Американська акторка, співачка та модель італійського походження Гейден Панеттьєрі, яка була дружиною українського боксера Володимира Кличка, випустить мемуари «Це я: Розплата» (This Is Me: A Reckoning).
У книжці вона розповідає про свій досвід недіагностованої післяпологової депресії, втечу в алкоголь, пережите фізичне та емоційне насильство, а також робить камінг-аут, зізнаючись, що вона бісексуалка.
Перед виходом мемуарів, що заплановано на 19 травня, Панеттьєрі дала інтерв’ю журналу «Us Weekly», поділившись злетами та падіннями, які сформували її життя. У розмові з журналістами вона зізналася, що написання книжки стало для неї терапевтичним процесом після раптової смерті молодшого брата Янсена у лютому 2023 року.
«Отримати той дзвінок — це було як удар під дих, я просто заціпеніла і не могла ні про що думати. Минуло три роки, але щоразу в річницю його смерті чи на день народження стає все болючіше, і я глибше усвідомлюю, що він не повернеться. Я ніколи не уявляла, що мені доведеться жити без нього. Мені все ще важко боротися з почуттям невдачі та провини», — поділилась Панеттьєрі.
Акторка також не оминула складної теми своєї багаторічної боротьби з алкоголізмом та залежністю від медичних препаратів, зауваживши, що деструктивні звички почали формуватись ще в юному віці, на знімальному майданчику серіалу «Нешвілл».
«Їх хвилювало лише те, чи впливає мій стан на знімальний процес. Моїм ментальним станом майже не цікавилися. Я добре ховала почуття. Але з цією персонажкою я перетворилася на Джульєтту Барнс. Я не знала, де закінчується Гейден і починається Джульєтта. Дуже мало людей підійшли до мене і запитали, чи все зі мною гаразд. Не впевнена, що вони хотіли знати правду», — пригадала вона.
У 2009 році Панеттьєрі почала зустрічатися з Володимиром Кличком, після двох років спільного життя пара вирішила залишитися друзями, проте у 2013 році їх знову помітили разом, і невдовзі закохані оголосили про заручини. У 2014 році Панеттьєрі народила доньку Каю-Євдокію, що супроводжувалося недіагностованою післяпологовою депресією.
«У мене не було жодної подруги, яка б про це згадувала. І це не обов’язково означає, що люди навколо мене не переживали цього. Навколо цього було стільки стигми, що вони не хотіли говорити про це чи звертатися до цього питання. Я була травмована тим, що не могла бути повністю емоційно присутньою. Я також була шокована, що люди не повірили мені одразу. Найкраще, що ви можете зробити, це якомога більше підтримувати та розуміти, а найгірше, що ви можете зробити, це змусити нас відчувати, що ми божевільні та невиправні, і що це наша вина, що ми проходимо через це», — наголосила акторка.
Через те, що Панеттьєрі вдалася до алкоголю, щоб впоратися з післяпологовою депресією, Кличко наполіг, щоб вона підписала документи про відмову від опіки над їхньою донькою. Попри це жінка заявила, що не звинувачує колишнього чоловіка ні в чому та бере на себе «повну відповідальність» за свої «недоліки як матері».
«Мені довелося врахувати найважливіше — як це все вплине на мою доньку. Іноді заради дітей доводиться робити найважчі речі у світі. Влад (Володимир Кличко — прим.ред.) — неймовірний батько, і я знаю, що він діяв в інтересах нашої доньки. Незважаючи на мої почуття, важливо було завжди ставити її на перше місце. [Зараз] у мене неймовірні стосунки з ними обома. Ми залишаємося близькими людьми. На додачу до стосунків, нас завжди єднала міцна дружба — і так триває з моїх 19 років. Навіть якщо ми не разом, це не означає, що між нами бракує любові. А моя донька — це просто неймовірний дар. Вона неземна, така добра і водночас сильна духом, і навколо неї стільки чудових людей. Неймовірно мати можливість спостерігати, як вона процвітає в тих сферах, з якими я мала труднощі в дитинстві. Вона просто найкраща, взяла всі найкращі якості від мене та Влада», — розповіла зірка.
За словами артистки, втретє проблеми з алкоголем в неї сталися через колишнього партнера Браяна Гікерсона, який роками піддавав її фізичному та емоційному насильству. У 2020 році чоловіка заарештували за побиття Панеттьєрі, а згодом засудили до 45 днів ув’язнення та заборонили наближатися до жінки протягом п’яти років.
«Це було жорстоко, травматично, емоційно. Для мене було важливо правильно сформулювати цей досвід. Це дуже незручна тема. Я завжди вважала себе стійкою та сильною жінкою. Думка про те, що я могла дозволити щось подібне, вразила мене. Тож увесь цей досвід я тримала в собі, наскільки це було можливо, адже не хотіла втягувати в це нікого, кого любила, бо знала, що вони захочуть мене захистити, а я хотіла убезпечити їх, насамперед емоційно. Це було принизливо. Мені потрібно було вірити, що це сталося не просто так. Але тепер я хочу, щоб люди, які пережили подібне, знали: вони не самотні. І хоча знадобилися роки, щоб по-справжньому вибратися з цієї ситуації, це можливо. Викреслити з вашого життя людину, яка вас ображає, — це як намагатися вирвати бур’ян, який так глибоко пустив коріння у ваше життя, і щоразу, коли ви його вириваєте, з’являється інший бур’ян», — сказала вона.
Ще одним відвертим зізнанням у книжці стала розповідь артистки про її бісексуальність.
«Це частина мене, якою я ніколи не могла поділитися зі світом, бо це просто ніколи не було на часі. Або я була занадто молодою і мене змушували бути ідеальною в усьому. Мене не заохочували просто бути собою. Потім настав період, коли здавалося, що камінг-аути, особливо серед жінок, які заявляли про свою бісексуальність, були короткочасним трендом. Я боялася, що якщо буду відвертою, це матиме вигляд, ніби я просто “в темі”. Сумно, що мені довелося чекати до 36 років, щоб поділитися цією частиною себе, але краще пізно, ніж ніколи. Тепер, коли я знаю, що ця книжка вийде, я можу впевнено сказати: так, я бісексуалка. Я сказала це! Це вперше, коли я змогла вимовити це вголос», — додала Панеттьєрі.
- Раніше вихід нових мемуарів «Я обираю свій початок: історія мужності та активізму» (I Choose My Beginning: A Story of Courage & Activism) анонсувала лауреатка Нобелівської премії миру 2018 року, іракська правозахисниця Надя Мурад. Передмову до книжки написала відома американська феміністка, журналістка та громадська активістка Глорія Стайнем, яка також випустить автобіографічну книжку «Несподіване життя» (An Unexpected Life).
