Компанії, де на керівних посадах працює більше жінок, значно частіше звільняють співробітників-чоловіків, звинувачених у сексуальному чи фізичному насильстві над колегами.
Про це свідчать результати аналізу міжнародних та британських даних, проведеного Інститутом фіскальних досліджень (IFS) у Великій Британії.
Було виявлено, що в організаціях, де кількість жінок на високооплачуваних посадах вища за середню, кривдників звільняють «значно частіше». Натомість у компаніях, якими керують чоловіки, зазвичай залишають роботу саме постраждалі від насильства.
Посилаючись на фінське дослідження, в IFS зауважили тривожну тенденцію: чоловіків набагато ймовірніше звільнять за жорстоке поводження з колегами своєї статі, ніж за аналогічні дії щодо жінок. При цьому для самих жінок наслідки насильства на роботі є катастрофічними для кар’єри — вони не лише частіше втрачають роботу, а й стикаються зі скороченням робочих годин та тривалим падінням доходу.
Економічний вплив насильства виходить далеко за межі офісу. Аналіз показав, що жінки, які переїжджають до партнера-аб’юзера, втрачають в середньому 12% доходів. І ці фінансові втрати не зникають навіть після розриву стосунків.
Наслідки сексуального насильства не менш вагомі: через п’ять років після нападу дохід жінок залишається на 17% нижчим, ніж був до того.
«Аналіз цих досліджень показує нам, що як економісти, ми повинні дуже серйозно ставитися до гендерно зумовленого насильства. Жінки платять високу ціну за домашнє та сексуальне насильство — чи то втрата зайнятості, чи то падіння заробітку після зґвалтування. Але дослідження також показує нам, що є можливість для політиків змінити ситуацію. Жінки не можуть вирішити не бути постраждалими, але реакція з боку роботодавців, поліції та інших учасників може суттєво вплинути», — зазначила співавторка аналізу та старша економістка IFS Магдалена Домінгес.
Окрему увагу в звіті приділили зв’язку між економічною політикою та безпекою. Зокрема, у Великій Британії безробіття серед жінок підвищує ризик домашнього насильства, оскільки фінансова залежність робить їх вразливішими. Водночас аналіз роботи поліції показав, що у регіонах, де поліція частіше заарештовує зловмисників та доводить справи про насильство до суду, кількість повторних звернень майже на 40% нижча, адже правоохоронні органи мають сильний стримувальний ефект.
Незалежна радниця уряду з питань зґвалтувань Катрін Хол наголосила, що ці дані мають стати сигналом для бізнесу та політиків: «Цей масив роботи показує, що нам терміново потрібно боротися з насильством щодо жінок та дівчат, не лише тому, що це морально правильно, але й тому, що навіть з суто економічного погляду ми не можемо дозволити собі не робити цього».
- Раніше вчені встановили, що жінки, які пережили домашнє насильство, мають вищий ризик черепно-мозкових травм та психічних розладів протягом десятиліть після нападу. Постраждалі від аб’юзу розповіли про депресії, посттравматичний стресовий розлад, проблеми зі сном і підвищену тривожність. Жінки, які не страждали від насильства, стикалися з подібними станами рідше.
- Окрім цього, жінки, які страждають від домашнього насильства, втричі частіше намагаються вчинити самогубство, ніж їхні однолітки, які не стикаються з насильством. У жінок, які зазнали сексуального насильства у стосунках, ще вищий ризик суїциду — вони намагаються заподіяти собі смерть у сім разів частіше.
Фото: Ketut Subiyanto: Рexels
