У Колумбії запустили #MeToo на підтримку жінок у медіа: через скарги на насильство звільнені топведучі, а прокуратура відкрила справу

06.04.2026
240 переглядів
4 хв на читання
У Колумбії запустили кампанію #MeToo на підтримку жінок у медіа, що постраждали від насильства: звільнені топові ведучі, генпрокуратура почала розслідування
Колумбійські журналістки Моніка Родрігес, Лаура Паломіно, Паула Болівар, Караліна Ботеро та Хуаніта Гомес, які запустили кампанії #YoTeCreoColega та #MeTooColombia

У Колумбії п’ять журналісток запустили кампанії #YoTeCreoColega (#IBelieveYouColleage / #ЯТобіВірюКолего) і #MeTooColombia через сексуальні домагання та насильство щодо жінок у медіа.

⁣Як повідомляє BBC Mundo, за вісім днів вони отримали понад 200 електронних листів із особистими історіями жінок.

Більшість із них надійшли від працівниць медіа, які розкривають свою особу, вказують ім’я свого ймовірного кривдника та середовище, в якому нібито відбувалися ці події. Деякі з цих повідомлень супроводжуються доказовими матеріалами, які дозволять перевірити версії подій, що могли відбуватися між 1993-м і 2025 роками.

Усе почалося 20 березня, коли Caracol Television, канал із найбільшою аудиторією в Колумбії, повідомив, що отримав скарги «на двох журналістів-ведучих через ймовірні сексуальні домагання» та активував «внутрішні протоколи та процедури, встановлені законом». Журналістка Каталіна Ботеро, яка протягом чотирьох років співпрацювала з Caracol, виклала заяву телеканалу на своїй сторінці Х.

«Я побачила цю заяву, і вона мене приголомшила. Не минуло й 10 хвилин, як я почала отримувати безліч дуже переконливих історій та свідчень, що датуються понад 25 роками, про ту саму модель поведінки одного з журналістів-ведучих», — розповіла Каталіна.

Її підтримала Моніка Родрігес, яка має великий досвід роботи в медіа та пропрацювала в Caracol 10 років, також поширивши допис та висловивши свою солідарність у соцмережах.

За словами медійниці, вона отримала повідомлення від різних людей, які працювали у Caracol: журналісток, візажисток, техперсоналу.

«Одна з них не лише зазнала домагань, а й пережила щось, що межує з насильством. Це було дуже боляче. Попри те, що це різні заяви, є багато збігів у прізвищах і повторюються ті самі поведінкові прояви. Важливим є те, що більшість людей, які говорили або розповідали про те, що з ними відбувалося, проігнорували. Також спостерігається тенденція замовчування», — поділилась Моніка.

Невдовзі до них приєдналися співзасновниці незалежного медіавидання Brava News Паула Болівар та Лаура Паломіно, які запропонували відкрити безпечний канал для скарг.

«У листах ми виявили кілька закономірностей. Ієрархія: зловживання владою, коли кривдник використовує свій вплив, щоб впливати на стабільність роботи, професійне зростання та доступ до можливостей. Повторюваність: у багатьох свідченнях йдеться про тих самих осіб протягом десятиліть. Щодо постраждалих — це переважно жінки, які проходять професійне стажування, або нещодавні випускниці. Використовується їхня недосвідченість, прагнення зробити ім’я та вразливість через нестабільні контракти. Ми бачимо, що вразливість, залежність від компанії чи рекомендації для старту в професії діють як ефективний механізм замовчування. Щодо способу дій: у листах ми ідентифікували кілька критичних сценаріїв — радіостудії, ліфти, сходи та приватні офіси, де мета — загнати жертву в кут. Також згадуються відрядження для висвітлення подій на національному та міжнародному рівні, які використовуються для здійснення несподіваних атак, а також комунікація через месенджери, переважно Instagram. Свідчення збігаються в тому, що напади зазвичай починаються з коментарів “ти маєш такий сексуальний вигляд”, “о, це тобі чудово пасує”, “які гарні в тебе ноги”, і далі це посилюється. Окрім того, відбувається нормалізація такої поведінки в редакціях», — розповіла Паула.

Посилаючись на листи жінок, вона зауважила, що колеги-чоловіки, які були свідками або потурали такій поведінці, применшували її, кажучи, що це флірт або жарти. Водночас після відмови на залицяння часто починаються домагання на робочому місці, які тривають до звільнення.

Наступного дня Хуаніта Гомес, яка пропрацювала в Caracol 11 років, вирішила опублікувати свої свідчення в X.


«Робочі місця перетворилися на простори, де жінки, замість просто працювати й жити, мусять щодня думати: “Чи не краще вдягтися інакше? Чи змінити тон розмови? Чи оминути цей коридор? Чи варто мені потоваришувати з ними, щоб не вирізнятися?”. Це — стратегія виживання серед ворожих стін. Жодна робота не повинна позбавляти вас спокою, психічного здоров’я, системи цінностей чи того, як ви одягаєтеся або поводитеся. І, понад усе, це не повинно коштувати вам вашої гідності», — наголосила вона.

Також ініціаторки кампанії звернули увагу на пасивність відділів кадрів, які схильні захищати репутацію медіа, а не постраждалих.

Через три дні у відповідь на численні скарги Генеральна прокуратура Колумбії оголосила про відкриття офіційного каналу для отримання повідомлень та початок розслідування щодо двох журналістів-ведучих за звинуваченнями у сексуальних домаганнях.

Кілька годин потому телеканал Caracol Television опублікував другу заяву, в якій повідомив про розірвання трудового договору з Рікардо Оррего та про звільнення Хорхе Альфредо Варгаса за взаємною згодою.

«Я завершую цей професійний етап із переконанням, що займався журналістикою ретельно, незалежно та з повагою. З помилками, як і будь-яка людина, але завжди з чіткими принципами та переконанням у тому, що вчинив правильно. Якщо в якийсь момент у когось виникли інші почуття, я поважаю це, зазначаючи, що мої дії ніколи не мали цього на меті», — написав на своїй сторінці в X Варгас, який 20 років пропрацював у Caracol.

Свою чергою Оррего, який працював на телеканалі 25 років, опублікував листа від свого адвоката, наголосивши, що його звільнення «було зумовлене одностороннім рішенням роботодавця», що він готовий співпрацювати з «адміністративними, дисциплінарними або судовими» розслідуваннями, але «утримуватиметься від подальших публічних заяв». Окремо журналіст зауважив, що наразі «немає остаточного рішення, вироку чи заяви компетентного органу» щодо подій, про які повідомлялося.

Після цього телеканал вирішив провести «незалежне розслідування під керівництвом зовнішньої комісії», що очолить Каталіна Ботеро, яка кілька разів була помічницею судді Конституційного суду, доповідачкою з питань свободи слова Міжамериканської комісії з прав людини (2008–2014) та деканкою юридичного факультету Андського університету (2016–2021).

«Виходячи зі скарг, які ми отримали, ми знаємо, що це не просто кілька окремих інцидентів в одному ЗМІ. Це структурна та поширена практика, яка повторюється протягом багатьох років і в різних медіа. […] Як не дивно, вся увага зосереджена на тих, хто вирішує повідомити про насильство, а не на людях, які вчинили агресію. І саме тому ми висловлюємо повагу тим молодим жінкам, які не побоялися й дали справі розголос. Вони революціонерки з іншим мисленням. Саме завдяки їм ця стіна дала тріщину», — додала Хуаніта Гомес.

Наразі журналістки аналізують отриману інформацію, щоб потім опублікувати зведений звіт. Жінки, які розповіли свої історії, зможуть отримати юридичну підтримку.

Також вони закликали керівників медіа взяти на себе відповідальність та підтримати боротьбу із сексуальним домаганням та насильством на робочому місці.