця Юлія Чепюк, а в минулому журналістка та помічниця депутатки Житомирської міськради, зауважила, що право на посттравматичне батьківство/материнство та право на посмертне батьківство/материнство — різні поняття.
«У законі, що нині обговорюють, йдеться виключно про біологічне посттравматичне батьківство/материнство. Тобто, заморозивши сперму чи яйцеклітини, у випадку отримання відповідних травм (чи перенесеної хвороби), військові все ж мають шанс стати батьками. Якщо законом регулюється виключно посттравматичне батьківство, то логічно, що у випадку смерті військовослужбовця його біоматеріал має бути знищений. Це власність людини і тільки вона має право нею розпоряджатися. Людини не стало — нікому розпоряджатися», — написала вона.
На думку Челюк, для посмертного материнства/батьківства має бути окремо процедура, бо йдеться про надання іншій людині права у випадку смерті військової/го розпоряджатися її/його біоматеріалом.
«Мені здається, за основу можна брати закон про посмертне донорство. Але, знову ж таки, треба також одразу визначити права таких дітей (право на виплати, пенсію тощо)», — додала військовиця.
Водночас юридичний радник Центру прав людини ZMINA Даниїл Попков наголосив, що обговорюваний закон «взагалі про інше».
«В цьому законі не йдеться про заборону використовувати сперму. Він взагалі про інше — про оплату послуг зі зберігання репродуктивних клітин. Зміни про інше — що військові тепер отримують право на безоплатне зберігання матеріалу, в порядку зазначеному Кабміном. Це значить, що раніше за це люди платили власним коштом, а за цим законом за це тепер зможе платити держава за бажанням людини», — заявив він.
Попков також зауважив, що навіть ця можливість буде доступна лише за трьох умов:
- якщо Кабмін ухвалить постанову, яка деталізуватиме порядок оплати такої послуги,
- на це будуть кошти в держбюджеті (закласти їх на цю програму планують лише у 2025 році),
- людина має подати заяву на отримання послуги безоплатного зберігання.
«Положення про утилізацію клітин стосується людей, які у майбутньому скористаються послугою зберігання коштом бюджету. І не стосується тих, хто оплачує це за власним коштом. Це не предмет змін і цього закону. Порядок утилізації, її строки, чи можна буде оплачувати власним коштом, якщо держава припинить фінансування, — має бути визначено надалі Кабміном», — додав експерт.
Водночас Радуцький пояснив, що вніс скандальну правку, «щоб уникнути суперечності закону із 248 статтею Цивільного кодексу, яка передбачає припинення представництва за довіреності після смерті довірителя», а також підтвердив, що ухвалений законопроєкт «стосується виключно військовослужбовців, які внаслідок травми втратили можливість мати дітей, а не загиблих воїнів».
«Головне: репродуктивні клітини українських захисників у випадку загибелі — не утилізуватимуть. Задля розв’язання цієї колізії до 23 березня 2024 року (дата вступу законопроєкту у дію) Верховна Рада ухвалить зміни до Цивільного кодексу, які враховуватимуть інтереси сімей загиблих воїнів», — запевнив він.
- Раніше DIVOCHE.MEDIA розповідало, що таке кріоконсервація, а також розпитало ембріологинь та юристку, як заморожування біологічного матеріалу працює в Україні.
Фото: Martin Lopez: Pexels
