Наприкінці року більшість видавництв показали свої плани на 2026-й, у цих переліках багато сильних жіночих голосів, складних розмов і цікавих дебютів.
DIVOCHE.MEDIA зібрало 26 книжок, які говоритимуть про тіло і памʼять, втрату і любов, війну і вибір.
«Удвічі молодша за нього»(Half His Age) Дженнет Маккерді, «Артбукс»
Перший художній роман колишньої зірки Nickelodeon та авторки мемуарів «Я рада, що моя мама померла» Дженнет Маккерді. «Удвічі молодша за нього» розповідає про 17-річну дівчину, що переживає роман із власним учителем.
Авторка пояснила, що через образ 17-річної дівчини на ім’я Вальдо вона досліджувала теми бажання, споживацтва, класу, самотності, інтернету, люті, залежності та ті (часто хибні) межі, які ми готові перетнути, щоб отримати бажане.
«Груди та яйця»(Breasts and Eggs) Мієко Кавакамі, «Артбукс»
Мієко Кавакамі — одна з найпомітніших письменниць Японії. Її шлях у літературі починався з музики, продовжився поезією та блогінгом, а зрештою привів до статусу романістки, відзначеної престижними японськими літературними нагородами.
Роман «Груди та яйця» називають портретом сучасної жіночої реальності в Японії. У центрі книжки — три жінки: тридцятирічна Нацу, її старша сестра Макіко та донька Макіко Мідоріко, які намагаються розібратися з тиском соціальних норм і власними сумнівами. Макіко приїздить до Токіо, щоб знайти доступну процедуру зі збільшення грудей. Поруч із нею — Мідоріко, яка раптово перестає говорити, не знаходячи слів для тривог, що супроводжують дорослішання.
За десять років Нацу повертається до рідного міста й опиняється наодинці з новими питаннями про самотність, старіння, бездітність і несталу ідентичність.
«Італієць»(The Italian) Енн Редкліфф, «Стилет і стилос»
Роман однієї із засновниць готичної літератури. Опублікований у 1796-му, він з’явився через два роки після найвідомішого твору авторки — «Таємниці замку Удольфо». Тут поєднуються сентиментальний романтизм XVIII століття та передчуття темнішої, тривожнішої літератури ХІХ-го. «Італієць» ніби проміжна ланка між прозою Джейн Остін і Мері Шеллі.
Молодий аристократ Вінченціо ді Вівальді закохується в таємничу дівчину. Їхнім почуттям протистоїть зловісний монах Шедоні — колишній інквізитор із темним минулим.
У центрі роману — історія кохання, поставленого під загрозу, історія помсти, переслідування й морального випробування. Таємничі чернечі ордени, інтриги Святої Інквізиції, злочини минулого й постійне відчуття небезпеки створюють напружену атмосферу тексту. Важливу роль відіграють італійські пейзажі — гірські монастирі, усамітнені замки, римські й неаполітанські площі.
«Золотий записник» (The Golden Notebook) Доріс Лессінґ, «Комубук»
Роман «Золотий записник», уперше опублікований 1962 року, — один із ключових текстів британської інтелектуальної прози другої половини XX століття й центральний у творчості Доріс Лессінґ.
Головна героїня роману — письменниця Анна, яка фіксує свій глибокий страх божевілля у чотирьох записниках різного кольору. Кожен із них відповідає окремому виміру її життя. Та з часом Анна усвідомлює, що жоден із цих фрагментів не здатен передати цілісність її досвіду й ідентичності, тож вона намагається зібрати все воєдино в п’ятому — золотому — записнику.
«Золотий записник» — фрагментарний роман, зшитий із різних голосів, жанрів і способів мислення. Лессінґ свідомо працює зі структурою, перетворюючи форму на повноцінний інструмент осмислення.
«Невситимий голод» (A Certain Hunger) Челсі Дж. Саммерс, «Урбіно»
Роман Челсі Дж. Саммерс балансує на межі жанрів — між горором і трилером, чорною комедією та гострою сатирою. Це захоплива історія, яка водночас висміює сучасну культуру foodie-ентузіазму й досліджує уявлення про жіночість, владу та насильство.
Головна героїня Дороті Деніелс — успішна ресторанна критикиня з бездоганним смаком і тонким чуттям до задоволень. Вона розумна, вибаглива й настільки вправна в кулінарії, що легко могла б створювати страви, цікавіші за ті, які оцінює у своїх рецензіях. Дороті любить секс, гастрономічні відкриття й добре написані тексти. Але є в ній і дещо інше — те, що вона довго стримувала й не дозволяла собі назвати. Зрештою ця прихована сторона виходить на поверхню, руйнуючи межі між апетитом, бажанням і насильством.
«Гострі каблуки. Настільна книга з літературного фемінізму» Віра Агеєва та Ростислав Семків, Stretovych
Перша спільна книжка літературознавців Віри Агеєвої та Ростислава Семківа. Це історії про письменниць, які жили так само яскраво, як і писали. Чотирнадцять представлених авторок руйнували стереотипи й змінювали уявлення про традиційні ролі жінки. Вони змушували публіку довкола боятися їх, дратуватися, критикувати — але й поважати водночас.
Українські письменниці в книжці представлені поруч з авторками західної літератури — від Мері Шеллі до Лесі Українки, від Вірджинії Вулф до Соломії Павличко.
«Автобіографія» (An Autobiography) Агата Крісті, Stretovych
Попри те, що Агата Крісті ретельно оберігала приватне життя від сторонніх, упродовж 15 років вона потай працювала над власною автобіографією. Мемуари письменниці були опубліковані у Великій Британії майже через два роки після її смерті.
На початку 1960-х років до письменниці дедалі частіше зверталися з пропозиціями написати її біографію, однак вона рішуче відмовлялася. Згодом, визнавши неминучість публікації книги про її життя, вирішила впорядкувати власні нотатки в цілісний текст, але лише за умови, що мемуари не вийдуть за її життя.
Упродовж усього життя Крісті з особливою теплотою згадувала щасливе дитинство й близькі стосунки з матір’ю, і це відчутно в «Автобіографії». Найбільше місця в книжці відведено подорожам і людям, які формували її світ. Більшість літературних творів згадуються побіжно, за винятком ключових віх кар’єри — «Таємнича пригода в Стайлзі», «Убивство Роджера Екройда», «Мишоловка». Коли ж книгу опублікували посмертно, мільйони читачів зійшлися на думці: це була її найвідвертіша й, можливо, найкраща історія.
«Міф про красу. Як уявлення про красу використовують проти жінок» (The Beauty Myth: How Images of Beauty Are Used Against Women) Наомі Вулф, «Лабораторія»
Книжка «Міф про красу» Наомі Вулф уперше вийшла 1990 року, а згодом була перевидана у 2002-му. Вона швидко стала однією з ключових феміністичних праць свого часу. У світі, де жінки мають більше прав, правового визнання й професійних можливостей, ніж будь-коли раніше, Вулф звертає увагу на іншу, менш очевидну форму контролю. Вона називає її міфом про красу — нав’язану культурою одержимість фізичною досконалістю, яка замінила собою старі обмежувальні ролі «дружини» й «домогосподарки».
Водночас «Міф про красу» часто критикували за використання сумнівної або неточної статистики, зокрема в питаннях анорексії, а також за поверхневість окремих досліджень. Попри це, книжка залишається важливою точкою входу в розмову про те, як працюють механізми контролю над жіночим тілом і чому питання краси досі є питанням свободи.
«Мадонна. Бунтарське життя» (Madonna: A Rebel Life by Mary Gabriel) Мері Ґабріель, «Лабораторія»
Мері Ґабріель — журналістка та біографка, яка вміло поєднує індивідуальні долі з широким культурним і політичним контекстом. У книжці «Мадонна. Бунтарське життя» вона розповідає про визначну попікону на тлі Нью-Йорка 1980-х — міста, що стало епіцентром мистецтва, гедонізму й радикальних ідей.
Текст насичений історичними подіями й відступами: від антивоєнних протестів проти війни у Вʼєтнамі та Стоунволлських заворушень до рішення Верховного суду у справі Ро проти Вейда та кризи СНІДу.
Мадонна вривається на музичну сцену й миттєво захоплює країну своєю розкутістю, зухвалістю та приголомшливим талантом. Уже за два роки після дебютного альбому 1983-го флагманський універмаг Macy’s на Манхеттені проводить конкурс двійників Мадонни з Енді Ворголом у складі журі та відкриває окремий відділ Madonnaland.
Для мільйонів співачка стає символом нової епохи. У розпал епідемії СНІДу вона однією з перших виводить квір-ідентичності в мейнстрим, рішуче відстоюючи право кожної людини любити кого завгодно й бути собою. Попри жорстку критику, Мадонна ніколи не відокремлює музику від політичної позиції та ніколи не припиняє експериментувати.
«Любити Емі» (Loving Amy: A Mother’s Story by Janis Winehouse) Дженіз Вайнгауз, «Лабораторія»
Емі Вайнгауз — одна з найяскравіших і водночас найтрагічніших постатей британської музики. Її голос був упізнаваним із перших нот, а талант здавався безмежним. У 27 років історія Емі обірвалася, залишивши після себе музику, міфи і безліч запитань без відповідей.
Книжку «Любити Емі» написала мати співачки Дженіз Вайнгауз. Це розповідь про доньку, яку світ знав як зухвалу попікону, а вона — як свою маленьку Емі. Книжка не виправдовує, не містифікує та не пропонує простих відповідей. Завдяки унікальним фотографіям, уривкам зі щоденників і щирим спогадам, мемуари відкривають особисту, менш відому сторону життя легендарної співачки.
«Туве Янссон: творчість і любов» (Tove Jansson: Work and Love) Туула Кар’ялайнен, «Атена»
Ілюстрована біографія присвячена Туве Янссон — одній із найоригінальніших і найулюбленіших дитячих письменниць XX століття, авторці серії про мумі-тролів.
Книжки Янссон відомі у всьому світі. Мільйони читачів у різних країнах дорослішали разом із Маленькою Мю, Нюхмумриком, Мумі-тролем і мешканцями Долини Мумі. Та за знайомими з дитинства історіями стоїть життя самої Туве — художниці, письменниці й мислительки, чия особиста біографія зворушує не менше, ніж її вигадані світи.
У цій книжці Туула Кар’ялайнен пропонує уважний і сучасний погляд на життя всесвітньо відомої авторки. Вона показує, як Янссон продовжувала творити попри війни, суспільні злами й особисті потрясіння. Як її близькі стосунки, зокрема з Тууліккі Пієтіля, ставали джерелом натхнення; і як крок за кроком формувався її власний, послідовний спосіб бути у світі.
Крім того, у ВСЛ цього року виходить збірка оповідань «Дочка скульптора» — перша книжка Туве Янссон для дорослої аудиторії, яку часто називають своєрідними мемуарами, хоча вони написані легко й невимушено, без прямої сповідальності. Це низка незалежних текстів, у яких письменниця повертається до власного досвіду — життя в домі художниці в Скатуддені, в Гельсінкі, та літніх місяців, проведених на архіпелазі серед моря, вітру й островів.
«Масло» (Butter) Асако Юдзукі, «Читаріум»
Роман Асако Юдзукі натхнений реальною історією Канае Кідзіми — відомої як «вбивця конкацу». У 2007–2009 роках її засудили за отруєння трьох потенційних чоловіків і підозрювали у причетності ще до кількох смертей. Прізвисько походить від японського слова konkatsu — «пошук шлюбного партнера».
У центрі роману — журналістка Ріка Матіда, яка працює допізна й майже не готує вдома. Вона береться за справу Манако Кадзі — жінки, засудженої за вбивство трьох самотніх бізнесменів, яких, за версією слідства, зваблювала власноруч приготованими стравами. Попри загальний суспільний ажіотаж, Кадзі відмовляється спілкуватися з пресою. І лише після листа з проханням поділитися рецептом яловичого рагу, останньої страви одного із загиблих, погоджується на інтерв’ю з Рікою.
Відтоді їхні зустрічі дедалі менше нагадують журналістське розслідування й дедалі більше — кулінарні майстер-класи. З кожним візитом Ріка глибше занурюється у світ гурманських смаків і сама починає тягнутися до ситної, масляної їжі, поступово змінюючи не лише свої звички, а й спосіб бачити себе.
«Мати Марія приходить до мене» (Mother Mary Comes to Me) Арундаті Рой, ВСЛ
Мемуари легендарної письменниці Арундаті Рой «Мати Марія приходить до мене» зосереджені на її складних стосунках із матір’ю — Мері Рой, яку вона називає «моїм прихистком і моєю бурею».
Після смерті матері у вересні 2022 року Рой була «розбита серцем», але водночас спантеличена й «більш ніж трохи засоромлена» силою власної реакції. Писання стало для неї способом розібратися з почуттями до жінки, від якої вона втекла у 18 років — «не тому, що не любила її, а щоб мати змогу продовжувати любити».
Так починається цей разючий, подекуди тривожний і несподівано дотепний текст — шлях від дитинства в Кералі, де її самотня мати заснувала школу, через написання відзначених нагородами романів і есеїв та до сьогодення.
«Довгий шлях до річки. Кохання, втрата та визволення» (All the Way to the River: Love, Loss and Liberation) Елізабет Ґілберт, ВСЛ
Відверті мемуари авторки світового бестселера «Їсти, молитися, кохати». «Довгий шлях до річки. Кохання, втрата та визволення» — болісна й чесна розповідь про стосунки Елізабет Ґілберт із музиканткою Раєю Еліас, яка померла від раку у 2018 році.
У книжці Ґілберт пише про те, як закохалася в Еліас — харизматичну американку сирійського походження, перукарку й рок-музикантку, з якою познайомилася ще у 2000 році. Шістнадцять років потому, після розлучення з другим чоловіком, вона публічно зізналася в цих почуттях — саме тоді Еліас дізналася про свій діагноз.
Історія їхньої любові швидко перетворюється на хаос: повернення залежності, агресія, параноя, виснажливий догляд і співзалежність. Письменниця не приховує, наскільки небезпечно близько підійшла до межі й наскільки разючим був розрив між її публічним образом і приватною реальністю.
«Довгий шлях до річки» — мемуари про втрату й самопізнання, написані з максимальною чесністю. «Це найболючіша річ, якою я коли-небудь ділилася», — визнає авторка.
«З понеділка» Анна Пихтіна, «Хто це?»
«З понеділка» — роман-зростання, події якого розгортаються на вулицях Києва, Лісабону та Варшави. Головна героїня Яся виросла в сім’ї, де звикли терпіти. Вона застала часи, коли про психічні розлади лише починали говорити вголос, зіткнулася із залежністю близьких і відчуттям безсилля, намагаючись їх урятувати. Вона закохується й байдужіє, їде за кордон і повертається, без кінця розпаковує коробки, відкладає життя з п’ятниці на понеділок. У Ясі є світлі й темні дні — і щоденне навчання жити не «по-новому», а по-справжньому.
«З понеділка» — дебютний роман Анни Пихтіної, комунікаційниці з громадського сектору, авторки колонки у DIVOCHE.MEDIA. Книжка працює з темами повернення додому, залежностей близьких і втрати, поєднуючи інтимну оповідь з упізнаваним досвідом покоління.
«Інструкція до тіла: ніжний метод» Хельґі Палко, «Хто це?»
«Інструкція до тіла: ніжний метод» — книжка для всіх, у кого є тіло й хто хоче навчитися ставитися до нього уважніше та добріше. Авторка поєднує західні й східні підходи, щоб просто й зрозуміло пояснити, що з нами відбувається в різних життєвих обставинах: як на тіло впливають стрес і відпочинок, рух і його відсутність, менструальний цикл і менопауза.
Це доказовий нонфікшн із великою кількістю джерел, різними оптиками та особистими історіями, доповнений ілюстраціями. Хельґі Палко чесно й уважно говорить про власний шлях від анорексії до здорових стосунків із тілом, руху з любов’ю та бігу в задоволення.
Хельґі Палко — вчителька руху й відпочинку, йогиня з 20-річним досвідом, учениця Ігоря Козловського, кандидатка соціологічних наук, дослідниця та амбасадорка ніжних методів у всьому. Її книжка — про те, як слухати своє тіло без насильства й будувати з ним партнерські стосунки.
«Жива автобіографія» (Living Autobiography) Дебора Леві, «Хто це?»
«Жива автобіографія» — це трилогія автобіографічних книжок Дебори Леві, у якій письменниця переосмислює власне життя. Серія складається з трьох частин: Things I Don’t Want to Know («Речі, які я не хочу знати»), The Cost of Living («Вартість життя»), Real Estate («Нерухомість»).
Автобіографічний проєкт авторки починався як відповідь на есе Джорджа Орвелла 1946 року «Чому я пишу» (Why I Write), та дуже швидко переріс у самостійний експеримент.
«Можливо, коли Орвелл називав чистий егоїзм необхідною рисою письменника, він не мав на увазі чистий егоїзм жінки-письменниці. Навіть найсамовпевненіша письменниця мусить працювати понаднормово, щоб вибудувати его, достатньо міцне, аби протриматися до січня — не кажучи вже про те, щоб дотягнути до грудня», — пише Леві.
Три книжки трилогії охоплюють ключові події її життя — втечу з охопленої політичним насильством Південної Африки до Лондону в дитинстві, розпад шлюбу у 50 років, розквіт пізнього професійного успіху.
Це не класичні мемуари. У «Живій автобіографії» можна побачити, які книжки, музика й фільми сформували світ письменниці. Якщо в першій частині багато Орвелла, то у другій не менше Вірджинії Вулф.
«Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенія Кужавська, Vivat
«Боги мого краю дуже люблять кров» — dark academia від письменниці та авторки DIVOCHE.MEDIA Євгенії Кужавської, дія якої розгортається в Києві 1917–1918 років. Це історія про юність, одну з перших демократичних гімназій, де хлопці й дівчата навчаються разом, про заборонені книжки, спіритичні сеанси та мистецтво, яке раптом стає небезпечним.
Головна героїня роману — сімнадцятирічна Вероніка Черняхівська, реальна історична постать, що опиняється в центрі містичних подій, убивств і розслідування, яке швидко виходить далеко за межі шкільних стін.
У тексті з’являються й інші історичні персонажі — зокрема Микола Зеров та Олександра Екстер, а тлом для подій стають революція та Перші визвольні змагання.
«Залишена» Оксана Ковальчук, «Жорж»
Роман «Залишена» Оксани Ковальчук — задушливий, багатошаровий трилер, у якому все не те, чим здається на перший погляд, а людське поступово поглинає ліс. Авторка створює унікальний текст про рідне Полісся — готичний, похмурий і водночас чуттєвий.
Головна героїня роману — студентка Оля, яка підробляє перевезенням пасажирів на своїй старенькій автівці й під час однієї поїздки знаходить серед лісу труп. Змушена зупинитися неподалік Зони відчуження, вона дослівно в’язне в ізольованому, чужому, неприязному просторі.
«Листування Софії Яблонської, Володимира Винниченка та Розалії Винниченко», «Комора»
Від Франції до колоніальних Марокко й Індокитаю, модерного Львова і польських курортів розгортається дружба Софії Яблонської, Володимира Винниченка та його дружини Розалії.
Листи, збережені в архівах Парижу й Нью-Йорка, фіксують мистецькі пошуки молодої дебютантки, вимогливі й часом різкі настанови визнаного класика, інтелектуальні суперечки, творчі ревнощі та амбіції.
«Срібна книга» (The Silver Book) Олівія Ленґ, «Грушка»
«Срібна книга» — водночас квір-історія кохання та нуарний трилер, дія якого розгортається в місяці, що передували вбивству П’єра Паоло Пазоліні у 1975 році.
1974 рік. У Венеції зустрічаються двоє чоловіків. Перший — молодий англійський художник Ніколас, зухвалий і вразливий. Другий — чарівник італійського кіно, художник-костюмер і сценограф Даніло Донаті, який створював візіонерські світи для фільмів Федеріко Фелліні та Пазоліні. Донаті приїхав до Венеції працювати над ескізами для «Казанови» Фелліні, й молодий учень виявляється саме тим, кого він шукав.
Донаті забирає Ніколаса до Рима й відкриває перед ним задзеркальний світ Чинечитти — кіностудії, де з винахідливою точністю збудовано Венецію «Казанови». Навесні коханці разом переїжджають на знімальний майданчик «Сало, або 120 днів Содому» — моторошної притчі Пазоліні про фашизм.
Та у Ніколаса є таємниця. У світі безперервних ілюзій його справжня сутність спершу лишається непоміченою, але саме вона стає каталізатором подій, що неминуче ведуть до трагедії.
«Шахрайство»(The Fraud) Зеді Сміт, #книголав
У своєму першому історичному романі Зеді Сміт переносить читача до 1873 року — вікторіанської Англії. Гучний «судовий процес Тічборна» захоплює всю країну й водночас стає особистою справою місис Елізи Туше — шотландської економки та двоюрідної сестри колись відомого письменника Вільяма Ейнсворта. Паралельно розгортається історія Ендрю Богла, який виріс у рабстві на плантації Хоуп на Ямайці. Опинившись у Лондоні як головний свідок у справі про самозванство, Богл усвідомлює, що його майбутнє залежить від того, чи зважиться він розповісти правду.
Від літературного Лондону до плантацій цукрової тростини Ямайки Зеді Сміт вибудовує багатошарову й захопливу оповідь, у якій переплітаються долі багатих і бідних, вільних і поневолених, а комічне невіддільне від трагічного.
«Рік магічного мислення» (The Year of Magical Thinking) Джоан Дідіон, #книголав
У цій книжці Джоан Дідіон досліджує глибоко особистий і водночас універсальний досвід — життя в шлюбі, втрату і горе. Наприкінці 2003 року її єдина донька Квінтана тяжко занедужує й опиняється в медикаментозній комі. За кілька днів, у ніч перед Новим роком, коли подружжя повертається додому з лікарні, чоловік Дідіон, Джон Ґреґорі Данн, раптово помирає від серцевого нападу. Союз, що тривав 40 років, обривається в одну мить. За чотири тижні їхня донька видужує. А ще за два місяці вона знепритомнює в аеропорту й переносить шестигодинну нейрохірургічну операцію для усунення масивної гематоми.
Протягом наступного року Дідіон намагається осмислити смерть чоловіка, водночас піклуючись про доньку. Вона знову і знову повертається до подій, фраз і медичних деталей, фіксує повтори пам’яті та збої мислення, поєднуючи особисті спостереження з медичними й психологічними дослідженнями горя.
Назва книжки відсилає до поняття магічного мислення — віри в те, що правильні дії або наполеглива надія можуть скасувати незворотне. Дідіон пише з властивою їй репортажною відстороненістю, майже без прямого емоційного жесту, але саме ця стриманість робить текст разючим.
У 2026 році вийдуть ще дві книжки Джоан Дідіон: «Грай як карта ляже» (Play It as It Lays) в «Урбіно» та «Сині ночі» (Blue Nights) в «Грушці».
«Контур» (Outline) Рейчел Каск, #книголав
Критики The New York Times обрали «Контур» до переліку 15 визначних книжок, написаних жінками, що «формують спосіб, у який ми читаємо й пишемо художню прозу у XXI столітті». Письменниця приїздить до Афін у розпал літа, щоб викладати на курсі письма. Хоч її власні обставини залишаються невідомими, Рейчел Каск стає слухачкою низки історій — люди, яких вона зустрічає, один за одним розповідають їй про своє життя.
Починаючи із сусіда в літаку з його оповідями про швидкісні човни й невдалі шлюби, співрозмовники говорять про кохання й амбіції, болі й тривоги, про власні уявлення та повсякденність. Слухачка формує й спрямовує ці розповіді так, що поступово виринають спільні теми — досвід утрати, природа сімейного життя, складність інтимності та таємниця творчості.
У видавництві «Грушка» цього року вийде інша книжка Рейчел Каск — «Парад».
«Коханець вулкана»(The Volcano Lover) Сьюзен Зонтаґ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
«Коханець вулкана» — історичний роман Сьюзен Зонтаґ, опублікований 1992 року. Дія переважно розгортається в Неаполі й зосереджується на постаті сера Вільяма Гамільтона, його шлюбах із Кетрін та Еммою, а також на скандалі, пов’язаному з романом Емми з лордом Нельсоном, її покинутістю та подальшим занепадом до злиднів. Назва роману відсилає до зацікавлення Вільяма Гамільтона вулканами та його досліджень Везувію.
«Коханець вулкана» — складний роман ідей, пронизаний феміністичною оптикою Зонтаґ. Він пропонує сучасний погляд на моральні, соціальні й естетичні питання доби Просвітництва. Водночас це уважне й тонке простеження переходу від холодної манії колекціонера до пристрасті закоханого.
«Євшан-зілля»Катерина Зарембо, «Віхола»
Це книжка про вибори, які ми робимо під час війни: про своїх і чужих, про совість і зміни, про дім — і про сильних жінок. Це перший художній текст Катерини Зарембо — бойової медикині, військовослужбовиці Збройних сил України, авторки книжок «Писати аналітику може кожен» та «Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку XXI століття».
Марія — науковиця, мама трьох дітей і сповнена любові дружина. Війна в одну мить руйнує її звичне життя: разом із дітьми вона змушена виїхати з України та наново вибудовувати побут і кар’єру в німецькому містечку. Вона балансує між новими викликами й відповідальністю вимушено самотньої матері, тоді як зв’язок із чоловіком тоншає з кожним пропущеним дзвінком.
Чи можливо служити своїй країні на чужині? Чи витримують стосунки випробування відстанню? І як повернутися додому, якщо вже не певна, де саме твій дім?
