Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

19.11.2026
307 переглядів
6 хв на читання
Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Тесс Ґеррітсен так клінічно точно описує криваві сцени, що змушує відкласти книжку під час сніданку. Генійка психологічних трилерів Ґіліян Флінн малює образ злих, відчайдушних та до біса розумних жінок, які здатні й розплутати вбивство, й сфальсифікувати власне. А Голлі Джексон дає своїй героїні тиждень, щоб розкрити своє ж убивство. Поки та ще жива.

Жінки вбивають у своїх книжках дуже по-різному, але однаково майстерно. А ще вправляються в цьому доволі давно (попри звичні стереотипи, що crime fiction — це здебільшого чоловіча територія).

Про авторок детективів для DIVOCHE.MEDIA розповідає українська письменниця, авторка роману «Красиві дівчата теж помирають» Юлія Клебан.

***

Задовго до того, як всі кинулися читати «Служницю» Фріди Мак-Фаден, англійська письменниця Кетрін Кро ще у 1841 році зрозуміла, що ніхто не розплутає вбивство краще, ніж жінка, яку найняли доглядати за маєтком. Її роман «Пригоди Сьюзен Гоплі, або Непрямі докази» вважають першою історією про жінку-детективку і вийшов він того ж року, що й «Убивства на вулиці Морг» Едґара Аллана По. Тільки от про По знають усі, а роман Кетрін Кро виходив анонімно. Бо хто ж читатиме про вбивство від жінки, правда?

Ще за двадцять із лишком років за океаном видали перший повноформатний американський детектив авторства такого собі Сілі Реджестера. Тільки от Сілі насправді виявиться Меттою Віктор, якій не дали підписати кримінальну історію своїм іменем. А ще ж була Анна Кетрін Грін, яка успішно писала і видавала детективні новели в США за десять років до того, як Конан Дойл опублікував першу історію про Шерлока Голмса.

Ну але ж це було давно. Жінки дедалі рідше беруть чоловічі псевдоніми, щоб писати вбивства, бо читачі стають усе менше гендерно упередженими. Світ змінився. Чи не так, Роберте Ґалбрейте? 🙂

Світ справді став кращим місцем, щонайменше у кримінальній прозі. Ба більше, історія зробила крутий поворот і повела ринок у несподіваному напрямку, де вже чоловікам, які взялися за тонкий жанр психологічного трилера, видавці радять взяти гендерно нейтральний псевдонім (привіт, Райлі Сейґер, привіт, Ей Джей Фінн). Ну, знаєте, бо жінки стають все більш фінансово впевненими, дедалі частіше несуть на ринок свої гроші та обирають жанри до вподоби незалежно від імені на обкладинці.

А ми що? Ми зовсім не проти.

***

Саме час приглянутися до жанру ще раз. Пропоную вам цю десятку воістину розкішних убивчих історій від жінок, які ви ще й легко знайдете в українському перекладі.

Витримані часом убивства

«Брешуть не тільки вбивці», Марія Ланґ, 1949 рік

«Апріорі»

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Компанія молодих людей приїздить відпочивати на острів посеред озера. Коли стається вбивство, до розслідування долучається Пак Буре — одна з відпочивальниць.

Шведка Марія Ланґ загалом опублікувала 48 книжок, але цей її дебют особливо цікавий. Для холодного скандинавського детективу така відвертість щодо сексуальності була скандальною, тож привернула чимало уваги та обговорень. Люблю експозицію, в якій усі вже знайомі, і за кожною реплікою доводиться розбиратися не лише в тому, хто ж убивця, але й хто в кого закоханий, хто кого ревнує і хто кому заздрить. Тонкий гумор та автентична атмосфера минулого століття йдуть історії тільки на користь й особливо зайдуть фан-клубу Агати Крісті.

«Ребекка», Дафна дю Мор’є, 1938 рік

КСД

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Якщо вам траплявся трилер, у якому молода дружина приїздить у розкішний маєток і поступово починає боятися і дому, і чоловіка, ви вже бачили, як далеко зайшла «Ребекка». Дю Мор’є взяла класичну готичну історію про шлюб із таємничим чоловіком і зробила з неї еталон психологічного саспенсу.

Молода жінка виходить заміж за Максима де Вінтера й переїздить до його маєтку Мендерлі, в якому кожна дрібниця нагадує про його першу дружину Ребекку. Що більше нова місис де Вінтер чує про покійну, то менше розуміє, за кого вийшла заміж. Недарма Гічкок екранізував цю історію вже за два роки після виходу книжки, бо щойно ви починаєте підозрювати, що зі смертю колишньої дружини не все так просто, ви вже будете нею повністю й надовго одержимі.

«Ми завжди жили в замку», Ширлі Джексон, 1962 рік

«Жорж»

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Після підозрілого вбивства батьків, за яке одну з них зрештою виправдали, сестри Блеквуд живуть майже ізольовано від спільноти маленького містечка. Їхнє стабільне усамітнення несподівано порушує кузен Чарлі, який приїздить у гості й швидко починає почуватися як удома. І ви здивуєтеся, наскільки поява випадкового гостя може налякати більше, ніж історія отруєння рідних людей.

Дім, який написала Джексон, здасться вам одночасно моторошним і затишним, похмурим і гостинним. Усе залежатиме від того, на чий бік ви захочете пристати. Книжка залишилася культовою на довгі роки передусім завдяки чорному гумору, з якого встигаєш хихикнути до того, як тобі стане по-справжньому страшно.

«Таємна історія», Донна Тартт, 1992 рік

КСД

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Престижний коледж у Новій Англії, група студентів, які вивчають давньогрецьку та захоплюються власним статусом. Абсолютно не привілейований юнак Річард Пейпен випадково і сам стає частиною закритої спільноти, її правил, умов та стандартів. Уже в пролозі він розповість, кого з них убили. В чому ж тоді загадка?

По-перше, ми не зможемо відкласти книжку в бік, поки не зрозуміємо, як ця компанія взагалі дійшла до того, що вбивство друга здалося їй класною ідеєю. По-друге, воістину гіпнотично спостерігати, як розумні й начитані люди поступово домовляються між собою, що вбивство, якщо добре подумати, цілком можна пояснити. І навіть виправдати.

Зрештою, не просто так ця книжка Тартт на рівні зі «Щиглем» нескінченно очолювала топи запитів на всіх книжкових барахолках. На щастя, видавництво підтвердило, що готує додатковий наклад, тож зараз гарна нагода знову записати її собі в бажанки.

«Гвинтові сходи», Етель Ліна Вайт, 1933 рік

«Жорж»

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

У далекій англійській глушині перешіптуються про маніяка, який затемна вбиває юних дівчат. Девʼятнадцятирічна Гелен, яка працює в місцевому маєтку, почувається більш-менш у безпеці — вона ж мешкає в оточенні цілої купи людей! Однак сторінка за сторінкою пастка довкола дівчини затягується, а ми починаємо підозрювати, що вбивця значно ближче, ніж здавалося спочатку.

Етель Ліна Вайт писала в золоту епоху детективів, і здавалося б, ми уже мали побачити численні інтерпретації її сюжетів та здогадатися про все завчасно. Однак майстерність авторки зовсім не в тому, щоб замаскувати вбивцю. А в тому, щоб навіть нам, читачкам, дати причини засумніватися, що в головної героїні точно-точно не дивний напад параної.

Саме з «Гвинтових сходів» режисер Роберт Сіодмак створив класику кіносаспенсу, а інший роман письменниці «Леді зникає» (теж виданий у «Жоржі») привернув не меншу увагу Гічкока, ніж вищезгадана «Ребекка».

Нове покоління

«Лісовий бог», Ліз Мур, 2024 рік

Vivat

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Улітку 1975 року з табору в Адірондацьких горах зникає донька його заможних власників, тринадцятирічна Барбара Ван Лаар. Чотирнадцять років тому в цих самих лісах безслідно пропав її старший брат, і тепер ці два зникнення сплетуться подвійною часовою лінією в сімейному трилері про класові розриви, соціальні ролі та багаторічні упередження.

Ця історія наповнена такими колоритними, складними та різними жіночими портретами, що тільки заради них можна пробачити і неспішність оповіді, і повсякчасні відхилення від основного курсу. Ліз Мур бувала в Адірондаках, а на роман її надихнула, зокрема, й історія власної родини. Мабуть, тому цей детектив так затягує і викликає моментальну емпатію, байдуже, читаємо ми частину від імені молодої слідчої Джуді, втомленої вожатої Луїзи чи привілейованої матері зниклих дітей.

«Злочини минулого», Кейт Аткінсон, 2004 рік

«Наш Формат»

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

1970 рік: зникнення трирічної дівчинки.
1994-й: дівчина гине у свій перший робочий день.
1979-й: доведена до відчаю молода мати скоює злочин, який назавжди руйнує її родину.

Приватний детектив Джексон Броуді, якого в однойменній екранізації зіграв Луціус Мелфой Джейсон Айзекс, береться за три давні справи. Люди, які до нього звертаються, роками жили зі своїми версіями того, що сталося, і тепер у кожній історії доводиться розбиратися заново.

Я б радила приглянутися до Кейт Аткінсон тим, кому в детективі насамперед цікаво копирсатися в чужих життях та дивуватися чужим скелетам у приліжкових шухлядах. І все це з добротним сухим гумором, який вигулькує у найпохмуріший момент якоюсь не дуже доречною, але дуже людською фразою.

«Зловісно тихе життя», Луїза Пенні, 2005 рік

КСД

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

У лісі біля тихого села Три Сосни знаходять мертвою колишню вчительку й художницю Джейн Ніл. Місцеві бідкаються про нещасний випадок на полюванні, але інспектор Арман Ґамаш має з’ясувати, чи не занадто спланованою виглядає ця випадковість.

Такий зрозумілий та популярний сетинг — віддалене село з власними таємницями та чужаком-слідчим — спрацьовує моментально. Після останньої сторінки хочеться зайти в місцеве бістро й залишитися до вечора, навіть коли вже знаєш, що хтось із цих привітних людей цілком може бути вбивцею. А Ґамаш, якого Пенні змалювала зі свого чоловіка, має рідкісну для серійного детектива рису — він не прокурений скептик, а сердечний та добрий чоловʼяга. За першу справу берешся з цікавості, а до другої переходиш просто тому, що хочеться ще трохи побути в його компанії.

«Апеляція», Дженіс Галлетт, 2021 рік

#книголав

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

Аматорська театральна трупа збирає гроші на лікування дитини, а згодом один із її учасників гине. Винного вже покарали за всіма літерами закону, та двоє молодих юристів отримують завдання довести, що Феміда цього разу помилилася. Вони мають доступ до листування, есемесок та документів, в яких захована правда.

Епістолярний детектив замовляли? Майже впевнена, що ні, але конкретно цей вартує витраченого часу хоча б через те, наскільки скрупульозно авторка підібрала та сформулювала кістяк історії на одних лише листах. «Апеляція» виросла з ідеї телесеріалу, з яким у Галлетт довго нічого не виходило. Тоді вона взяла другорядних персонажів і почала писати їхні імейли. Якщо ви хоч раз отримували листа з «Колеги, на майбутнє» і за цією фразою бачили весь спектр емоцій людини, то приблизно уявляєте, у що вас втягне цей детектив.

«Список запрошених», Люсі Фолі, 2020 рік

«Видавництво Старого Лева»

Посестри Агати. 10 книжок про вбивства та розслідування від майстринь жанру 

На віддаленому острові біля узбережжя Ірландії гості збираються на весілля. Між другим і третім тостом виринають давні образи, а хтось із присутніх не доживе до ранку.

Ідея роману прийшла до Фолі після поїздки у Коннемару. Її зачепило, що острови біля узбережжя водночас прекрасні для весілля й достатньо віддалені, щоб із святкування було важко піти. Західний весільний етикет створює чудову декорацію для сімейного саспенсу, бо усміхатися для фото і говорити тости комусь, кого хвилину до цього ти щиро зненавидів, одночасно і складно, і необхідно.

Але кого саме вбили? Фолі не розкаже одразу, а спершу змусить пробігтися закрученими хронологічними коридорами. Це філігранно обрамлена close house mystery, в якій замість будинку маємо віддалений острів в оточенні примхливих вод.

***

До цієї підбірки потрапили лише перекладні детективи та трилери, однак я не можу не згадати, наскільки захоплююся письменницями, які розвивають цю жанрову категорію в сучукрліті. Зверніть увагу на Оксану Ковальчук із «Залишеною», Олександру Ковенько з «Павуком», Анну Стаднік із «Мертвою Вітою» та на окрему збірку «Багряний зріз» із текстами ще чотирьох крутих авторок. Купуйте, читайте та обговорюйте: розвиток жанру — це завжди 50/50 відповідальність і авторів, і його фанатів.

Дайджест DIVOCHE.MEDIA

Не пропускайте важливого! Підпишіться на добірку найкращих матеріалів DIVOCHE.MEDIA.

Підписатися на DIVOCHE.MEDIA