Жінки та дівчата найбільше страждають від кліматичної кризи, але менше третини країн взяли на себе зобов’язання захищати сексуальні та репродуктивні права, а також інші права жінок і дівчат.
Про це йдеться у новому звіті Фонду народонаселення ООН (UNFPA) та Університету королеви Марії.
Так, лише 38 країн зі 119, які опублікували національні плани подолання кліматичної кризи, включили в них доступ до засобів контрацепції, медичні послуги для матерів та новонароджених, зокрема доступ до безпечних пологів. Лише у планах 15 країн згадується проблема насильства щодо жінок.
«Кліматична криза не є гендерно нейтральною. У тих країнах, які перебувають у зоні найбільшого ризику, жінки та дівчата постраждали непропорційно, навіть якщо вони найменше сприяли глобальній кліматичній кризі. Висвітлюючи нові докази впливу зміни клімату на здоров’я та добробут жінок і дівчат — від зростання рівня бідності та відсутності продовольчої безпеки до погіршення здоров’я матерів та підвищення ризику насильства за гендерною ознакою — цей огляд є своєчасним нагадуванням, чому так важливо, щоб країни віддавали пріоритет сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам у своїх кліматичних стратегіях», — заявила виконавча директорка UNFPA Наталія Канем.
У звіті зазначається, що багато країн визнають прямий і непрямий вплив зміни клімату на здоров’я матерів і новонароджених, зокрема глобальне потепління може збільшити рівень дитячої та материнської смертності (Південний Судан) і створити ризики для вагітних жінок і жінок у процесі менопаузи (Кот-д’Івуар).
Окрім цього, у звіті наголошується, що урагани та посухи збільшують ризик насильства за ознакою статі та дитячих шлюбів, бо сім’ї перебувають у стресовому стані, тому менш здатні утримувати доньок і прагнуть видати їх заміж.
До того ж жінки та дівчата непропорційно страждають через відсутність постійного доступу до достатньої кількості харчів для активного і здорового життя, а також через недоїдання, спричинені кліматичною кризою. Найбільше таких жінок та дівчат у чотирьох країнах, де є голод або схожі на голод умови, — Буркіна-Фасо, Малі, Сомалі та Південний Судан.
Інші країни наголосили на необхідності побудови стійких до клімату систем охорони здоров’я, здатних реагувати на екстремальні погодні явища (Парагвай) і покращувати результати здоров’я матерів і новонароджених (Сейшельські Острови, Бенін).
Дев’ять країн включили у свої плани стратегії або заходи, спрямовані на подолання гендерного насильства в контексті зміни клімату (Домініканська Республіка, Сальвадор, Сьєрра-Леоне, Коморські Острови, Сейшельські Острови, Коста-Рика, Йорданія, Туніс і Гвінея).
Згідно зі звітом, у планах України з подолання кліматичної кризи не вказані як пріоритетні дії заходи із захисту прав сексуального та репродуктивного здоров’я, протидії гендерному насильству та шкідливим практикам щодо жінок (каліцтво статевих органів, примусовий дитячий шлюб, «перевірка» на цнотливість тощо), а також захисту вразливих груп, прав людей та розширення можливостей і залучення молоді до боротьби з погіршенням кліматичної ситуації.
Зазначається, що лише дві з 12 країн Східної Європи згадують у своїх планах про захист сексуального та репродуктивного здоров’я і прав на них та боротьбу з гендерним насильством — Молдова та Албанія. Хоча жодна з них не згадала про шкідливі практики щодо жінок.
- Раніше Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) опублікував звіт щодо впливу на жінок та дівчат урядової політики в питанні регулювання кількості дітей у родинах. На думку експертів, спроби законодавчо вплинути на рівень народжуваності в різних країнах часто є «неефективними» та стають «обґрунтуванням для відмови у правах та обмеження тілесної автономії жінок і дівчаток».
- Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах». За його словами, деякі країни виступають навіть проти включення гендерної проблематики до багатосторонніх переговорів.
Фото: Paula Seijo: UNFPA Ethiopia
