Провладну партію Тайваню — Демократичну прогресивну партію (DPP) — сколихнула хвиля звинувачень у сексуальних домаганнях. За тиждень проти тайванських високопосадовців виступили майже 20 жінок.
Видання Focus Taiwan пише, що через звинувачення у сексуальних домаганнях до співробітниці групи підтримки президентки Тайваню Цай Інвень у 2018 році у відставку подав її радник із національної політики Ян Чі-Фа. Чоловік назвав звинувачення «безпідставними» та подав до прокуратури позов про наклеп, проте згодом відкликав його, «щоб висловити повагу до національної кампанії за гендерний паритет», а також пообіцяв повністю співпрацювати зі слідством.
Сама президентка двічі за тиждень просила у громадян вибачення за тайванських політиків. На своїй сторінці у Facebook вона також повідомила, що звернулась до уряду з проханням підготувати план реформ за трьома напрямами. Першим питанням Цай назвала розробку ключових принципів, заснованих на міжнародному праві та консультаціях з експертами, які чітко визначають, що є сексуальними домаганнями, щоб це можна було можна використовувати для довідкових і освітніх цілей у школах і на робочому місці. Ще один напрям — перегляд поточних механізмів втручання державної влади, коли внутрішня система скарг на робочому місці не працює ефективно. Окрім цього, уряд має запропонувати поправки для посилення закону про гендерну рівність.
За даними The Guardian, відродження руху #MeToo на Тайвані спровокував допис у Facebook колишньої співробітниці Демократичної прогресивної партії, яка заявила, що зазнала сексуальних домагань із боку керівника після зйомки відео. Чень Цяньроу сказала, що поскаржилася тодішньому голові партійного відділу жіночого розвитку Сюй Цзятяню, який нібито не вжив заходів, а навпаки звинуватив жінку в тому, що вона не уникає свого керівника. Сюй пішов у відставку після того, як пост став вірусним.
Також у сексуальному насильстві був звинувачений Фу Кунь-Чи, законодавець «Націоналістичної партії». Одна з журналісток розповіла, що під час робочої вечері у 2014 році той схопив її за голову та поцілув, на що вона не давала свою згоду. Політик відкинув звинувачення, заявивши, що «ніколи не використовував свою владу для підпорядкування жінок».
У спробі зґвалтування, що сталася 2014 року, був звинувачений колишній лідер студентських протестів на площі Тяньаньмень (1989 року) Ван Дан. Китайський дисидент у вигнанні заперечив звинувачення та сказав, що повернувся на Тайвань, щоб співпрацювати з розслідуванням.
«Пошук правди за допомогою правових засобів є більш суворим підходом, ніж участь в онлайн-спекуляціях», — сказав він The Guardian.
У січні на Тайвань очікують президентські вибори. Після перших звинувачень у сексуальних домаганнях підтримка Демократичної прогресивної партії різко впала більш ніж на третину.
- Флешмоб #MeToo у соцмережах запустила 2017 року актриса Алісса Мілано, закликавши жінок ділитися історіями зґвалтувань та домагань. Проте рух Me Too з’явився ще 2006 року, коли в рамках кампанії розширення можливостей через співчуття серед темношкірих жінок, які зазнали сексуального насильства, активістка Тарана Берк використала цю фразу, відповідаючи у соцмережі дівчинці. Згодом Берк створила документальний фільм Me Too.
- Раніше суд присяжних Нью-Йорка визнав колишнього президента США Дональда Трампа винним у сексуальному насильстві щодо американської журналістки та письменниці Джин Керролл, а також у завданні шкоди її репутації й наклепі. Це перший випадок в історії, коли колишній президент США визнаний юридично відповідальним за насильницькі сексуальні дії. Проте це не завадить йому балотуватися на наступні президентські вибори, оскільки позов був цивільним.
Фото: Facebook Tsai Ing-wen
