Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував впровадження терміну «доброзвичайність» у новому Цивільному кодексі та відповів на звинувачення щодо дискримінації прав ЛГБТ-спільноти.
Відео з детальним поясненням він опублікував на своїй сторінці у Facebооk.
«Проєкт Цивільного кодексу вводить оціночне поняття “доброзвичайність”, яке мало не руйнує все цивільне законодавство. Давайте розберемося, звідки пішло це поняття “доброзвичайність” і як воно виявилося в проєкті Цивільного кодексу України. Якщо ви подивитеся порівняльну таблицю, то можете побачити одну просту закономірність, що там, де в чинному законодавстві є поняття “моральні засади суспільства” як продовження пострадянського терміну, який іменувався “моральні принципи суспільства, що будує комунізм”, ми запропонували питомо український термін, який іменується “доброзвичайність”», — зазначив Стефанчук.
За його словами, разом із робочою групою проєкту Цивільного кодексу працює філологічна група, яка пропонує українські замінники тим словам у сучасній юридичній термінології, яких досі не віднайшли. Очолює цю групу відомий український правник Сергій Петрович Головатий, який і запропонував термін «доброзвичайність».
Окремо голова парламенту зазначив, що термін «доброзвичайність» — це відповідник стародавнього терміну boni mores, який міститься у законодавстві усіх країн Європейського Союзу.
«Усе це — ті частини доброзвичайності, які і ми пропонуємо в українському законодавстві. Крім цього, дуже небезпечно, як мені видається, атакувати оцей новий словотвір, який ми зробили з українського слова “добро” і “звичай”. Тому що в українській термінології дуже багато є законодавчих складових, які формуються з частинкою “добро”. І одним із таких, наприклад, є “доброчесність”. Це термінопоняття, на якому базується вся антикорупційна стратегія і законодавство України. Тому, атакуючи доброзвичайність в частині того, що нібито це є якийсь незрозумілий термін, який буде тягнути за собою оціночне поняття, ви цим самим атакуєте основи антикорупційного законодавства, яке існує в Україні. Те саме буде стосуватися питань добросовісності, добропорядності, якими насичене українське законодавство», — додав Стефанчук.
Щодо того, що проєкт Цивільного кодексу дискримінує права ЛГБТ-спільноти в Україні, голова парламенту розповів, що під час підготовки документа робоча група домовилась: якщо якесь положення буде викликати суперечку — залишають так, як це регулюється в чинному законодавстві України.
«Я почну з того, що я є людиною, яка і голосувала, і підписувала Стамбульську конвенцію. Але я чітко розумію, що будь-які речі, які не повною мірою відповідають статті 51 Конституції України, безперечно будуть породжувати суперечки в тексті Цивільного кодексу України. Саме тому ми залишили це регулювання так, як воно сьогодні існує в Україні», — сказав він.
Водночас Стефанчук зауважив, що інші народні депутати можуть подавати окремі поправки до проєкту ЦК, які би регламентували саме це питання, і далі Верховна Рада висловить своє бачення щодо них.
- 28 квітня Верховна Рада ухвалила за основу новий проєкт Цивільного кодексу (№15150). Один з авторів документа голова ВР Руслан Стефанчук запевнив, що після громадського обговорення було враховано багато зауважень і пропозицій, тож нова редакція суттєво відрізняється від попередньої. Того ж дня на акцію протесту в Києві вийшла феміністична ініціативна група сапфічних жінок «NeКонвенційна», вимагаючи накласти вето на новий проєкт.
- Низка громадських та правозахисних організацій вже заявили, що проєкт ЦК порушує права людини, суперечить Конвенції ООН та створює ризики для дітей, а також може стати інструментом корупції, дозволить фігурантам розслідувань видаляти дані про свої злочини та легалізує незаконно приватизоване майно.
- Також акції протесту заплановані в інших містах України — зокрема, у Харкові, Ужгороді, Львові, Вінниці, Чернівцях, Луцьку, Одесі, Івано-Франківську.
Фото: Вадим Сарахан: Пресслужба Апарату Верховної Ради України
