Дві третини українок та українців — 67% — впевнені, що сексуальне насильство в Україні вважається чимось незначним. Трохи менше людей — 63% — переконані, що постраждалих звинувачують у тому, що сталося.
Про це свідчать результати опитування щодо ефективності реагування на випадки сексуального насильства в Україні, яке проводила Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» упродовж травня — початку червня 2023 року.
За словами 59,4% респонденток/ів, вони особисто стикалися з випадками сексуального насильства (зґвалтування, сексуальні домагання тощо), 96% з них — жінки, 1% — чоловіки. Також 39,5% осіб (91% — жінки, 6% — чоловіки) відповіли, що із сексуальним насильством стикалися їхні рідні, друзі чи знайомі.
Найчастіше жінки стикалися з випадками сексуального насильства на вулиці/у громадських місцях (71%), у громадському транспорті (35%), у житлі, де постійно або тимчасово проживали, (24%), у навчальному закладі (19%) та на роботі (13%).
Серед респондентів, які постраждали від сексуального насильства, до правоохоронних органів зверталися лише 5,8%, до медиків — 4,1%, по допомогу до адвоката/ки — 2,9%, нікому не розказували про вчинений щодо них злочин — 40,7% осіб.
Найпоширеніші причини, які стримують постраждалих від звернення по допомогу чи повідомлення про злочин:
- думають, що їхні звернення проігнорують правоохоронні органи, — 78,4%;
- бояться осуду суспільства — 72,6%;
- страх порушення конфіденційності — 68%;
- думають, що злочин неможливо довести, — 64,5%;
- не знають, як діяти, — 58,4%;
- страх перед кривдником — 52,2%;
- вважають себе винними у тому, що сталося, — 51,3%.
До того ж 37% опитаних переконані, що постраждала особа не отримає жодного захисту. Лише 8% думають, що реагування на сексуальне насильство орієнтоване на постраждалих, які можуть бути впевнені в отриманні допомоги.
Більшість опитаних (53%) негативно оцінюють роботу працівників/ць правоохоронних органів з розслідування сексуального насильства в Україні. Ще 47% респондентів/ок не мали досвіду взаємодії з ними.
Половина (50%) з тих, хто стикався з правоохоронцями, говорять, що ця взаємодія є травматичною для постраждалих. На думку 43,6% опитаних, працівники правоохоронних органів упереджено ставляться до постраждалих, а 35,8% вважають, що вони переконують постраждалих не звертатися, адже немає доказів. Лише 3% людей вважають, що правоохоронці ефективно розслідують та швидко реагують на такі злочини.
Ставлення українців та українок до судового розгляду справ, що стосуються сексуального насильства, також є негативним. Зокрема, з судами стикалися 46% опитаних, 44% з них розповіли, що судовий процес був травматичним для постраждалих, 41% — що справи розглядалися дуже довго. Лише 1,5% людей назвали судовий процес орієнтовним на постраждалих.
Відповідаючи на запитання про індикатори ефективної роботи юридичної спільноти у справах сексуального насильства, респонденти назвали:
- пояснення суспільству через ЗМІ особливості захисту у таких справах і їх розгляд — 79%;
- застосування орієнтованих на потерпілих підходів у роботі — 71%;
- застосування міжнародної практики та законодавства — 71%;
- надання безоплатної правової допомоги постраждалим — 69%;
- підтримку постійної комунікації із потерпілими — 63%;
- об’єктивність та відсутність упереджень до постраждалих — 61%;
- участь у навчальних заходах на тему захисту постраждалих від сексуального насильства — 48%.
Загалом в опитуванні взяли участь 747 осіб, з них 94,5% — жінки, 5,1% — чоловіки та 0,4% осіб, які відмовилися вказувати свою стать.
- Раніше ООН опублікувала новий звіт «Індекс гендерних соціальних норм за 2023 рік», який свідчить, що гендерна нерівність у світі лише прогресує. Зокрема, дев’ять із десяти людей будь-якої статі мають упередження щодо жінок, а 25% виправдовують чоловіків, які б’ють своїх дружин.
- У Німеччині оприлюднили результати загальнонаціонального репрезентативного дослідження, проведеного організацією Plan International Germany, згідно з якими третина молодих чоловіків (33%) віком від 18 до 35 років вважають прийнятним підіймати руку на свою партнерку під час сварки.
- Згідно зі звітом Світового банку щодо рівноправ’я та позитивного впливу законів на економічні можливості жінок «Women, Business and the Law 2023», лише 14 зі 190 країн надають жінкам повний правовий захист та гарантують рівні права, принаймні з юридичного погляду. Україна у цьому списку лише на 71-му місці.
- У березні під час відкриття 67-ї сесії Комісії зі становища жінок генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах». За його словами, деякі країни виступають навіть проти включення гендерної проблематики до багатосторонніх переговорів.
Фото: Daniel Reche: Pexels
