Узимку 2025–2026 років через відключення електроенергії в Україні жінки стикалися з більшим фінансовим навантаженням, негативним впливом на здоров’я та безпековими ризиками, водночас маючи менший доступ до ресурсів, необхідних для подолання труднощів. Схожа ситуація може повторитися і майбутньої зими, якщо не будуть враховані специфічні потреби та виклики жінок.
Про це свідчить дослідження «Оцінка гендерного впливу енергетичної кризи в Україні», опубліковане структурою «ООН-Жінки в Україні» на основі загальнонаціонального репрезентативного опитування, в якому взяли участь 1200 людей (732 жінки та 468 чоловіків), а також 10 інтерв’ю з ключовими респондентами та вісім фокус-групових обговорень за участю жінок і чоловіків у Києві, Івано-Франківську, Одесі та Харкові.
Через перебої з енергопостачанням порушилася робота систем опалення та водопостачання, ускладнився зв’язок і доступ до інтернету, приготування їжі, навчання, мобільність у багатоповерхових будинках, доступ до медичних та інших послуг. Через це людям доводилося перебудовувати повсякденне життя відповідно до графіків електропостачання, а додаткове навантаження непропорційно часто лягало на жінок, які відповідали за догляд і ведення господарства.
Жінки мали менше фінансових ресурсів для покриття додаткових витрат: 56,3% жінок та 35,4% чоловіків повідомили про помірні або серйозні фінансові труднощі, через які їм було складно забезпечувати себе харчами, одягом та предметами першої необхідності. Водночас саме жінки частіше відповідали за догляд за дітьми: 44,3% жінок проти 26,4% чоловіків.
Фінансовий тиск змушував частину родин вдаватися до складніших стратегій виживання: 15,4% опитаних використовували заощадження для покриття пов’язаних з енергетикою витрат, 7,6% позичали гроші, 5,7% скорочували витрати на харчування, а 7,5% — на медичні послуги чи ліки.
Серед людей, які доглядають за особами з інвалідністю, 18,1% повідомили, що були змушені позичати гроші або брати кредити. Це більш ніж удвічі перевищує загальний показник — 7,9%.
Перебої з енергопостачанням також позначалися на відчутті безпеки та здоров’ї: 41,9% жінок повідомили, що через відключення почувалися менш безпечно, тоді як серед чоловіків таких було 24,3%. Про негативний вплив на фізичне здоров’я заявили 38,5% жінок та 22,8% чоловіків. В «ООН-Жінки в Україні» зазначили, що відчуття небезпеки посилювали темні вулиці, обмеження мобільності, проблеми зі зв’язком та побоювання щодо можливості отримати екстрену допомогу. Жінки також частіше за чоловіків повідомляли про стрес, тривогу та погіршення загального самопочуття.
Енергетична нестабільність впливала і на атмосферу в домогосподарствах: 19,4% опитаних сказали, що відключення спричиняли або посилювали конфлікти чи напруженість удома. Серед жінок цей показник становив 21,8%, серед чоловіків — 15,7%. Особливо часто про таке говорили люди, які доглядають за дітьми або особами з інвалідністю.
Майже три чверті жінок (73,8%) повідомили, що не мають резервного джерела енергії — генератора, акумуляторної системи, інвертора чи портативної зарядної станції. Серед чоловіків цей показник становив 51,5%.
Водночас можливість придбати таке обладнання значною мірою залежала від матеріального становища. Люди з нижчими доходами частіше були змушені використовувати менш ефективні, а подекуди й ризиковані способи подолання наслідків відключень, не маючи коштів для придбання надійніших рішень.
В «ООН-Жінки» закликали враховувати доглядальників — зокрема одиноких батьків, сім’ї з дітьми до п’яти років, людей, які доглядають за особами старшого віку, людьми з інвалідністю або хронічними захворюваннями, — як пріоритетну групу під час планування зимової допомоги. Їм закликали надавати грошову та психосоціальну підтримку, а також допомогу з придбанням акумуляторів, зарядних станцій, генераторів, обладнання для опалення та інших альтернативних джерел енергії.
Ще одна рекомендація — надавати грошову допомогу економічно вразливим домогосподарствам до пікового періоду перебоїв у грудні–лютому, а також запроваджувати субсидії або знижки на електроенергію, опалення, паливо та обладнання для альтернативного енергопостачання.
У звіті також рекомендують забезпечити доступність і безпеку «Пунктів незламності», пунктів обігріву, соціальних центрів, шкіл та інших громадських просторів, де під час тривалих відключень люди могли б отримати тепло, освітлення, можливість зарядити пристрої, доступ до зв’язку, санітарних послуг та безпечного простору для дітей.
Напередодні зими 2026–2027 років гуманітарна спільнота планує охопити багатосекторальною зимовою допомогою понад 2,1 мільйона людей, які постраждали від масштабного пошкодження енергетичної, опалювальної та водної інфраструктури.
«Жінки готуються до чергової зимової енергетичної кризи, маючи ще менше доступу до безпеки, засобів до існування, освіти, охорони здоров’я та можливості брати участь у прийнятті рішень. Водночас потреби жінок зростають, а міжнародна гуманітарна допомога та допомога у сфері розвитку, спрямована на подолання гендерної нерівності, скорочується. Рішення щодо інвестицій у підвищення стійкості енергетичної системи та підготовки до зимового періоду ухвалюються вже зараз, і вкрай важливо, щоб вони враховували пріоритети жінок, а жіночі правозахисні організації мали достатньо ресурсів для продовження надання життєво необхідних послуг і цієї зими», — заявила представниця «ООН-Жінки в Україні» Сабін Фрейзер Гюнеш.
- Раніше в ООН підрахували, що за нинішніх темпів прогресу глобальної гендерної рівності доведеться чекати ще 171 рік — до 2197-го, хоча досягти гендерної рівності прагнули до 2030 року.
- У 2023 році Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що для досягнення гендерної рівності за нинішніх темпів знадобиться 300 років, а здобутий за десятиліття прогрес «тане на очах».
Фото: UN Women
